Ухвала суду № 33199925, 29.08.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Чупікової В.В., Яремка В.В.

секретар Ковальчук Н.О.

за участю представника Львівської залізниці Войцеховської Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 27.05.2013р. в справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень», державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», треті особи на стороні відповідача Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, служба у справах дітей про скасування п.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №591/15 від 12.12.2006р. та свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про скасування п.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №591/15 від 12.12.2006р. та свідоцтва про право власності.

Просила визнати незаконним та скасувати п.2 рішення виконкому Чернівецької міської ради №591/15 від 12.12.2006р. в частині оформлення права власності на будівлю вокзалу літ.А по АДРЕСА_2, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2006р. на нежилі будівлі розташовані по АДРЕСА_2 та державну реєстрацію права власності, визнати незаконною відмову відокремленого

№ 22-970/13 Головуючий у 1 інстанції Мілінчук С.В.

Категорія: 2/5 Доповідач: Перепелюк І.Б.

підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДТГО

«Львівська залізниця» щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 від 01.06.2009р. та зобов»язати відокремлений підрозділ «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень», державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1. Позивач також просила зобов»язати Чернівецьку міську раду розглянути питання щодо передачі в приватну спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 27.05.2013р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

При розгляді справи суд першої інстанції дослідив всі представлені сторонами докази, дав їм належну оцінку, встановив всі обставини по справі, застосував відповідні норми матеріального права.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції посилався на безпідставність позовних вимог. Такий висновок суду є правильним.

Судом було вірно встановлено, що батьку позивача - ОСОБА_6 24.12.1973р. було видано ордер № 59 на дво-кімнатну квартиру загальною жилою площею 37,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення НОД-4 РПРОФ №54І/подгс-4 від 06.12.1973р.

Після смерті батькаІНФОРМАЦІЯ_1р., між його дружиною - ОСОБА_7 та Львівською залізницею 01.05.2005р. було укладено договір найму вищевказаної квартири, де і проживає на даний час позивач з дітьми.

Встановлено, що позивач зверталася із запитом до відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про можливість приватизації вищевказаної квартири, однак листом № 25910967 від 29.08.2012р. їй було відмовлену у зв'язку із неможливістю приватизації квартири віднесеної до числа службових.

Позивач зверталася із запитом до відокремленого підрозділу „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4 із відповіді № 12 від 29.03.2010р. якого вбачається, що будівля вокзалу «Чернівці-Північні» за адресою АДРЕСА_2 з 3-ма розміщеними в ній квартирами являється власністю Львівської залізниці і на балансі будинкоуправління ніколи не знаходилось.

Встановлено, що всі приміщення за вказаною адресою є службово - технічними та з 2009р. перебувають на балансі ВП «Станція Чернівці».

Позивачем не представлено доказів на якій підставі був виданий ордер на право проживання у спірному приміщенні.

Судом встановлено, що вказана квартира ніколи не перебувала на балансі будинкоуправління, не переводилась у порядку передбаченому ЖК у статус житлової чи службової, а всі виробничо-технічні приміщення включаючи квартиру за вказаною адресою призначались для використання як невід'ємна частина об'єкту цілісного комплексу залізничної станції. Безпідставними є посилання апелянта на те, що оскільки був виданий ордер на проживання в приміщенні, квартира являється житлом, за позивачами право приватної власності на нерухоме майно не зареєстровано, отже є підстави для приватизації.

Посилаючись на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про приватизацію майна», суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що вказана квартира ніколи не належала до державного житлового фонду, а тому не може належати до об'єктів приватизації.

Будівля вокзалу станції Чернівці-Північна знаходиться на балансі ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень». Оскільки будівля вокзалу «Чернівці-північна», яка включає в себе приміщення вокзалу та три квартири перебуває на балансі ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень», є його структурним підрозділом та входить до його майнового комплексу, підстав для приватизації зазначеної квартири немає.

Оформлення права державної власності на будівлю в цілому, яке оспорюється позивачем, є законним та відбулося з дотриманням відповідної процедури.

З положень ст. 328 ЦК України вбачається, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Доказів того, що право власності набуто неправомірно, позивачем не представлено.

З матеріалів справи вбачається, що ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДГТО «Львівська залізниця» звернулась у встановленому порядку до ЧМКБТІ по питанню оформлення права власності на вказану будівлю. Перешкод для оформлення права власності небуло, а тому, був зроблений висновок про можливість здійснити такі дії щодо нежилої будівлі по АДРЕСА_2, яка перебуває у господарському віданні ДТГО «Львівська залізниця». Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було винесено рішення № 591/15 від 12.12.2006р., яким задоволено звернення ДТГО «Львівська залізниця», вирішено оформити право власності на вищевказану будівлю в цілому та доручено видати свідоцтва про право власності.

Підстав для скасування зазначеного рішення виконкому судом не встановлено, а доказів того, що воно було прийнято з порушенням закону, позивачем не надано.

Враховуючи всі обставини по справі, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог є правильним, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 27.05.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :