Ухвала суду № 33174325, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4468/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.13р. у справі №826/4468/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тергас» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Тергас» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.11.12р. №0000892205 та №0000902205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ Альфакем Україна» не мали на меті настання реальних правових наслідків, оскільки в ході розгляду кримінальної справи №75-00197 порушеної за фактом фіктивного підприємництва при створенні деяких підприємств за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України встановлено, що невстановленими слідством особами було створено схему ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності з використанням реквізитів, поточних рахунків і печаток ряду підприємств, зокрема серед яких і контрагент позивача. Окрім того актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Альфакем Україна» та його контрагентів по ланцюгу поставки не встановлено факту передачі товару (робіт, послуг) від контрагента - продавця до контрагента - покупця.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфаксем Україна» за період з 01.01.12р. по 30.06.12р., за результатами якої складено акт від 26.10.12р. №857/22-2/37797522.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.11.12р.:

№0000902205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 327 570,44 грн., у т.ч. 262 056,34 грн. - основний платіж, 65 514,10 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0000892205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 343 949,50 грн., у т.ч. основний платіж - 275 159,60 грн., штрафні (фінансові) санкції - 68 789,90 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.п. 14.1.27 та 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 275 159,60 грн., в тому числі за І квартал 2012 року - 123 844,70 грн., за ІІ квартал 2012 року - 151 314,90 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 262 056,34 грн., в тому числі за січень 2012 року - 22 306,67 грн., за лютий 2012 року - 22 846,67 грн., за березень 2012 року - 72 794 грн., за квітень 2012 року - 41 400,00 грн., за травень 2012 року - 102 709 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що згідно інформації отриманої від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, у провадженні СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС перебуває кримінальна справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні деяких підприємств, зокрема, ТОВ «Альфакем Україна», за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. В ході досудового слідства було встановлено, що невстановленими слідством особами було створено схему ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності з використанням реквізитів, поточних рахунків і печаток ряду підприємств, до переліку яких належить ТОВ «Альфакем Україна».

Окрім того, актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС актом від 10.09.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» не встановлено місцезнаходження. Актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Альфакем Україна» та його контрагентів (ТОВ «Альфакем Україна», а саме: ПП «Тонкар» та ТОВ «Кіберплат Україна») по ланцюгу поставки не встановлено факту передачі товару (робіт, послуг) від контрагента - продавця до контрагента - покупця.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів, передача товару, оплата вартості придбаного товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно довідки з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА№411019 основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: оптова торгівля паливом; посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності товариств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» було укладено договір купівлі-продажу № 2512 від 25.12.11р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - нафтопродукти: мазут М100, залишок важкий (залишок кубовий), нафту сиру, фракцію лігроїно-газойлеву, фракцію бензинову прямогонну і т.д., визначений у рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити товар. Загальна вартість Договору визначається згідно Специфікації, а поставка товару здійснюється на умовах повної попередньої оплати (том І, а.с. 53-54).

На підтвердження придбання нафтопродуктів матеріали справи містять рахунки - фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та банківські виписки на оплату товару.

Вказані первинні документи розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає ст.9 Закону від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Перевезення товару здійснювалося Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі укладених з позивачем договорів на перевезення вантажів № 5 від 01.09.11р., № 12 від 09.09.11р., № 1 від 02.01.12р., № 2 від 02.01.12р., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) за зазначеними договорами (том І, а.с. 95-113).

Придбані позивачем у ТОВ «Альфакем Україна» нафтопродукти знаходилися на зберіганні у ТОВ «Прилуцький нафтоналив», з яким позивачем було укладено Договір № 11-ХР від 01.12.11р. на зберігання нафтопродуктів та налив в залізничні цистерни. Фактичне зберігання ТОВ «Прилуцький нафтоналив» поставлених ТОВ «Альфакем Україна» нафтопродуктів підтверджується актами про надання послуг по зберіганню нафти, рахунком-фактурою, актами здачі-прийняття робіт. У товарно-транспортних накладних, виданих ТОВ «Альфакем Україна», пунктом розвантаження товару, поставленого на користь ТОВ «Тергас» також зазначено м. Прилуки.

Позивачем на підставі договору оренди № 01-09/2011 від 01.09.11р. укладеного з ПП «Агротемп» було орендовано ємкості для зберігання нафтопродуктів паливно-мастильних матеріалів, що підтверджується актами здачі майна в оренду, виставленими рахунками.

Матеріали справи також місять докази подальшої реалізації позивачем придбаного товару на користь інших суб'єктів господарювання, зокрема: ПП «Кіровоградська нафтова компанія» та ТОВ «Кіровограднафтопереробка» згідно договорів про переробку продукції із сировини постачальника № 01/12-11-М від 01.12.11р. та поставки нафтопродуктів № 0109 від 01.09.11р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, актами приймання нафти та нафтопродуктів, актами прийому-передачі тощо.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів, а також наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент їх вчинення (ТОВ «Альфакем Україна» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 14.12.12р.).

Покликання апелянта на матеріали кримінальної справи № 75-00197, порушеної за фактом фіктивного підприємництва при створенні деяких підприємств, зокрема, ТОВ «Альфакем Україна» за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, не є безумовної ознакою безтоварності господарської операції, оскільки по-перше, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції ТОВ «Альфакем Україна» з позивачем, по-друге, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Також необґрунтованими вважає колегія суддів покликання апелянта на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» та його контрагентів в ланцюгу поставки - ПП «Тонкар» та ТОВ «Кіберплат Україна», оскільки по-перше, звірка фактично не проводилась, та по-друге позивач не мав господарських відносин з ПП «Тонкар» та ТОВ «Кіберплат Україна».

За вимогами податкового законодавства, покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг).

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Покликання податкового органу на те, що ТОВ «Альфакем Україна» не знаходиться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаної угоди, оскільки на момент вчинення господарських операцій останній був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що податковим органом не заперечується.

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.13р. у справі №826/4468/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.13р. у справі №826/4468/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.