Постанова № 33160470, 27.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 року Справа № 812/7397/13-а

о 16 год. 45 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Верба Л.В. (довіреність від 17.06.2013 № 3),

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості рішення № 000150/2 від 20.08.2013, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку статті 183-6 КАС України в якому просив:

- підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області рішення № 000150/2 від 20.08.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження електрочайника «Saturn Alexis», TM «Saturn» №110830889, модель ST-EK 8026, дата виготовлення не вказана, виробник: Saturn Home Appliances S.R.O. Konevova 141/2660, 13083 Praha 3 - Zizkov Ceska Republika.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги просив суд підтвердити обґрунтованість прийнятого рішення в частині тимчасової заборони розповсюдження іграшки.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Позивачем 13 серпня 2013 року було проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, предмет перевірки - торгівля побутовою технікою.

У ході перевірки встановлено, що на електрочайник «Saturn Alexis» не нанесений національний знак відповідності та не надано документацію, що дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію.

За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 13.08.2013 №000150.(а.с. 7-8).

Цієї ж дати позивачем було вручено відповідачу проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на підставі акту перевірки №000150 від 13.08.2013, про що свідчать підписи відповідача про отримання на проектах рішень (а.с. 9-10).

20.08.2013 позивачем з посиланням на норми статей 22, 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів) №000150/1, яким застосовано відносно продукції електрочайника «Saturn Alexis», TM «Saturn» №110830889, модель ST-EK 8026, дата виготовлення не вказана, виробник: Saturn Home Appliances S.R.O. Konevova 141/2660, 13083 Praha 3 - Zizkov Ceska Republika обмежувальний захід - обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а.с. 11) та №000150/2, яким відносно продукції застосовано - обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с. 12).

Посилаючись на норми Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом відповідно до приписів статті 183-6 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначають Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Таким чином, як Закон №877, так і КАС України передбачають, що підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду відбувається у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.

Тобто, підтвердженню в судовому порядку підлягають не всі рішення контролюючих органів про вжиття заходів реагування, а лише ті, щодо яких необхідність такого підтвердження прямо встановлена законом.

Судом було проаналізовано зміст Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на підставі статей 29, 30 якого було прийнято рішення, про підтвердження обґрунтованості якого заявлено вимоги в даному позові. Крім того, судом проаналізовано зміст Законів України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також права та обов'язки позивача відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (затв. Указом Президента №465/2011 від 13.04.2011), Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затв. наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011) та встановлено, що нормами цих законів не передбачено необхідності підтвердження адміністративним судом обґрунтованості прийнятого позивачем рішення про вжиття заходів реагування.

В даному випадку прийняте позивачем рішення про вжиття заходів реагування не потребує підтвердження його обґрунтованості судом.

За таких обставин, зважаючи на відсутність встановленого законом обов'язку щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення - відсутні підстави для задоволення позову. Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору. Оскільки позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 34,41грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості рішення № 000150/2 від 20.08.2013 відмовити.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Луганську , код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 31213206784006, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ звiтностi банку 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) судовий збір за заявлені майнові вимоги у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Н.В. Кравцова