Постанова № 3315107, 04.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-9178/08

“04” грудня 2008 року                        м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

Суддів – Бартош Н.С., Зінченка А.В.,

при секретарі – Ланцевич Я.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом Приватної фірми „Віка” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив :

     Позивач, приватна фірма «Віка» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ Червонозаводського р-ну  м.Харкова, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішеннявід 26.05.08р. №0000262320/0, від 26.05.08р. №0000272320/0, від 13.06.08р. №0000262320/1, від 13.06.08р. №0000272320/1, від 05.09.08р. №0000262320/2, від 05.09.08р. №0000272320/2, згідно яких ПФ «Віка»визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 503 379,00грн. (за основним платежем – 335586,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 167793,00грн.)та з податку на додану вартість у загальному розмірі 402 946,50 грн. (за основним платежем – 268 631,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -134 315,50 грн.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що понесені ним витрати, які безпосередньо пов’язані з його господарською діяльністю, відповідають вимогам пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому він має право на включення цих витрат до складу валових витрат підприємства та до податкового кредиту з ПДВ.

В позові вказує, що у зв’язку зі здійсненням ним господарської діяльності по наданню транспортних послуг, до валових витрат підприємства правомірно були віднесені всі експлуатаційні витрати.Позивач посилається, на наявність у платника податку всіх необхідних первинних документів, які передбачені діючим законодавством України. Вважає, що заниження сум з податку на прибуток та податку на додану вартість не відбулося, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є на його думку незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. 

Відповідач, ДПІ Червонозаводського району м. Харковата її представники у судовому засіданні з позовними вимогами не згодні, просять у позові відмовити, оскільки вважають оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на те, що в ході проведення перевірки ПФ «Віка»не було надано розрахунку вартості транспортних послуг (калькуляцію), тому працівниками ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкована підставі наданих оборотно-сальдових відомостей, які складались на підставі бухгалтерських проводок підприємства, була самостійно визначена фактична собівартість наданих транспортних послуг, та здійснено порівняльний аналіз собівартості транспортних послуг, витрати по яких було віднесено до складу валових витрат, та вартості, по якій було реалізовано ці транспортні послуги та встановлено, що ПФ «Віка» здійснювала збиткові операції у 2-4 кварталах 2005 року. Як вважає відповідач, такі збитки не можна віднести до господарської діяльності підприємства, а тому позивачем було безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на загальну суму 1 342 342,87 грн. На цій підставі ДПІ у Червонозаводському районі м.Харковаздійснено висновок, що ПФ «Віка» в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було занижено податок на прибуток у сумі 335 586,0 грн. та впорушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було занижено податок на додану вартість за перевіряємий період у сумі 268 631,0 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з 24.03.2008р. по 06.05.2008р.  співробітниками Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватної фірми «Віка»  (надалі - ПФ «Віка») з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 01.04.2005р.по 31.12.2007р., за результатами якої складений акт  від 14.05.08г. № 1980/232/24666882.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова податковими повідомленнями-рішеннями №0000262320/0 та №0000272320/0 від 26 травня 2008 року ПФ «Віка» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 503 379,0 грн. (основний платіж – 335586,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції- 167793,0 грн.) та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 402 946,50 грн. (основний платіж – 268 631,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції -134 315,50 грн.).

Не погодившись з зазначеними повідомленнями-рішеннями, директором ПФ «Віка» Давиденко І.М. була подана до ДПІ у Червонозаводському районі первинна скарга від 6 червня 2008 року №18 (вх. ДПІ від 6 червня 2008 року № 12982/ 10/с), за результатами розгляду якої, рішенням від 13 червня 2008 року №9818/10/25-008 податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2008 року №0000272320/0 та №0000262320/0 були залишені без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за №567/5758) платнику було направлено податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2008 року №0000262320/1 та №0000272320/1.

Не погодившись з Рішенням №9818/10/25-008 від13.06.08р.ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова,ПФ «Віка» подало повторну скаргу №33 від 04.07.2008р. до ДПА у Харківській області.

Рішенням №3433/10/25-0103 від 01.09.08р. ДПА у Харківській області було залишено повторну скаргу ПФ «Віка» без задоволення,аподаткові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень від 05.09.08р. №0000262320/2, та №0000272320/2 - були залишені без змін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Відповідач вказує на порушення позивачемпункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині безпідставного віднесення ПФ «Віка» витрат по транспортних послугах до складу валових витрат у зв’язку з тим, що ПФ «Віка» здійснювала збиткові операції і тому витрати по цих операціях не можна віднести до господарської діяльності позивача.

Суд не погоджується із таким висновком відповідача, з огляду на таке.

Як вбачається з довідки №1124 від 08.02.2008р. Головного управління статистики у Харківській області та акту перевірки  № 1980/232/24666882 складеного 14.05.08р. ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, одними із основних видів діяльності ПФ «Віка»є оптова торгівля, надання транспортних послуг, автомобільне та складське господарство й інші види комерційної діяльності. Позивач, у періоді що перевірявся ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, здійснював: надання транспортних послуг, послуг схову, здавання в оренду орендованого нерухомого майна, а також торгівлю продуктами харчування.

В ході розгляду справи, представник позивача надав пояснення, що транспортні засоби використовувались підприємством не тільки для надання транспортних послуг, але й для забезпечення загальногосподарських потреб (перевезення видаткових матеріалів, шин, запасних частин та ін.).

Тобто ці витрати понесені позивачем не тільки у зв’язку з наданням транспортних послуг третім особам, але й з експлуатацією транспортних засобів при здійсненні загальної господарчої діяльностіПФ «Віка».

Позивачем в підтвердження здійснених витрат, в ході проведення  перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, було в повному обсязі надано первинні документи й податкові накладні за період що перевірявся. З приводу повноти та дійсності наданих позивачем документів відповідач не заперечував.

Від здійснення господарської діяльності за період що перевірявся, позивач регулярно одержував доходи. Отримані доходи за звітній період ПФ «Вика» декларувало у деклараціях з податку на прибуток, які підтверджують, що підприємство регулярно нараховувало й сплачувало цей податок.

Підпунктом 1.32. ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено визначення господарської діяльності - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 цього ж Закону наведений перелік витрат які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Таким чином, позивач у межах  своєї господарської діяльності, з метою одержання доходів, здійснював різні види комерційної діяльності, які потребують, в свою чергу, витрат з експлуатації транспортних засобів. Ці витрати були віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки підтверджені первинними бухгалтерськими документами і до переліку витрат, які не пов’язані з веденням господарської діяльності, не входять.

Посилання відповідача на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від здійснення транспортних послуг, а саме прибутку, не мають під собою обґрунтованих підстав, оскільки суб’єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання й перешкоджання господарської діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їхніх посадових осіб при здійснені ними державного контролю і нагляду забороняються (ст. 19 Господарського  кодексу України).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, вибору споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.

Тобто, господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання на основі вільного вибору і на власний ризик, і лише має на меті отримання прибутку, а відповідно господарська діяльність не завжди  призводить  до  позитивного  результату  та до отримання прибутку.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодних посилань на залежність права платника податків віднести витрати понесені ним у зв’язку з наданням послуг із транспортування до складу валових витрат від отримання прибутку з цих послуг. 

Отже, операції, по яких отримані збитки, неможливо виключити з господарського обороту, оскільки вони є складовою частиною саме господарської діяльності підприємства.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність завищення позивачем валових витрат, у зв’язку із включенням в них витрат по транспортним послугам, по яких не було отримано прибутку, є необґрунтованим та неправомірним.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

За таких умов, факти порушень вказані в акті перевірки від 14.05.08г. №1980/232/24666882 слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення  суми  податкового  зобов’язання  з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 503379,0 грн. (основний платіж - 335586.0 грн. та штрафні (фінансові) санкції- 167793,0 грн.) та з податкуна додану вартість у загальному розмірі 402946,50 грн. (основний платіж - 268631,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції -134315,50 грн.).

Тому податкові повідомлення-рішення від 26.05.08р. №0000262320/0, від 26.05.08р. №0000272320/0, від 13.06.08р. №0000262320/1, від 13.06.08р. №0000272320/1, від 05.09.08р. №0000262320/2, від 05.09.08р. №0000272320/2 є такими, що винесені з порушенням норм матеріального права, а тому мають бути визнані нечинними.

Викладене є підставою для задоволення судом позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, Господарського кодексу України , Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись ст. , ст. 2,17, 160,161,162,163, ч.2 ст.89 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

              Адміністративний позов задовольнити повністю.

            Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червоно заводському районі М.Харкова – від 26.05.08р. №0000262320/0, від 13.06.08р. №0000262320/1, від 05.09.08р. №0000262320/2 , від 26.05.08р.№ 0000272320/0, від 13.06.08р. №0000272320/1, від 05.09.08р. №0000272320/2.

     Стягнути з державного бюджету на користь ПФ «Віка» сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 03,40 грн.

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

      Повний текст постанови складено та підписано 09грудня 2008 року.

Головуючий суддя             М.В. Данилова

            Судді                       Н.С. Бартош

                                        А.В. Зінченко