Рішення № 33196732, 23.08.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4375/13-ц

2/121/1733/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Ялтинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку та способу участі у його вихованні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення додаткових витрат,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 з позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити місце та час зустрічей з сином на території м.Ялта, два рази на тиждень, кожну другу неділю забирати дитину по місцю свого проживання для спілкування в домашніх умовах, а також один раз на рік протягом 14 днів забирати дитину для проведення спільної відпустки, що буде відповідати дійсному спілкуванню та участі у вихованні дитини.

Позов мотивовано тим, що 30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано за рішенням суду 23 травня 2010 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, по спільній домовленості сторін, дитина залишилась проживати з відповідачем. Через перешкоджання з боку відповідача у спілкуванні позивача з дитиною, останній звернувся до органу опіки та піклування Ялтинської ради щодо встановлення способу участі у вихованні дитини. Рішенням вказаної установи від 20 квітня 2011 року було призначено час зустрічей позивача з дитиною два рази на тиждень в присутності матері малолітнього. Зазначене рішення виконувалось відповідачем періодично, проте з лютого 2013 року по теперішній час позивач позбавлений можливості бачитись з сином, оскільки відповідач не відповідає на телефонні дзвінки, не відчиняє двері, коли позивач приїжджає на зустрічі з дитиною. У зв'язку з чим, позивач звернувся до органу опіки та піклування Ялтинської міської ради для проведення профілактичної бесіди з відповідачем. Проте, ОСОБА_2 в орган опіки та піклування тричі не з'являлась, причини не повідомила. Крім того, дитина не відвідує дитячий садочок, а її вихованням, під час відсутності матері, займається прабабуся, що є неприйнятним, на думку позивача. Позивач має намір більше часу проводити з дитиною, тому графік, встановлений органом опіки та піклування, втратив свою актуальність. У зв'язку з чим, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення первісного позову заперечувала, звернулась до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про стягнення аліментів на її користь на утримання спільної дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 25 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття та про стягнення додаткових витрат на сина ОСОБА_3, викликаних його хворобою, щомісячно по 1000 гривень до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову заперечував частково, в частині стягнення додаткових витрат, оскільки останні не підтверджені позивачем документально. Крім того, заробітна плата позивача складає 1100 гривень та на його утриманні знаходяться батьки похилого віку, тому він не має матеріальної змоги сплачувати додаткові витрати у сумі 1000 гривень щомісячно.

Представник третьої особи у судовому засіданні при вирішенні питання про задоволення первісного позову покладався на розсуд суду,пояснивши суду,що докази невиконання рішення органу опіки відсутні.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України (далі - СК України), - мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно до ч. 1 ст. 155 СК України, - здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

При наявності спору чи таких стосунків між батьками, що не уможливлюють укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, в порядку ст.158 СК України за заявою мати або батька дитини орган опіки і піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно зі ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. І тоді суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини шляхом встановлення періодичності чи систематичності побачень, можливості спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, місця та часу їхнього спілкування.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23 березня 2010 року (а.с.10).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.47).

20 квітня 2011 року комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ялтинської міської ради за заявою батька, позивача по справі, прийняла рішення та призначила місце та час зустрічей ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 на території м.Ялта два рази на тиждень ( субота з 10-00 годин до 13-00 годин, неділя - з 10-00 годин до 13-00 годин), у присутності матері дитини ОСОБА_2 (а.с.12).

В обґрунтування позовним вимог про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною, позивач за первісним позовом посилається на ухилення відповідача від виконання зазначеного рішення від 20 квітня 2011 року.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача, зокрема факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

З огляду на правила розподілу тягаря доказування, саме на позивача було покладено обов'язок з доведення перед судом факту дійсного (реального) ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення від 20 квітня 2011 року комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ялтинської міської ради. Між тим, наведену обставину доведено у встановленому порядку не було.

Судом не приймається до уваги посилання представника позивача за первісним позовом на той факт, що ОСОБА_2 була тричі запрошена для проведення профілактичної бесіди до служби по справам дітей Ялтинської міської ради, оскільки доказів отримання викликів суду не надано. При цьому ОСОБА_2 пояснила у судовому засіданні ,що вона не отримувала яких небудь викликів до органу опіки та ніколи не чинила перешкоди у спілкування з дитиною з урахуванням рішення органу опіки від 20 квітня 2011 року.

Крім того, як пояснила у судовому засіданні, представник служби по справам дітей Ялтинської міської ради, в неї відсутні докази чинення перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною батько, відповідно до рішення від 20 квітня 2011 року.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 пояснили суду про наявність конфліктних відносин між сторонами,однак будь - яких фактів невиконання рішення органу опіки суду не повідомили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 141 Сімейного Кодексу України, передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Спільна дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою комітету самоорганізації населення мікрорайону Василівка від 06 липня 2012 року №272 (а.с.46). Сторонами не досягнуто згоди щодо утримання дитини.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, - до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення аліментів у частці від доходу, відповідач не заперечує проти задоволення цих позовних вимого, то стягненню підлягають аліменти у розмірі ? частки від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 25 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, що не суперечить вимогам ст.ст. 181 СК України.

Суд не може погодитись з вимогами позивача про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1000 гривень, оскільки з обставин, що обґрунтовують позовні вимоги слідує, що додаткові витрати передбачуються позивачем у майбутньому та на час розгляду справи у суді позивачем не надано доказів понесення нею додаткових витрат на утримання дитини, а саме на її лікування, у зв'язку з її станом здоров'я, тому вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини не підлягають задоволенню,а витрати,пов'язані з харчуванням дитини,не можуть бути віднесені до додаткових ,а пов'язані з її утриманням,що є прямім обов'язком батьків.

Решта доводів сторін не приймається судом до уваги, оскільки не мають правового значення для вирішення даної справи.

Позивач по зустрічному позову звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позову про стягнення аліментів у розмірі 229,40 гривень. Зазначені судові витрати повинні бути стягненні з відповідача по зустрічному позову на користь держави, оскільки позовні вимоги частково задоволено, згідно вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11,60, 88, 174 ч.4, 212-215 ЦПК України, 141,153,155, 157-159, 181, 182, 185 СК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Ялтинської міської ради про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та призначення місця та часу зустрічей з дитиною - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 25 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір на користь держави ( отримувач платежу державний бюджет м. Ялти; р/рахунок 31118106700039, код отримувача 21081100, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим, м. Сімферополь; МФО банку 824026, код банку 38027563: вид платежу: судовий збір) у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог зустрічної позовної заяви, - відмовити.

Згідно ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: