Постанова № 33160648, 20.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року Справа № 812/6450/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Адамович І.О. (довіреність від 15.07.2013 № 26-«Д»)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 400280,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 400280,68 грн., з яких 320224,00 грн. - основний платіж, 80056,00 грн. - штрафні санкції, 0,68 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у позивача.

ОСОБА_2 не сплатив до бюджету узгоджену суму податкового боргу у розмірі 400280,68 грн., який виник у зв'язку з несплатою заборгованості, визначеною, у тому числі, податковим повідомленням-рішенням від 14 січня 2011 року № 0000011710, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість на 400258,68 грн., з яких 320202,00 грн. - основний платіж, 80056,00 грн. - штрафні санкції, 0,68 грн. - пеня, та податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-листопад 2011 року на загальну суму 22,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем у судовому порядку. Оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі № 2а-1831/11/1270, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 відмовлено, набрала законної сили, сума у загальному розмірі 400280,68 грн. є узгодженим податковим боргом.

Відповідачу направлена податкова вимога від 19 березня 2013 року № 2 з повідомленням про податковий борг в сумі 400280,68 грн. У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, виник податковий борг в загальній сумі 400280,68 грн., який на підставі пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню з платника податку - фізичної особи у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 62, 79, 80, довідковий лист). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористалось.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як платник податків знаходиться на обліку в Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05 вересня 2002 року № 9511 (арк. справи 75).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав до податкового органу:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року від 14 лютого 2011 року № 1791, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 8-9);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 15 березня 2011 року № 3275, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 10-11);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року від 13 квітня 2011 року № 20933, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 12-13);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року від 13 травня 2011 року № 30193, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 14-15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року від 16 червня 2011 року № 31121, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року від 12 липня 2011 року № 34602, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 18-19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року від 16 серпня 2011 року № 38965, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 20-21);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року від 19 вересня 2011 року № 39614, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 22-23);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 13 жовтня 2011 року № 43325, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 24-25);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 15 листопада 2011 року № 47609, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 26-27);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 30 листопада 2011 року № 47857, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 28-29).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України фізична особа-підприємець ОСОБА_2 протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 22,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 58).

Актом від 29 листопада 2010 року № 43/17-0113/НОМЕР_1 про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року (арк. справи 30-53) встановлені порушення:

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 406199,00 грн., у тому числі: у жовтні 2007 року - 85083,00 грн., у листопаді 2007 року - 214775,00 грн., у грудні 2007 року - 74210,00 грн., у червні 2008 року - 22373,00 грн., у липні 2008 року - 9755,00 грн.;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 726423,00 грн., у тому числі: у січні 2008 року - 134026,00 грн., у березні 2008 року - 142973,00 грн., у квітні 2008 року - 262369,00 грн., у травні 2008 року - 53783,00 грн., у серпні 2008 року - 26249,00 грн.; у вересні 2008 року - 6596,00 грн., у жовтні 2008 року - 13535,00 грн., у грудні 2008 року - 3037,00 грн., у лютому 2009 року - 654,00 грн., у березні 2009 року - 1932,00 грн., у квітні 2009 року - 936,00 грн., у червні 2009 року - 255,00 грн., у серпні 2009 року - 6432,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 400280,00 грн., у тому числі 320224,00 грн. - за основним платежем та 80056,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 54).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі № 2а-1831/11/1270 у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 відмовлено (арк. справи 55-57).

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 120 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, з 21 липня 2011 року грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 400280,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 вважаються узгодженими.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності визначення Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 400280,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за днем узгодження грошового зобов'язання, відповідачем не сплачена, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 з податку на додану вартість на загальну суму 400280,00 грн., з яких: основний платіж - 320224,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 80056,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 58).

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

У зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за податковим повідомленням-рішенням від 14 січня 2011 року № 0000011710/0 відповідачу згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у картці особового рахунку нарахована пеня в сумі 0,68 грн. (арк. справи 58).

Враховуючи вищевикладене, податковий борг відповідача з податку на додану вартість станом на дату розгляду та вирішення справи складає 400280,68 грн., з яких 320224,00 грн. - основний платіж, 80056,00 грн. - штрафні санкції, 0,68 грн. - пеня, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 76).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 27 березня 2013 року податковим органом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було вручено податкову вимогу від 19 березня 2013 року № 2, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 59, 60).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки податкова вимога від 19 березня 2013 року № 2 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 400280,68 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в розмірі 400280,68 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 400280,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 400280,68 грн. (чотириста тисяч двісті вісімдесят гривень шістдесят вісім копійок) в доход Державного бюджету України на р/р 31116029700085 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКСУ у м. Стаханові Луганської області, код одержувача 37976658, код бюджетної класифікації платежу 14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська