Ухвала суду № 33188678, 08.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р.Справа № 1570/3934/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлій О.О.

- Романішин В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Агротрейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сол-Агротрейд» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004262210 від 06 червня 2012 року.

Вимоги позовної заяви позивач обґрунтовує тим, що висновок перевіряючих про завищення ним задекларованого показнику витрат операційної діяльності (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 1 696 322,00 грн. є необґрунтованим та не підтвердженим документально.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 06 червня 2012 року № 0004262210, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сол-Агротрейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 390154,00 гривень; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено, що з 20 квітня 2012 року по 15 травня 2012 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби №187 від 21 березня 2012 року та повідомлень № 000635/480 від 02.04.2012 року, № 000731/514 від 12.04.2012 року, № 000732/515 від 04.04.2012 року було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Агротрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами цієї перевірки складено акт № 1965/22-1/35130748 від 22 травня 2012 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, форму складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №114 від 28.02.2011 року у результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 390154,00 грн., в тому числі у 4 кварталі 2011 року у сумі 390154,00 грн.

Відповідно до зазначеного акту перевірки, дані щодо собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), відображених в рядку 05.1 СВ (05.1.1) податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітній період 2-4 квартал 2011 року, не відповідають даним регістрів бухгалтерського обліку за рахунками: №28 «товари», № 902 «Собівартість реалізованих товарів», №903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг» та первинним документам до них, за даними перевірки загальна сума собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) яка повинна бути відображена в рядку 05.1 СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року становить 27166897,00 грн., а за даними підприємства 28863219,00 грн., в результаті чого завищені витрати операційної діяльності (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) -прямі матеріальні витрати на 1696322 грн. у 4 кварталі 2011 року (т.1 а.с.15).

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 0004262210 від 06 червня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 390154,00 грн.

Позивачем 09 лютого 2012 року була подана до ДПІ звітна податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року, яку зареєстровано під № 9015865994.

У рядку 05.1 СВ вказаної декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) Позивач зазначив 29831492,00 грн.. Згідно рядка 05.1.1 додатку СВ до рядка 05.1 зазначеної податкової декларації прямі матеріальні витрати склали 28863219,00 грн.

Відповідно до наданої позивачем картки рахунку 901 «собівартість реалізованих виробничих запасів за 01.04.2011 року -31.12.2011 року» (т.1 а.с. 104-105) та картку рахунку 902: види витрат за 01.04.2011 року -31.12.2011 року (т.1 а.с. 139-202) судом встановлено, що загальна сума собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих позивачем товарів (робіт, послуг) за період 2-4 квартал 2011 року складає 28 872 468,00 грн. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку: 28 ТМЦ за 01.04.2011 - 31.12.2011 року (т.3 а.с. 119-127) загальна вартість придбаних позивачем за вказаний період товарно-матеріальних цінностей складає 28886345,18 грн.

Згідно Акту перевірки завищення Позивачем витрат у складі собівартості придбаних товарів (робіт, послуг) підтверджується відомостями рахунку №903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Однак, судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що вказаний рахунок бухгалтерського обліку за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року Позивачем в бухгалтерському обліку не використовувався.

Даний факт підтверджується довідкою ТОВ «Сол-Агротрейд» №12/12/1 від 12.12.2012 року.

Крім того відомості по рахунку №903 відсутні в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Сол-Агротрейд», який є додатком №4 до Акту перевірки.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.2 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованим визначення Позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), відображених в рядку 05.1 СВ (05.1.1) податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітній період 2-4 квартал 2011 року у розмірі 28863219,00 грн.

Стовно висновків суду першої інстанції, що Акт перевірки № 1965/22-1/35130748 від 22.05.2012 року, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року апеляційний суд погоджується із такими висновками та зазначає наступне.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В Акті перевірки № 1965/22-1/35130748 від 22.05.2012 року відносно Позивача відсутні посилання на первинні документи при описі порушень податкового законодавства, тобто він не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення Позивачем вимог податкового законодавства.

Суд вважає недостатнім для висновків Акту перевірки про завищення Позивачем витрат операційної діяльності посилання в ньому лише на регістри бухгалтерського обліку, оскільки без дослідження та зазначення в Акті перевірки первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наведення регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань відносно Позивача.

Таким чином, апеляційний суд вважає безпідставним висновок Акту перевірки про завищення Позивачем у 4 кварталі 2011 року витрат операційної діяльності у сумі 1696 322,00 грн. і, як наслідок, неправомірним винесення податкового повідомлення-рішення № 0004262210 від 06.06.2012 року.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача не нараховувати грошові зобов'язання по податку на прибуток у сумі 390154,00 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.54.3.2 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі -ПДВ) платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.60.1.4 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення, або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. В зв'язку з викладеним суд зазначає, що вимога про зобов'язання Відповідача не нараховувати грошові зобов'язання по податку на прибуток у сумі 390154,00 грн. не є належним способом захисту прав Позивача. У разі винесення органом Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення, яким збільшуються податкові зобов'язання платника податків належним способом захисту прав платника податків виступає вимога про скасування податкового повідомлення-рішення, яка задоволена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують фактичні обставини встановлені під час розгляду справи судом та висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Агротрейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.