Постанова № 33174340, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1059/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю:

представника відповідача Кравченка С.В.

Представника позивача Бороди А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Чернігівської митниці Державної митної служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" до Чернігівської митниці Державної митної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, за участі прокурора м. Чернігова про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби України (далі - Чернігівська митниця), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, за участі прокурора м. Чернігова про визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської митниці про визначення коду товару № КТ-102000003-0002-2013 від 14.02.2013 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених платежів у розмірі 30 211, 27 грн., а саме 25 176,06 грн. ввізного мита та 5 035,21 грн. податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Чернігівська митниця Державної митної служби України та третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представники третьої особи та прокуратури м. Чернігова до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.01.2013р. між позивачем, який зареєстрований на території України та фірмою SCHMITZ Cargobull AG, яка зареєстрована на територій Німеччини, укладено договір купівлі-продажу № 2013/0691/01/14 тентового бортового напівпричепа Шмитц Каргобулл.

Під час декларування зазначеного експортованого напівпричепа на Чернігівській митниці експортованого товару позивачем, товару було присвоєно код (графа 33 ВМД) під номером 8716 39 30 10, посилаючись на те, що згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженої Законом України «Про митний тариф», товар класифікується як напівпричіп бортовий тентовий, новий, 2013 року виготовлення, і визначено нульову ставку мита для даного товару.

На основі УКТ ЗЕД, пояснення до них, наданих документів та технічного паспорту від 04.02.2013 р. № WB197798 відділом митних платежів Чернігівської митниці винесено рішення № КТ-102000003-0002-2013 від 14.02.2013 р. про визначення іншого коду товару. Так, його було змінено на 8716 39 80 00 з посиланням на те, що даний товар класифікується як напівпричіп бортовий тентовий, 2013 року виготовлення, не новий.

На основі цих даних в митній декларації було додатково нарахована 10% ставки мита за експортований товар на суму 25 176,06 грн., та донараховано суму податку на додану вартість з урахуванням нарахованої ставки мита в сумі 5 035,21 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням митного органу, ТОВ "Глобал Транс СМ" звернулося до суду з позовом, в якому просив його скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Чернігівська митниця невірно класифікувала товар, включивши його до товарної позиції 8716 причепи та напiвпричепи, підпозиція 39 - інші, категорія 80 та підкатегорія 00 - що використовувались та винесла рішення, яке суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українською

класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженою Законом України «Про Митний тариф України», та складається з: Основних правил інтерпретації товарів, приміток до розділів, груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис групувань (розділ, група, позиція, підпозиція, категорія, підкатегорія) з їх цифровим позначенням.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД проводиться з урахуванням визначальних характеристик товару, Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

Згідно Додаткових загальних положень до групи 87 УКТ ЗЕД "нові транспортні засоби" розуміються, як транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані, "транспортними засобами, що використовувались" є транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз.

Відповідно до Додаткових загальних положень УКТ ЗЕД у групі 87 транспортні засоби, на які видані тимчасові реєстраційні документи уповноваженими державними органами влади, в тому числі іноземними, на термін, необхідний для здійснення транспортування нового транспортного засобу самоходом від країни-виробника до місця призначення в Україні, фізичними або юридичними особами, не вважаються такими, що були у використанні.

Таким чином, код товару (транспортного засобу) визначається, виходячи з поданих до митного оформлення документів та УКТ ЗЕД.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської митниці про визначення коду товару № КТ-102000003-0002-2013 від 14.02.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд обґрунтував своє рішення в цій частині тим, що Чернігівська митниця невірно класифікувала товар, включивши його до товарної позиції 8716 причепи та напiвпричепи, підпозиція 39 - інші, категорія 80 та підкатегорія 00 - що використовувались, оскільки вказаний напівпричеп є новим, а не таким, що знаходився у використанні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на період транспортування з Німеччини до України на куплений напівпричіп фірмою SCHMITZ Cargobull AG були замовлені в Німеччині експортні номерні знаки та реєстраційний паспорт (свідоцтво) від 04.02.2013 р.

Також, в листі від 14.02.2013 представництва SCHMITZ Cargobull AG в Україні, адресованого Чернігівській митниці зазначено, що вищезазначений транспортний засіб є новим, не знаходився на обліку ні в одній з країн світу та не був у використанні. Рік виробництва цієї техніки згідно експортних документів - 2013 рік. Згідно замовлення Шмітц Каргобулл АГ були видані транзитні номерні знаки та тимчасовий реєстраційний паспорт (строк дії 28 календарних днів) виключно на період транспортування вищезазначеного транспортного засобу з Німеччини до України. Тимчасовий реєстраційний паспорт видається на завод-виробник для можливості оформлення транзитних номерів та полісу страхування цивільної відповідальності та КАСКО.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що Реєстраційне свідоцтво (технічний паспорт на транспортний засіб) № ST-K-0-035/13-00133 Європейського союзу Федеративної Республіки Німеччина є тимчасовим, оскільки діє до 05.03.2013 року. В силу приписів Додаткових загальних положень України до групи 87 УКТ ЗЕД Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561, у групі 87 транспортні засоби, на які видані тимчасові реєстраційні документи уповноваженими державними органами влади, в тому числі іноземними, на термін, необхідний для здійснення транспортування нового транспортного засобу самоходом від країни-виробника до місця призначення в Україні, фізичними або юридичними особами, не вважаються такими, що були у використанні, а отже зазначений напівпичеп є новим.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим та звертає увагу на наступне.

Згідно листа Державної митної служби від 24.12.2009р. № 20/07579-ЕП, митними органами Німеччини було роз'яснено, що короткострокові номерні знаки надаються лише для поїздок в межах Німеччини та для перегону до країн-членів ЄС. Використання цього виду номерних знаків за межами країн ЄС є недопустимим.

Крім того, проаналізувавши реєстраційне свідоцтво частину І (№ ST-K-0-035/13-00133) та частину ІІ (WB 197798), колегією встановлено наступне.

Так, у графі «В» «Дата першої реєстрації транспортного засобу» Реєстраційного свідоцтва № ST-K-0-035/13-00133 (частина І) Європейського союзу Федеративної Республіки Німеччина вказано дату 04.02.2013 року. Крім того, документ містить запис про дату наступного технічного огляду - лютий 2014 року. При цьому напис в графі «Н» свідчить, що вивезення даного транспортного засобу має бути здійснене до 05.03.2013 року, а не термін дії свідоцтва.

Реєстраційне свідоцтво WB 197798 (частина ІІ), яке судом першої інстанції досліджено не було, також не визначене як тимчасове, жодних посилань стосовно цього воно не містить.

В свідоцтві також вказано, що це реєстраційне свідоцтво, частина ІІ, що містить технічні характеристики, видано на новий транспортний засіб, що свідчить про фактичну реєстрацію даного транспортного засобу.

Посилання позивача на довідку Чернігівського відділення РЕР (підпорядкованого УДАІ в Чернігівській області), в якій вказано, що одним з документів на підставі якого було зареєстровано напівпричеп SCHMITZ Cargobull на території України був, зокрема, тимчасовий технічний паспорт Федеративної Республіки Німеччина № ST-K-0035/13-00133, колегія суддів оцінює критично, оскільки зазначений орган не має повноважень щодо надання технічному паспорту транспортного засобу, виданому у ФРН, статусу тимчасового або постійного.

На підставі зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що митний орган правильно класифікував зазначений товар, включивши його до товарної позиції 8716 причепи та напiвпричепи, підпозиція 39 - інші, категорія 80 та підкатегорія 00 - що використовувались, оскільки першу реєстрацію транспортного засобу, при перетині кордону, вже було здійснено. Відтак, колегія вважає, що рішення Чернігівської митниці про визначення коду товару № КТ-102000003-0002-2013 від 14.02.2013 є правомірним, а висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування зазначеного рішення є помилковим, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, так як прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Стосовно задоволення судом першої інстанції позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених платежів у розмірі 30 211, 27 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 27 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать - Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Тобто, контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів, вказаних позивачем у позовній заяві, є митний орган України.

Згідно з п. 2.2 Порядку «Розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 № 64/11938, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягання».

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУ ДКСУ у м. Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється - виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364.

Таким чином, з аналізу наведених положень, основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету, а тому повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають, відтак висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є помилковим, рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Чернігівської митниці Державної митної служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" до Чернігівської митниці Державної митної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, за участі прокурора м. Чернігова про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення надмірно сплачених платежів - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя І.О. Грибан

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Грибан І.О.