Ухвала суду № 33160901, 21.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1667/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Низенка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Промбуд-1" та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Промбуд-1" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТДВ "Промбуд-1" (що являється правонаступником ЗАТ "Промбуд-1") звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатом проведеної виїзної планової перевірки ЗАТ «Промбуд-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства податковим органом було виявлено порушення, на підставі чого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000872301/0/2527 від 27.03.2008 року та № 0000882301/0/2528 від 27.03.2008 року, якими визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати у частині за податковим повідомленням-рішенням № 0000872301/0/2527 від 27.03.2008 року за основним платежем по податку на прибуток у розмірі - 7132 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 2644 гривень, а по податковому повідомленню - рішенню № 0000882301/0/2528 від 27.03.2008 року за основним платежем по ПДВ у розмірі - 6219 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 3109 гривень.

Справа розглядалась судом першої інстанції повторно після скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2009 року та постанови Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2008 року згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року. Підставою для скасування рішень стало недослідження судами питання щодо належного оформлення податкових накладних, виданих ПП "Поділлямонтажкабель", та наявності первинних документів, в тому числі розрахункових, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати в 2006 році, невстановлення факту пов'язаності придбаних товарів у контрагента із безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року. Відповідач просив прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, позивач просив позов задовольнити повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) подану ним апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року скасувати, а позов задовольнити повністю, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом проведеної виїзної планової перевірки ЗАТ «Промбуд-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства податковим органом було виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі чого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000872301/0/2527 від 27.03.2008 року та № 0000882301/0/2528 від 27.03.2008 року.

Суть виявлених порушень зводиться до того, що, на думку податкового органу, договір підряду № 1/02-06 від 01.01.2006 року не був спрямований на реальне настання господарських наслідків, тому операції щодо поставки ТМЦ за ним в липні 2007 року не спричинили реальних наслідків.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2006 року між ЗАТ «Промбуд-1» та ПП «Поділлямонтажкабель» укладено договір підряду № 1/02-06, за умовами якого останнє зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах першого загальною вартістю 300000 гривень (т.1 стор. 60 - 61 справи).

Судом першої інстанції взято до уваги, що посилання податкового органу на невиконання робіт по договору обґрунтовується поясненням від 28.02.2008 року директора ПП "Поділлямонтажкабель" ОСОБА_3, у якому він ствердив, що ПП "Поділлямонтажкабель" робіт по договору підряду №1/02-06 від 01.01.2006 року для ЗАТ "Промбуд-1" не виконувало (т.1 стор. 120 -123 справи). Постановою Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2008 року стверджено, що у судовому засіданні 28.05.2008 року свідок - директор ПП "Поділлямонтажкабель" ОСОБА_3 пояснив, наступне "... в момент здійснення господарських операцій, в зв'язку з відсутністю печатки первинні документи були завірені підписом директора ПП "Поділлямонтажкабель", а відтиском печатки були завірені після того, як була повернута останньому печатка. Зазначили, що печатка була вилучена в період з 08.05.2007 р. по 28.01.2008 р..." (т.2 стор. 11 -12 справи). Судом першої інстанції вживались заходи з метою з'ясування обставин справи у цій частині (привід свідка ОСОБА_3.), проте згідно рапорту Хмельницького МВ УМВСУ від 21.05.2013 року і листом №10876/9/07-001/06 від 21.05.2013 року за підписом т.в.о начальника ГВПМ ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС, суд першої інстанції було повідомлено про неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 і доставлення його в суд.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пояснення ОСОБА_3, дане ст. оперуповноваженому з ОВС ОУ УПМ ДПА у Хмельницькій області, не є належним доказом у цій справі, адже його не можливо перевірити за встановлених судом вищенаведених обставин. Оскільки будь-яких належних і допустимих доказів правомірності висновку податкового органу щодо фактичного невиконання робіт по договору підряду №1/02-06 від 01.01.2006 року суду сторонами не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову у цій частині.

Щодо придбання позивачем в липні 2007 року ТМЦ у ПП «Поділлямонтажкабель» по видатковій накладній №ПМ №0471 від 04.07.2007 року (т.1 стор.105 справи), а саме: шифер в кількості 498 шт. та брус обрізний в кількості 1,7 куб. м на загальну суму 14762,47 грн., в т.ч. ПДВ -2460,41 гривень, суд ом першої інстанції встановлено наступне.

Сума ПДВ, яка включена до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, віднесена позивачем до складу податкового кредиту в липні 2007 року, згідно податкової накладної №471 від 04.07.2007 року (т.1 стор. 111 справи). Оплата проведена в безготівковій формі, згідно платіжного доручення від 05.07.2007 на суму 14762,47 гривень.

На момент виписки видаткової накладної №ПМ №0471 від 04.07.2007 року та податкової накладної №471 від 04.07.2007 року, ПП "Поділлямонтажкабель" не мало печатки, адже вона була вилучена протоколом виїмки від 10.05.2007 року (т.1 стор. 127 - 131 справи) і була повернута підприємству тільки 28.01.2008 року (т.1 стор.125 справи). Зурахуванням всіх встановлених обставин, позивач не міг отримати від ПП "Поділлямонтажкабель" ТМЦ по видатковій накладній №ПМ №0471 від 04.07.2007 року ТМЦ і документи на підтвердження цієї операції, та не міг відображати її у бухгалтерському обліку, так як постачальник (продавець) - ПП "Поділлямонтажкабель" на час ніби-то поставки та у момент виписки відповідних документів, не мав печатки, яка є обов'язковим реквізитом для цих документів.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що у відповідності до п. 5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон №168/97-ВР), визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. А згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду частково довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень. Не можуть бути скасовані податкові повідомлення-рішення у частині визначення податкових зобов'язань, щодо придбання ТМЦ по накладній №ПМ №0471 від 04.07.2007 року з огляду на обставини, встановлені судом першої інстанції.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом, а також у повній мірі врахував висновки і мотиви Вищого адміністративного суду, викладені в ухвалі від 25.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Промбуд-1" та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 серпня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.