Ухвала суду № 33188474, 22.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р. Справа № 20646/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДП "Угерський спиртзавод" на постанову господарського суду Львiвської областi від 26 листопада 2009 року по справі № 19/116а за позовом ДП "Угерський спиртзавод" до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В C Т А Н О В И В:

ДП "Угерський спиртзавод" звернувся в суд з позовом до ДПІ у Стрийському районі, про скасування податкових повідомлень - рішеннь № 000662303/0, № 0000022600/0, № 0000652303/0 від 09 листопада 2007 року, № 0000662303/1, № 0000022600/1, № 0000652303/1 від 21 січня 2008 року, № 0000662303/2, № 0000022600/2, №0000652303/2 від 03 квітня 2008 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що ДПІ у Стрийському районі проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 30 жовтня 2007 року № 2352/23 - 3/00374733 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 09 листопада 2007 року:

- № 0000662303/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 61657,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 12381,00 грн., всього на загальну суму 74038,00 грн.;

- № 0000022600/0 про визначення податкового зобов'язання з акцизного збору в сумі 26148382,91 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 26148382,91 грн., всього на загальну суму 52296765,82 грн.;

- № 0000652303/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5280836,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5280836,00 грн., всього на загальну суму 10561672,00грн.;

Щодо правильності заниження суми податку на прибуток за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року в розмірі 61657,00 грн., позивач вважає, що для формування валових витрат, до яких віднесено суми, понесені позивачем у зв'язку із отриманням транспортних послуг, наданих автотранспортним підприємством "Транс - Сервіс - 1", не потрібно шляхових листів автотранспортного підприємства, а достатньо актів виконаних робіт та послуг, в яких визначено виконані рейси та загальна вартість транспортних послуг на перевезення за один рейс.

Стосовно правильності нарахування та сплати акцизного збору за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року, позивач стверджує, що згідно з технологічним регламентом на виробництво технічних рідин у потоці (ТР-30219014-0032004) та технологічної інструкції на виробництво технічних рідин в потоці в частині виробництва технічних рідин не передбачено виробництво спирту етилового, а отримуваний на виході із браго - ректифікаційної установки флегмовий компонент ректифікації денатурований є проміжним продуктом (напівфабрикатом), який в технологічній лінії подається для виготовлення кінцевих продуктів і не входить до переліку підакцизних товарів, згідно із Законом України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої".

Щодо рішення відповідача, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 5280836,00 грн., то позивач вказує на те, що нарахування податку на додану вартість пов'язано із проведеними рахуваннями акцизного збору, оскільки відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", сума акцизного збору включається до бази оподаткування податком на додану вартість, - тому позивач, стверджуючи про відсутність об'єкту нарахування акцизного збору, вказує на неправомірне донарахування сум податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Львівської області від від 26 листопада 2009 року в задоволенні позову ДП "Угерський спиртзавод" до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області - відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ДП "Угерський спиртзавод", який покликаючись на те, що вказана постанова винесена при неповному з'ясуванні та недоведеності судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та при порушенні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду Львівської області від 26 листопада 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити з підстав, що викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ДПІ у Стрийському районі проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 30 жовтня 2007 року № 2352/23 - 3/00374733 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 09 листопада 2007 року:

- № 0000662303/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 61657,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 12381,00 грн., всього на загальну суму 74038,00 грн.;

- № 0000022 600/0 про визначення податкового зобов'язання з акцизного збору в сумі 26148382,91 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 26148382,91 грн., всього на загальну суму 52296765,82 грн.;

- № 0000652303/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5280836,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5280836,00 грн., всього на загальну суму 10561672,00грн.

Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року в розмірі 61657,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з договором транспортного перевезення від 29.06.2005р. № 29.06.05-1 з додатковою угодою та додатками до цього договору, товариством з обмеженою відповідальністю „Транс - Сервіс - 1" на замовлення ДП "Угерський спиртовий завод" надавались послуги по перевезенню патоки автомобільним транспортом, не пов'язані з власною господарською діяльністю на загальну суму 306955,00 грн.

Згідно з даними реєстрів отриманих податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) підприємства, суми ПДВ з придбання послуг по перевезенню патоки в розмірі 51159,00 грн. включено до складу податкового кредиту в квітні - червні 2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували факт надання послуг, в яких було деталізовано місце, пункт завантаження та пункт призначення, письмові докази, з яких можливо встановити маршрут і пробіг автомашин (кількість кілометрів перевезення вантажу), таксацію на перевезення вантажу - (вартість одиниці та загальна вартість транспортних послуг на перевезення за один рейс), треті примірники товаро-транспортних накладних на перевезення вантажу.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновами суду першої інстанції та вважає вірним висновок суду про те, що позивачем неправомірно (без належних на те первинних документів) сформовано валові витрати, оскільки, згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), не відносяться до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як передбачено п.7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість",- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вищевказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (підпункт 7.4.5).

Також судом першої інстанції вірно встановлено те, що протягом 2006 року та І півріччя 2007 року позивачем здійснювались виробництво спиртовмісної продукції у безперервному потоці а саме засобу для тонування деревини "Колір" та розріджувача для лаків та фарб "Ролф" та їх реалізація споживачам.

Перевіркою правильності обчислення і повноти сплати акцизного збору встановлено, що у періоді, що перевіряється, підприємством при реалізації технічних рідин які містять спирт етиловий, не здійснено нарахування та не сплачено акцизний збір, чим порушено пункт "а" статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №18-92 "Про акцизний збір" (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ДП "Угерський спиртовий завод" занижено нарахування та сплату акцизного збору за 1 та 4 квартали 2006 року, а також перше півріччя 2007 року на загальну суму 26148382,91 грн.

Як вбачається з експертного висновку Київської торгово-промислової палати № к-4659/1 від 14.10.2005р., експертного висновку Київської торгово-промислової палати № к-4659/3 від 14.10.2005р., висновку спеціалістів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з дослідження спиртомістких сумішей №2998 від 20.09.2006р., висновку спеціаліста Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з дослідження спиртомістких сумішей та спеціаліста з дослідження речовин хімічних виробництв № 2893/2894 від 14.09.2006р., висновку спеціаліста відділу експертизи матеріалів, речовин, виробів, записів та медико-діологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України № 10-54 від 18.09.2006р., висновку комплексної криміналістичної експертизи матеріалів, речовин, виробів, записів та медико-діологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України № 3081 від 12.01.2007р., продукція заводу під назвою "засіб для тонування деревини "Колір"- є розчином органічних барвників у денатурованому (етиленгліколем) етиловому спирті, а продукція під назвою "розріджувач для лаків та фарб "Ролф" - є сумішшю денатурованого етилового спирту алкілацетатами.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що "засіб для тонування деревини "Колір" та "розріджувач для лаків та фарб "Ролф" входять до переліку товарів, на які встановлено ставки акцизного збору, а отже, дана продукція є предметом обкладання акцизним збором.

Пунктом "а" статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" встановлено, що платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовлється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Відповідно до пункту "а" статті 3 вищевказаного Декрету об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) , в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції) виготовлених з давальницької сировини.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем в порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", Закону України від "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" при реалізації технічних рідин, які містять спирт етиловий, не здійснено нарахування та не сплачено акцизний збір, чим порушено пункт "а" статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від "Про акцизний збір" (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ДП "Угерський спиртовий завод" занижено нарахування та сплату акцизного збору за період 1, 4 квартали 2006 pоку та перше півріччя 2007 року на загальну суму 26148382, 91 грн, а відтак вважає правомірним винесення з цього приводу податкового повідомлення рішення.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)".

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 зазначеного Закону).

Із врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем порушено п.4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), - не задекларовано та не сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за I, IV квартали 2006 року та І півріччя 2007р. на загальну суму 5229677,00 грн., а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

З урахуванням зазначеного, на переконання апеляційного суду, податкові повідомлення - рішення № 000662303/0, № 0000022600/0, № 0000652303/0 від 09 листопада 2007 року, № 0000662303/1, № 0000022600/1, № 0000652303/1 від 21 січня 2008 року, № 0000662303/2, № 0000022600/2, №0000652303/2 від 03 квітня 2008 року ґрунтуються на нормах права, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для визнання вказаних податкових - повідомлень рішень протиправними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ДП "Угерський спиртзавод" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львiвської областi від 26 листопада 2009 року по справі № 19/116 а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський