Рішення № 33187150, 19.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/1398/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса»

про стягнення заборгованості у сумі 111 481, 37 грн.

Головуючий - Щавинська Ю.М.

Судді - Мостепаненко Ю.І.

Зайцев Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Микитенко Т.В. на підставі довіреності № б/н від 07.05.2013р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса», в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (т.1 а.с.77-85), просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року та договором №10-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.06.2002 року у розмірі 106 121,19 гривень, суму пені за Договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року у розмірі 1 773,77 гривень та суму штрафу за Договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року у розмірі 3 586,41 гривень, та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2013 року було порушено провадження у справі №916/1398/13 із призначенням її до судового розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2013 року, приймаючи до уваги категорію і складність справи, суд призначив справу №916/1398/13 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 31.07.2013 року, у зв'язку з призначенням справи №916/1398/13 до колегіального розгляду у складі трьох суддів та поданням суддею Щавинською Ю.М. заяви про визначення складу колегії суддів для колегіального розгляду справи, було визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи №916/1398/13: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., суддя Мостепаненко Ю.І., суддя Зайцев Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2013 р. справу №916/1398/13 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., суддя Мостепаненко Ю.І., суддя Зайцев Ю.О.

У судовому засіданні 19.08.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (т.1 а.с.35,36,76), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи (т.1 а.с.87), відповідач був цілком обізнаний про розгляд справи та зміст заявлених до нього вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача в порядку ст.75 ГПК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2002 року між Орендним підприємством «Одесавинпром» (правонаступником якого є ПрАТ «Одесавинпром», що підтверджується протоколом №1 загальних зборів орендаторів ОП «Одесавинпром» від 10.06.2002 року; додатковою угодою до договору оренди від 25.12.1992 року від 24.12.2002р., статутом ПрАТ «Одесавинпром» від 14.04.2011 року, копії яких містяться у матеріалах справи) та ПАТ «АПК «Одеса» було укладено договір суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 (далі - Договір суборенди) (т. 1 а.с.9-12).

Відповідно до п.1.1 Договору суборенди Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення площею 66,15 кв.м, вартість якого за результатами експертної оцінки станом на 04.04.2002р. становить 65 974 грн. без урахування ПДВ. Об'єкт знаходиться на третьому поверсі триповерхової будівлі цілісного майнового комплексу, наданого Орендарю в оренду згідно договору оренди від 25.12.1992 року, укладеного з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській області, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 8.

Згода Орендатора на передання вказаного майна у суборенду відповідачеві міститься у листі РВ ФДМУ по Одеській області від 27.06.2002 № 1 /2773 (т.1 а.с.70).

Згідно п.3.1 Договору суборенди в редакції Додаткової угоди від 02.04.2007 року суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку суборендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 27.12.2007р. № 1846 і становить без ПДВ (базовий січень 2007 року) місяць розрахунку 1 218,21 грн. Нарахування ПДВ на суму суборендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством(т.1 а.с.16).

У відповідності до п. 3.1 Договору суборенди в редакції додаткової угоди від 23.05.2012 року орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961). З 20 вересня 2011 підлягає перерахуванню орендна плата і становить без ПДВ (базовий місяць серпень 2011 р.) місяць розрахунку 2 711,14 грн. Орендна плата за нерухоме майно нараховується Орендарем в повному обсязі (100%) в місяць. В подальшому Орендар отримані від суборенди кошти залишає частину 10%) на відновлення орендованих фондів, а решта (90%) орендної плати перераховується до державного бюджету (т.1 а.с.17).

Згідно п.п.3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.9 Договору суборенди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Орендаря щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати підлягає перерахунку у разі зміни чинного законодавства, Методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендарем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нара хування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.п. 3.4, 3.7 Договору суборенди в редакції додаткової угоди від 23.05.2012 року плата за суборенду перераховується на розрахунковий рахунок Орендаря щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Плата за суборенду, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нара хування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а також штраф 10% від суми заборгованості.

Окрім вищезазначеного, між позивачем та відповідачем було укладено Договір №10-к про надання комунальних послуг суборендарю (в редакції п.2 Додаткової угоди від 27.04.2006 року - Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.06.2002 року), далі - Договір про відшкодування витрат балансоутримувача (т.1 а.с.92-96).

Відповідно до п.1.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача в редакції п.3 Додаткової угоди від 27.04.2006 року Балансоутримувач забезпечує експлуатацію службових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 8, кімнати № 301, 303, 305, загальною площею 49,9 кв.м, надавши для використання воду, тепло, електроенергію згідно лічильників, а Суборендар повертає витрати Балансоутримувачу згідно тарифів та його рахунків (т.1 а.с.96).

Згідно п.2.2.3 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача Суборендар зобов'язується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Суборендодавця за комунальні послуги, санітарне обслуговування прибудинкової території, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг на день прострочки.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Втім, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, і зазначене відповідачем належним чином не спростовано, зобов'язання відповідача щодо здійснення оплати за Договором суборенди та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача за період з 01.01.2011 по 31.05.2013 року ним вчасно не виконувались, що призвело до виникнення заборгованості.

На підтвердження існування заборгованості представником позивача надано розрахунок суми заборгованості за Договором суборенди та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача за період з 01.01.2011 по 31.05.2013 року (т.2 а.с.30). З даного розрахунку, а також із акту звірки взаєморозрахунків сторін від 12.09.2011 року (т.1 а.с.18), вбачається, що станом на 01.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 3 242,68 гривень та була погашена відповідачем 17.03.2011 року. За період з 01.01.2011 по 31.05.2013 року за Договором суборенди та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача відповідачеві було нараховано до сплати 89 875,18 гривень суборендної плати та 29217,41 грн. витрат на комунальні послуги.

Представником позивача зазначено, що станом на 31.05.2013 року, з урахуванням часткового погашення суми заборгованості зі сплати суборендної плати на суму 13 331,40 гривень, про що містяться відомості у актах звірки взаєморозрахунків сторін від 09.12.2011 року та від 11.07.2012 року, заборгованість відповідача за Договором суборенди становить 76 543,78 гривень.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до п.п.3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.9 Договору суборенди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, належним обґрунтовуванням розміру щомісячної суборендної плати можна вважати розрахунок, що містить дані щодо базового місяця нарахування суборендної плати, дані щодо індексу інфляції за кожний наступний за базовим місяць за період, за який подається розрахунок, на підставі яких здійснюється розрахунок суми суборендної плати за наступний за базовим місяць, а також усі подальші місяці за вказаний період.

Проаналізувавши розрахунок суборендної плати за період з 01.01.2011 по 31.05.2013 року, суд зазначає наступне.

Розрахунок за період з 01.01.2011 року по 20.09.2011 року не містить даних, які дозволяють перевірити правильність нарахування суми суборендної плати за кожен окремий місяць, а отже розрахунок за вказаний період судом не приймається як обґрунтований.

Дані за період з 20.09.2011 року по 31.05.2013 року, що містяться у розрахунку представника позивача (т.1 а.с.89-91) надають змогу встановити, що нарахування сум суборендної плати здійснювалось відповідно до умов Договору суборенди в редакції додаткової угоди від 23.05.2012р. (т.1 а.с.17) та Методики розрахунку суборендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 27.12.2007р. № 1846 та є обґрунтованим у сумі 66 521,07 гривень за мінусом часткової сплати за оренду за цей період, проведеної 28.03.2012р. у сумі 4220,22 грн. (т.1 а.с.28), тобто у сумі 62 300,85 грн.

Існування заборгованості у даному розмірі підтверджується рахунками, податковими накладними та актами приймання-передачі наданих послуг, копії яких містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.100-166).

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку щодо можливості задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором суборенди у розмірі 62 300,85 грн.

Із розрахунку, наданого представником позивача, вбачається, що за період з 01.01.2011 по 31.05.2013 року до сплати за комунальні послуги було нараховано 29 217,41 гривень (т.2 а.с.30). Проте, відповідачем оплата за спожиті комунальні послуги не здійснювалась, починаючи з 01.01.2011 року. Відсутність оплат підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 12.09.2011 року, від 09.12.2011 року, від 11.07.2012 року, від 19.03.2012 року, від 12.10.2012 року, від 10.12.2012 року (т. 1 а.с.18-20; 97-99) та Довідкою за вих. № 0-18-18366 БТ від 27.05.2013 року про рух грошових коштів по рахунку ПрАТ «Одесавинпром» в кореспонденції з ВАТ «АПК «Одеса», наданою Акціонерним Банком «Південний» (т.1 а.с.26-28).

Наявність вказаної сума заборгованості підтверджується рахунками, податковими накладними та актами приймання-передачі наданих послуг, копії яких містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.100-166).

Дослідивши надані представником позивача докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором №10-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.06.2002 року у розмірі 29 217,41 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 773,77 гривень та штрафу у розмірі 3 586,41 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 3.4, 3.7 Договору суборенди в редакції додаткової угоди від 23.05.2012 року плата за суборенду перераховується на розрахунковий рахунок Орендаря щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Плата за суборенду, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нара хування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а також штраф 10% від суми заборгованості.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до ст. 82 та ст. 111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно з ч.2, 3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згадою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Положення ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок штрафу, який міститься в уточненій позовній заяві (т.1 а.с.77-85), суд приходить до висновку щодо його обґрунтованості та вважає позовні вимоги щодо його стягнення у сумі 3586,41 грн.такими, що підлягають задоволенню.

В цілому погоджуючись з розрахунком пені, що міститься в уточненій позовній заяві (т.1 а.с.77-85), суд звертає увагу на помилкове подвійне нарахування пені за період з 18.03.2013р. по 1.05.2013р. на суму суборендної плати за лютий 2013р., у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню на суму 1713,43 грн. (1773,77 - 60,34 грн.).

З урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» (65044, м.Одеса, Французький бульвар, 22, код ЄДРПОУ 5573261) на користь Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» (65044, м.Одеса, Французький бульвар, 10, код ЄДРПОУ 00412027) заборгованість за Договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року у розмірі 62 300 /шістдесят дві тисячі триста/ грн. 85 коп., заборгованість за Договором №10-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.06.2002 року у розмірі 29 217 /двадцять дев'ять тисяч двісті сімнадцять/ грн. 41 коп., суму пені за Договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року у розмірі 1 713 /одна тисяча сімсот тринадцять/ грн. 43 коп., суму штрафу за Договором суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 27.06.2002 року у розмірі 3 586 /три тисячі п'ятсот вісімдесят шість/ грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1936 /одну тисячу дев'ятсот тридцять шість/ грн. 36 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013р.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Зайцев Ю.О.