Ухвала суду № 33187697, 13.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1278/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екогласс 2000» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 у справі за його адміністративним позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 07.08.2012 №0001861720 та №0000212310.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Посадовими особами Тетіївської МДПІ Київської області ДПС в період з 04.07.2012 по 16.07.2012 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Екогласс 2000» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 30.07.2012 № 67/220/36055782 (надалі - Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено наступні порушення позивачем, а саме:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 206890 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму 51798 грн., за квітень 2011 року на суму 91769 грн., за травень 2011 року на суму 23923 грн., за червень 2011 року на суму 37830 грн., за серпень 2011 року на суму 1570 грн.;

- п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 56826 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 56826 грн.;

- п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в січні 2011 року в сумі 3553 грн.

На підставі висновків акту перевірки 07.08.2012 Тетіївською МДПІ Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001861720, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 4441, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 3553 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 888,25 грн.;

- № 0000212310, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 278317 грн., в тому числі за основним платежем - 263716 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 14601 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також про нікчемність господарських операцій з ТОВ «Варт-Буд», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Сканвест» не відповідають дійсності, реальність операцій спростовується належними первинними документами, а за податкові зобов'язання своїх контрагентів позивач не може відповідати.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські операції з ТОВ «Варт-Буд», ПП «Автотрейд-2012» та ТОВ «Сканвест».

Між позивачем та ТОВ «Варт-Буд» був укладений договір поставки від 01.04.2011 №0401/5.

На підтвердження факту поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Варт-Буд», позивачем надано суду копію рахунок-фактури від 05.04.2011 №8.

Податковий орган зазначає, що позивачем ва порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 91769,40 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Варт-Буд», в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 91769, 40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами аналізу даних бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом автоматизованого співставлення даних додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Екогласс 2000» та задекларованими податковими зобов'язаннями його контрагентів, а саме:

у ТОВ «Екогласс 2000» обсяги придбання у контрагента ТОВ «Варт-Буд» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за квітень 2011 року - 550616,40 грн., в т.ч. ПДВ - 91769,40 грн.

у ТОВ «Варт-Буд» обсяг поставки контрагенту ТОВ «Екогласс 2000» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за квітень 2011 року - 0 грн., в т.ч. ПДВ - 0 грн.

Розбіжність (завищення податкового кредиту у ТОВ «Екогласс 2000») за квітень 2011 року становить у сумі ПДВ 91769,40 грн.

Тетіївською МДПІ від ДПІ у Шевченківському районі отримано акт від 05.04.2012 № 59/22-40/34492751 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Варт-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за квітень, жовтень, листопад 2011 року, яким встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ «Варт-Буд» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Так, в акті позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Варт-Буд» зазначено наступне, що на його адресу направлено запит про надання первинних документів за жовтень, листопад 2011 року, але посадових осіб за місцем реєстрації не знаходилось, в результаті чого було складено довідку про неможливість вручення запиту від 30.03.2012 та направлено запит від 30.03.2012 на ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва для з'ясування місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Варт-Буд».

ТОВ «Варт-Буд» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в тому числі головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті2, 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання2, 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо.

Між позивачем та ПП «Автотрейд 2012» був укладений договір купівлі-продажу від 10.01.2011 № 0110/8.

На підтвердження факту поставки товарно-матеріальних цінностей ПП «Автотрейд 2012», позивачем надано суду копії таких документів: заяву директора ПП «Автотрейд-2012» Агеєва Р.Б. про підтвердження факту відвантаження товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «Екогласс 2000» за період з лютого 2011 року по вересень 2011 року; договір купівлі-продажу від 10.01.2011 №0110/8; податкові накладні, видаткові накладні.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Автотрейд-2012» було укладено договір про надання послуг від 01.07.2011 № 0701/5.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду копії податкових накладних, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Щодо правових відносин позивача з ПП «Автотрейд-2012» в акті перевірки зазначено, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Екогласс 2000» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 91198,70 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбанню, товарів (робіт, послуг) у ПП «Автотрейд-20122, в результаті чого занижено податок на вартість на суму 91198,70 грн.

Так, за результатами аналізу даних бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом автоматизованого співставлення даних додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Екогласс 2000» та задекларованими податковими зобов'язаннями ПП «Автотрейд-2012» за лютий 2011 року, а саме:

у ТОВ «Екогласс 2000» обсяги придбання у контрагента ПП «Автотрейд-2012» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за лютий 2011 року - 310790,30 грн., в т.ч. ПДВ - 51798,40 грн., за червень 2011 року - 226982,20 грн., в т.ч. ПДВ - 37830,40 грн., за серпень 2011 року - 9420 грн., в т.ч. ПДВ - 1570 грн.

у ПП «Автотрейд 2012» обсяг поставки контрагенту ТОВ «Екогласс 2000» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за лютий, червень, серпень 2011 року - 0 грн., в т.ч. ПДВ - 0 грн.

Таким чином, у ТОВ «Екогласс 2000» обсяги придбання товару у контрагента ПП «Автотрейд-2012» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ загальна розбіжність за перевірений період становить 91198,70 грн.

Тетіївською МДПІ від ДПІ у Шевченківському районі отримано акт від 10.04.2012 №111/2240/37200994 про неможливість проведення перевірки ПП «Автотрейд-2012» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року, яким встановлено, що операції купівлі-продажу ПП «Автотрейд-2012» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Між позивачем та ТОВ «Сканвест» було укладено угоду про поставку товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження факту поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Сканвест», позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних.

При цьому, позивачем не надано суду доказів оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності та за отримані послуги.

Щодо правових відносин позивача з ТОВ «Сканвест» в акті перевірки встановлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Екогласс 2000» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 23922,79 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Сканвест», в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на суму 23922,79 грн.

За результатами аналізу даних бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом автоматизованого співставлення даних додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Екогласс 2000» та задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ «Сканвест» за травень 2011 року, а саме:

У ТОВ «Екогласс 2000» обсяги придбання у контрагента ТОВ «Сканвест» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за травень 2011 року - 143536,75 грн., в т.ч. ПДВ - 23922,79 грн.

У ТОВ «Сканвест» обсяг поставки контрагенту ТОВ «Екогласс 2000» згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ за травень 2011 року - 0 грн., в т.ч. ПДВ - 0 грн.

Розбіжність (завищення податкового кредиту ТОВ «Екогласс 2000») за травень 2011 року становить у сумі ПДВ 23922,79 грн.

Тетіївською МДПІ від ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано акт від 18.10.2011 № 313/23-50/61813831 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сканвест» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, яким встановлено відсутність у ТОВ «Сканвест» об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів у підприємства-постачальника та підприємств-покупців за травень 2011 року.

Так, від ГВПМ у Святошинському районі м. Києва надійшла інформація у формі довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, в якій зазначено, що ТОВ «Сканвест» за податковою адресою (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414) відсутнє, тобто, місцезнаходження (місце проживання) платника податків та його посадових осіб на дату підписання акту перевірки не встановлено, та встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності ТОВ «Сканвест» жодного відношення не мають.

Так, від ГВПМ у Святошинському районі м. Києва надійшла службова записка за № 4907/вн/26-08/51, в якій зазначено, що керівником ТОВ «Сканвест» є громадянка Естонії ОСОБА_4, яка останній раз перетинала митний кордон України 04.04.2011 (мета поїздки - туризм), тобто вона не могла фактично підписувати податкову звітність за травень 2011 року (лист УПМ ДПА за №5095/7/26-4115), декларація з ПДВ за травень 2011 року подана до ДПІ у Святошинському районі м. Києва 13.07.2011 року за №177963).

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сканвест» не здійснюється. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Сканвест" та контрагентами відсутні, та встановлено, що контрагенти-покупці та контрагенти-постачальники використовували ТОВ «Сканвест» для здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням вигоди третім особам.

Враховуючи те, що проведена перевірка ТОВ «Екогласс 2000» стосувалась питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період саме з 01.07.2010 по 31.12.2012, то застосуванню підлягають як Закон України «Про податок на додану вартість», так і Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів звертає увагу, що в податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, від ПП «Автотрейд-2012» вказано вид цивільно-правового договору - договір поставки, разом з тим, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Варт-Буд», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Сканвест» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності цими підприємствами, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Варт-Буд", ПП "Автотрейд-2012", ТОВ "Сканвест" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Варт-Буд», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Сканвест», не потребує доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавались недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб за наслідками операцій з ТОВ «Варт-Буд», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Сканвест», а тому податкові повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 07.08.2012 №0001861720 та №0000212310 є правомірними, що вірно встановлено судом першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екогласс 2000» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 19.08.2013

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.