Ухвала суду № 33197953, 14.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р.Справа № 820/2875/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/2875/13-а

за позовом Приватного підприємства "Світлодинаміка"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Світлодинамика" звернулось з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.10.2012 р. № 0001172210.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Індустріальна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Світлодинамика" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), перебуває на обліку в Індустріальній міжрайонній державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства "Світлодинамика" з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.01.2012.

За результатами перевірки Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби було складено акт №2095/22-1-06/33122075 від 31.01.12 року (а.с 10-17), яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на 114200,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001172210 від 26.10.2012р, яким податковий орган визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 171300,00 грн., в тому числі за основним платежем - 114200,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 57100,00 грн.(а.с.9)

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є відображений в акті №2095/22-1-06/33122075 від 31.01.12 року висновок про те, що правочини, вчинені ФО-П ОСОБА_1 з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Пульсар-плюс" та надалі з покупцями товару не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Між Приватним підприємством "Світлодинамика" та ФО-П ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу товару №03/10 від 10.03.11 року (а.с. 18-19), відповідно до умов якого продавець, ФОП ОСОБА_1, приймає на себе зобов'язання продати продукцію, перелік, кількість якої обумовлюються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець, Приватне підприємство "Світлодинамика", зобов'язується прийняти товар, який є предметом цього договору та сплатити його на умовах обумовлених у договорі. Доставка товару здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу продавця, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно підписаного сторонами додатку № 11 до вказаного договору (а.с. 20) ФОП ОСОБА_1 зобов'язалася передати у власність позивача корпуси дисплеїв в асортименті до 18.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору з урахуванням додатку № 11 продавцем, ФОП ОСОБА_1, були виписані рахунки-фактури № СФ-0000001 від 12 січня 2012 р., № СФ-0000002 від 16 січня 2012 р., № СФ-0000003 від 17 січня 2012 р., видаткові накладні №РН-0000001 від 12.01.2012 року, №РН-0000002 від 16.01.2012 року, №РН-0000003 від 17.01.2012 року та податкові накладні №1 від 12.01.2012 року, №2 від 16.01.2012 року, №3 від 17.01.12 року на придбання корпусів дисплеїв (а.с. 21-29).

Щодо порядку транспортування придбаних позивачем у ФОП ОСОБА_1 корпусів дисплеїв судом встановлено, що доставка здійснювалася позивачем самостійно власним транспортом, що відповідає умовам договору. На підтвердження фактичної доставки представником позивача надано та долучено судом до матеріалів справи: товарно-транспортні накладні (а.с.30-32); наказ №03-К від 03.04.2006 про прийняття на роботу ОСОБА_2, який здійснював перевезення товарів; нотаріально завірені договори оренди транспортних засобів ГАЗ ПБ-33023, державний номер НОМЕР_2 та VOLKSWAGEN CADDY, державний номер НОМЕР_3(а.с.59-62) разом з актами про прийняття автомобілів відповідно до договорів оренди (а.с.93-94).

Щодо адреси розташування складу контрагента позивача, судом встановлено, що з акту перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями товару та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року №/17-207/НОМЕР_4 від 23.04.2012р.(а.с. 121-129) вбачається, що у періоді, що звірявся, ФО-П ОСОБА_1 з ФО-П ОСОБА_3 була укладена угода від 10.03.2011р. №44 на виконання робіт по складському обслуговуванню та зберіганню товару за адресою АДРЕСА_1, яка зазначена в товарно-транспортних накладних як пункт навантаження.

Згідно наданої представником позивача відомості оприбуткування ТМЦ, придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1, були оприбутковані в повному обсязі (а.с. 63-64).

На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ФОП ОСОБА_1 товарів та використаних у власній господарській діяльності представником позивача були надані акти списання матеріалів у виробництво дисплеїв "Комбокс 3D" (а.с.65-68, 116) та первинні документи щодо реалізації виготовлених Дисплеїв "Комбокс 3D" (а.с.109-120).

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень (а.с.95- 108), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ФО-П ОСОБА_1 суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей (роботи, послуги) за договором купівлі-продажу, укладеному з ФОП ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області державної податкової служби про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Приватним підприємством "Світлодинамика" та ФОП ОСОБА_1

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тому, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента позивача - ФОП ОСОБА_1.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/2875/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Старостін В.В. Донець Л.О.