Ухвала суду № 33191025, 23.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 р. Справа № 29083/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 09.06.2010 року у справі № 5/3599-28/446 А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будклас» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.05.2006 року № 0001822320/0/10683, яким ТзОВ «Будклас» визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 495 999, 39 гривень.

Постановою Господарського суду Львівської області від 09.06.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» - задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.05.2006 року № 0001822320/0/10683.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ТзОВ «Будклас» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТзОВ «Будклас» включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку, не підтверджені податковими накладними, оскільки особа, яка їх виписувала позбавлена права виписки податкових накладних з моменту реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Апелянт та прокуратура Шевченківського району м.Львова, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове не забезпечили, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Будклас» за період з 31.08.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт № 88/23-031/33169679 від 19.04.2006 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало в занижені податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 330 666,26 грн..

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001822320/0/10683 від 04.05.2006 року, яким ТзОВ «Будклас» визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 495 999,39 грн., в тому числі: 330 666,26 грн. сума основного платежу, 165 333,13- грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керувався тим, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24.02.2006 року визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Форт Агро Буд» та реєстрацію його платником податку на додану вартість. Тому податкові накладні, видані ТзОВ «Форт Агро Буд» (від 31.08.2005 року, від 30.09.2005 року, від 31.10.2005 року, від 30.11.2005 року ), виписані особою, не зареєстрованою платником податку. З огляду на це, податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «Форт Агро Буд» включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку, не підтвердженні податковими накладними, оскільки особа, яка їх виписувала, позбавлена права виписки податкових накладних з моменту реєстрації.

Також, як вбачається із матеріалів справи та підтверджено наявними в матеріалах справи копіями судових рішень господарського суду Львівської області у справах № 5/1355-19/231 А, № 5/1356-19/232 А, № 5/1395-19/237 А, № 5/1348-13/176 А за позовами ДПІ у Шевченківському районі м.Львова до ТзОВ «Будклас» та ТзОВ «Форт Агро Буд» про визнання недійсними господарських зобов'язань та застосування правових наслідків визнання угод недійсними (якими відмовлено у задоволенні позовів, і які набрали законної сили), ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 13.06.2006 року було задоволено заяву ТзОВ «Будклас» про перегляд рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24.02.2006 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, та скасовано вищевказане рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24.02.2006 року. В результаті подальшого розгляду справу за вказаним позовом, залишено без розгляду ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 13.07.2006 року.

Разом з тим, предметом розгляду у справах № 5/1355-19/231 А, № 5/1356-19/232 А, № 5/1395-19/237 А, № 5/1348-13/176 А були господарські зобов'язання між ТзОВ «Будклас» та ТзОВ «Форт Агро Буд», які виникли на підставі вищенаведених податкових накладних ТзОВ «Форт Агро Буд»(від 31.08.2005 року, від 30.09.2005 року, від 31.10.2005 року, від 30.11.2005 року), по яких ТзОВ «Будклас» сформував податковий кредит в сумі 330666,26 грн. Судовими рішеннями у зазначених справах підтверджено факт оплати в безготівковій формі з боку ТзОВ «Будклас» на адресу ТзОВ «Форт Агро Буд» вартості одержаних робіт (послуг) за вказаними податковими накладними. Окрім цього, зазначеними судовими рішеннями підтверджується фактичне здійснення господарських операцій по поставці товарів (послуг) з боку ТзОВ «Форт Агро Буд» для ТзОВ «Будклас», як об'єкта оподаткування податком на додану вартість, згідно із п.3.1 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Оскільки ТзОВ «Будклас» є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент ТзОВ «Форт Агро Буд», то саме на нього Законом України «Про податок на додану вартість», чинним на момент виникнення спірних правовідносин, покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п.10.2 ст.10 цього ж Закону. Разом з тим, Закон України «Про податок на додану вартість», чинний на момент виникнення спірних відносин, не містить положень відповідно до яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апелянта, що ТзОВ «Будклас» включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку, не підтверджені податковими накладними, так як особа, що їх виписувала позбавлена права виписки податкових накладних з моменту реєстрації, оскільки рішення Дніпровського районного суду м.Києва було прийнято 24.02.2006 року, тобто після виписування ТзОВ «Форт Агро Буд» податкових накладних та включення ТзОВ «Будклас» витрат по сплаті податку за цими податковими накладними до податкового кредиту. Крім цього, зазначене рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24.02.2006 року скасоване за нововиявленими обставинами ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 13.06.2006 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду, погоджується із висновком суду першої інстанції що ТзОВ «Будклас» при здійсненні господарської діяльності було додержано всіх норм податкового законодавства, та воно не зобов'язане нести відповідальність за дії інших осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність в податкового органу підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м.Львова № 0001822320/0/10683 від 04.05.2006 року, а тому останнє правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,

суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 09.06.2010 року по справі № 5/3599-28/446 А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді З.М.Матковська

Н.В.Савицька