Ухвала суду № 33163361, 20.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2435/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участі:

представника відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року приватне акціонерного товариства "Поділлявторметал" (далі - ПрАТ "Поділлявторметал". позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2013 р. відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення ПрАТ "Поділлявторметал" правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, предметом дослідження якої стали: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (дата реєстрації в податковому органі - 20.04.2011р. вх. 121626); рішення про розстрочення податкового боргу № 82 від 04.05.2011р.; податкове повідомлення-рішення № 0003101600 від 13.04.2011р.; податкова декларація з ПДВ за вересень 2011 р. вх. № 9009270234 від 20.10.2011р.

За результатами перевірки складено акт №101/15-212/33587480 від 01.02.2013 р.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог п. 57.1, 57.3 ст.57, п. 50.1 ст.50, п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, шляхом несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 315725,40 грн.

На підставі акту №101/15-212/33587480 від 01.02.2013 р., відповідачем прийняте прийнято податкове повідомлення - рішення №0000281502 від 26.02.2013 р., яким визначено штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 31572,54 грн. При цьому, розмір штрафної санкції, визначеної вказаним рішенням, розрахований наступним чином: 298517 грн. (ПДВ) + 14926 грн. штраф (самостійно визначені платником в уточнюючому розрахунку вх. №121626 від 20.04.2011р.) + 150 грн. (податкова декларація з ПДВ вх. № 9009270234 від 20.10.2011р.) + 2132,42 грн. (ППР № 0003101600 від 13.04.2011р.) = 315725,42 х 10% = 31572,54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Поділлявторметал", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

При цьому, слід зазначити, що у разі, якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом - така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

20.04.2011р. до Вінницької ОДПІ від ПрАТ "Поділлявторметал" надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх.№ 121626, у якому платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду) у розмірі 298517 грн. та визначено штраф, нарахований платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки - 14926 грн. (загальна сума грошового зобов'язання - 313443 грн.).

Зі змісту пункту 50.1 статті 50 ПК України вбачається, що сплата суми, самостійно визначеної платником в уточнюючому розрахунку № 121626 повинна бути здійснена платником до подання такого розрахунку. Позивач, на день подання розрахунку, не сплатив зазначену в ньому суму грошового зобов'язання, а тому податковий борг за даним розрахунком виник 20 квітня 2013 р.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вказує відповідач, позивачем прострочено сплату податкового боргу у розмірі 313443 грн. (на 9 днів), а тому у податкового органу наявні були підстави застосувати штрафну санкцію за таке порушення.

Разом з цим, податковим органом не враховано, що 29.04.2011р. позивач здійснив часткове погашення податкового боргу у розмірі 50000 грн., тобто саме з цієї суми слід було виходити нараховуючи штраф у розмірі 10%, а тому в цій частині штрафну санкцію відповідач нарахував невірно.

04 травня 2011 р. податковим органом прийнято рішення за №82, яким розстрочено сплату податкового боргу у загальному розмірі 279541,68 грн., з яких: 278369,98 грн. - основний платіж та 1171,70 грн. - відсотки за розстрочення грошового зобов'язання. При цьому, сума 278369,98 грн. складається з: суми податку на додану вартість - 248517,06 грн. (298517,06 грн. - 50000 грн.) та суми штрафу -14926 грн. (визначених в уточнюючому розрахунку №121626), суми штрафу у розмірі 14756,92 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0003101600 від 13.04.2011р. та 170 грн. - штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням - рішенням № 0002721600 від 11.04.2011 р.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

З огляду на прийняття відповідачем вказаного рішення про розстрочення податкового боргу від 04.05.2011 р., саме дати винесенняя даного рішення були перенесені строки сплати податкового зобов'язання, на підставі рішення.

20 жовтня 2011 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ вх. № 9009270234 від 20.10.2011р., якою визначено суму податку у розмірі 150 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказану суму податкового зобов'язання позивач сплатив із запізненням в 4 дні, що свідчить про наявність підстав для застосування до позивача санкцій на підставі ст.126 ПК України, а тому в цій частині оскаржуване рішення є обґрунтованим.

13.04.2011 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішенням №0003001600, яким ПрАТ "Поділлявторметал" визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 14756,92 грн., яка також розстрочена рішенням податкового органу за №82 від 04 травня 2011 р. Однак, погашення частини, визначеної у вказаному рішенні суми у розмірі 2132,40 грн. - відбулась 23.12.2011р., тоді як повинна бути проведена 20.12.11 р., що свідчить про правомірність нарахування штрафу за дане порушення строків сплати податкового зобов"язання.

Водночас, при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом не враховано положення пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на те, що порушення термінів сплати сум податкового зобов'язання відбулось у період з квітня по грудень 2011 р., за вказані порушення мають застосовуватись штрафні санкції в розмірі не більше 1 грн., а тому підстави для застосування штрафу в розмірі 10% - відсутні.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, колегія суддів вважає, що податковим органом не в повній мірі вірно застосовано положення ПК України при визначенні розміру та підстав застосування до позивача штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні рішення.

Також колегія суддів звертає увагу, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Разом з тим, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення повністю.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 серпня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.