Рішення № 33178323, 27.08.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 420/3342/12 22-ц/774/2141/К/13

Справа №420/3342/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2141/К/13 суддя Приміч Г.І.

Категорія - 27 Суддя - доповідач -Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Михайлів Л.В., Братіщевої Л.А.

при секретарі - Батуринській В.Б.,

за участі представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - Подолінного Романа Георгійовича, відповідача - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»(надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що 28.08.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № KRHTAK02660610 на суму 4847,19 доларів США на купівлю автомобіля, зі сплатою відсотків у розмірі 10,08% на рік та з кінцевим терміном повернення 27.08.2012 року. 01.11.2008р., у зв'язку з фінансово-економічною кризою банком було внесено зміни до даного договору та підвищено процент ставки з 10,08% до 12,12%.

В забезпечення кредитного договору було укладено договір застави рухомого майна № KRHTAK02660610 від 28.08.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надав у заставу належний йому автомобіль марки FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» автомобіль марки FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу. А також звернути стягнення на предмет застави автомобіля FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2013 року позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, початковою вартістю 33500 грн., що належить на праві власності відповідачу, у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № KRHTAK02660610 від 28.08.2008 року, розмір якої складає на 16.07.2012 рік 5012,59 центів США , що в гривневому еквіваленті становить 40050,60 грн. на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Визначено спосіб реалізації предмету застави -шляхом укладання позивачем договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_4 з іншою особою-покупцем та з наданням позивачу права зняття автомобіля FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1 з обліку в органах ДАІ України. Початкову ціну предмету застави встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі проведення оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 400,53грн. В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» частково не згоден з рішенням суду, вважає, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального права та невідповідності висновків суду. Просив змінити рішення: в частині зменшення розміру пені, ухваливши нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині повністю; в частині визначення реалізації предмету застави, ухвалити нове рішення в цій частині, зазначивши, що початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації, встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності; в частині відмови в стягненні заборгованості за поточним тілом кредиту в розмірі 104.65 дол. США ухвалити нове рішення, задовольнивши позов в цій частині повністю; ухвалити нове рішення в частині зменшення розміру процентів за користування кредитом та задовольнити позов в цій частині повністю та ухвалити нове рішення і задовольнити позов в частині вилучення у відповідача комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу як предмета застави, що належить відповідачу та передачі автомобіля FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1 в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». В іншій частині рішення просив залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 28.08.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № KRHTAK02660610 на суму 4847,19 доларів США на купівлю автомобіля, зі сплатою відсотків у розмірі 10,08% на рік та з кінцевим терміном повернення 27.08.2012 року.

В забезпечення даного кредитного договору між сторонами було укладено договір застави рухомого майна № KRHTAK02660610 від 28.08.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надав у заставу належний йому автомобіль марки FAWCА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1

01.11.2008 року, у зв'язку з фінансово-економічною кризою банком в односторонньому порядку було внесено зміни до даного договору та підвищено процент ставки з 10,08% до 12,12%.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором № KRHTAK02660610 виконав, однак відповідач на порушення умов даного кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 16.07.2012 року утворилася значна кредитна заборгованість.

Визначаючи остаточний розмір кредитної заборгованості станом на 16.07.20012 року, в рахунок якої підлягає звернення стягнення на предмет застави - належний відповідачу ОСОБА_4 автомобіль марки FAW CА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1 суд першої інстанції виходив з наданого представником позивача уточненого розрахунку без врахування підвищеної процентної ставки та розміру пені, нарахованої за період поза строком позовної давності, із чим не погодився позивач та в апеляційній скарзі просив суд змінити рішення суду в цій частині постановивши нове рішення про стягнення пені в повному обсязі та про стягнення процентів за підвищеною процентною ставкою.

На думку колегії суддів вказані вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 4.1 кредитного договору, у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, він зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення. У випадку, якщо кредит виданий в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (а.с.10 зв.).

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі, проте такого договору між сторонами укладено не було.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм та з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором № КRНТАК02660610 від 28.08.2007 року (а.с.5-6) суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що вбачається, що позивачем почала нараховуватися пеня, починаючи з 30.07.2008 року, проте як вбачається з матеріалів справи з позовом до суду позивач за захистом своїх прав звернувся лише 06.11.2012 року, відповідно до чого вимоги представника позивача щодо стягнення в відповідача пені поза межами строку позовної давності в один рік, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, тобто нарахованої до 07.11.2011 року, задоволенню не підлягають.

Заперечення проти висновків суду першої інстанції відносно неправомірності підвищення позивачем процентної ставки за даним кредитним договором також підлягають відхиленню за наступних підстав.

01.11.2008 року позивачем Публічним акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» в односторонньому порядку було збільшено розмір відсоткової ставки за користування кредитом з 10,08% до 12,12% (а.с.5 зв.). Відповідно до п.п.2.3.1. пункту 2.3. Кредитного договору, згідно якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі зміни кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, зокрема у разі зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього Договору; зміні облікової ставки НБУ тощо. Крім того Закон України від 12.12. 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» набрав чинності з 10.01.2009 року.

Всупереч вимогам пп.2.3.1. п.2.3. кредитного договору (а.с.10), який передбачає, що в разі збільшення розміру відсоткової ставки банк протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки має надіслати позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки, позивачем не було дотримано вказаної вимоги, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, тобто позивачем не доведено, те що він повідомив боржника про підвищення процентної ставки належним чином.

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що не зважаючи на те, що дії позивача щодо підвищення банком в односторонньому порядку процентної ставки за спірним кредитним договором, починаючи з 01.11.2008 року відбулося відповідно до умов зазначеного договору і це не суперечило чинному на той момент законодавству України, а настання фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн є загальновідомим фактом, у зв'язку з чим в силу ч.2 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, а отже є в повній мірі обґрунтованими, але одночасно з цим допущене позивачем порушення п.п. 2.3.1. п. 2.3 кредитного договору в частині не дотримання вимоги щодо направлення ОСОБА_4 письмового повідомлення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № КRНТАК02660610 від 28.08.2007 року, тягне за собою недійсність зміни позивачем відсоткової ставки, у зв'язку з чим нарахування відповідачу заборгованості по процентам за користуванням кредиту має бути розрахована виключно за процентною ставкою 10,08 %.

Крім того апелянт у своїй скарзі наполягав на зміні рішення суду в частині відмови у вилученні у відповідача комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) автомобіля марки FAW CА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, що належить відповідачу та передачу його в заклад банку, посилаючись при цьому, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору банк має право вимагати передання автомобіля відповідача у заклад банку. Колегія не може погодитися із такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між сторонами 28.08.2007 року було укладено договір застави № KRHTAK02660610 автомобіля марки FAW CА 1011CARGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, що належить відповідачу.

У зв'язку із встановленим порушенням умов кредитного договору з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави на предмет забезпечувального обтяження, такого як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Проте, відповідно до п. 17.10 договору застави рухомого майна від 28.08.2007 року, укладеного сторонами, у випадку порушення зобов'язання заставодавцем, тобто відповідачем по справі, будь-якого із зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язався: доставити предмет застави за адресою, зазначеною в п.34.8 Договору в термін 7 днів з моменту пред'явлення Заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, термін сплати якої настав; у той самий термін передати предмет застави Заставодержателю (позивачу) в заклад за актом прийму-передачі, який підписується сторонами.

Такої письмової вимоги позивачем на адресу відповідача не надсилалось, що й визнав у судовому засіданні представник апелянта. У повідомленні, що прикладене до позову та міститься в матеріалах даної цивільної справи, датованого 04.07.2011 року за № 30.1.0.0/2-813, адресованого відповідачу банком висувалася вимога до відповідача щодо погашення простроченої заборгованості в загальному розмірі 4 378,68 доларів США, у термін не пізніше 30 календарних днів з дати одержання ним вказаного повідомлення з попередженням про намір банку звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу або будь-яким іншим чином, передбаченим договором або законом, однак в даному повідомленні не висувається вимога про передачу предмету застави в заклад Заставодержателю, крім того в матеріалах справи відсутнє підтвердження тому, що відповідач отримував вказане повідомлення, а отже суд не мав підстав для примусового вилучення предметів застави.

Крім того суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав включення до розміру загальної заборгованості відповідача суми заборгованості за поточним тілом кредиту в сумі 104,65 дол. США, оскільки в наданих позивачем ані у первинному (а.с.5,6), ані в уточненому розрахунку (а.с. 110) дана сума не відображена, в судовому засіданні представник апелянта також не зміг пояснити, чому дана сума не була включена до розрахунків тощо.

Разом із тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що встановлення судом першої інстанції початкової вартості предмета застави. Апелянт просив колегію суддів змінити рішення суду від 18.06.20013 року та постановити нове в цій частині зазначивши, що початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Враховуючи те, що в абзаці четвертому резолютивної частини оскаржуваного рішення міститься саме таке визначення початкової ціни предмета застави, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині, разом із тим посилання суду на початкову вартість предмета застави в розмірі 33500 грн. в абзаці другому резолютивної частини рішення суду від 18.06.20013 року слід виключити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК - задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2013 року змінити, виключити з резолютивної частини рішення суду зазначення початкової вартості предмета застави в розмірі 33500 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: