Постанова № 3314697, 17.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.02.2009 р.                                                                                                     № 13/371

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федорова О.В., розглянувши матеріали справи

за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Федкомінвест-Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2007р. №0009452308/0, від 18.02.2008р. №0009452308/1, від 14.05.2008р. №0009452308/2, від 18.07.2008р. №0009452308/3

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПАРВИ:

          ЗАТ Федкомінвест-Україна" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2007р. №0009452308/0, від 18.02.2008р. №0009452308/1, від 14.05.2008р. №0009452308/2, від 18.07.2008р. №0009452308/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки такі застосовані протиправно і незаконно.

          Вважає, що ним було правомірно віднесено до складу валових витрат суму нарахованих процентів у розмірі 148 803,00грн. за користування кредитними коштами, оскільки до складу валових витрат відносяться відповідно до п.п.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі за текстом –Закон про ОПП) витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за кредитами у зв'язку з веденням господарської діяльності.

          У письмовому заперечені проти позову, а також повноважний представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. В обґрунтування заперечення вказує, що внаслідок проведеної перевірки Відповідачем було виявлено завищення валових витрат на суму нарахованих процентів в розмірі 148803,00 грн. за користування кредитними коштами, використаними на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт, послуг (а саме: на погашення заборгованості ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»та ТОВ «Укртрансхім»). Позивачем не було дотримано норми Закону, а тому було винесено оскаржуване рішення. Вважає, відповідачем правомірно застосовано штрафні фінансові санкції за виявлене правопорушення, проси у задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 30.06.07 рр. за наслідками якої було складено акт перевірки від 03.12.07 №4550/23-08/31484491 (далі - акт перевірки).

Встановлено, що між Позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено кредитний договір №606К-Т 30.11.06 від 07.05.07 р. на отримання кредиту у сумі 2600000,00 дол. США. Строк користування кредитом з 7 травня 2007 року по 6 травня 2008 року включно. Плата за користування кредитом у вигляді процентів (процентна ставка) становить 12% річних. Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком виходячи із умови тривалості року 360 днів та фактичної кількості днів у місяці та сплачуються щомісячно.

Відповідно до умов кредитного договору: - АКБ «ТАС-Комерцбанк»(банк) має право надавати ЗАТ «Федкомінвест-Україна»(позичальнику) грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

У травні 2007 року ЗАТ "Федкомінвест-Україна" відповідно до вищезазначеного кредитного договору отримало кредит у сумі 2600000,00 дол. США (13 130 000,00грн.).

Згідно договорів поруки, укладених між АКБ "Форум", АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Позивачем, останній зобов'язується погасити заборгованість по кредитним договорам за ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" та ТОВ "Укртрансхім" перед банками та перерахувати до банківських установ в рахунок погашення заборгованості ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" та ТОВ "Укртрансхім" кошти у сумі 2599927,25 дол. США (13129632,61 грн.). Дане перерахування підтверджується банківськими виписками на зазначену суму.

Перевіркою встановлено, що Позивач у 2-му кв.2007 року включив до складу валових витрат суму процентів у розмірі 148807 грн., нарахованих за користування банківським кредитом.

В акті зазначено, що використання Позивачем кредитних коштів у сумі 2599927,25 дол. США (що складає 99,9972 % загальної суми отриманого кредиту), не пов'язано з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

В висновках акту перевірки були зафіксовані такі порушення ведення податкового обліку:

1)          п.п.1.22.1 п. 1.22, п. 1.25, п. 1.32 ст. 1, п.п.4.1.2, п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.3 п. 5.3, п.п.5.4.10 п. 5.4 ст.5, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ОПП, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 225 804,00 грн., в тому числі по періодах: 3 квартали 2006 року - 4 459,00 грн.; у 2006 році - 6059,00 грн.; у першому півріччі 2007 року - 219 745,00 грн.;

2)          п.п.7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ОПП, в результаті чого завищена сума залишку від'ємного значення з ПДВ, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2007 року у розмірі 124 233,00 грн.

На підставі акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.07 р. №0009452308/0 яким Позивача зобов’язано сплатити 225 804,00 грн. податку на прибуток та 46819,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погодившись з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до Відповідача.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 816/10/25-007 від 14.02.2008 року було скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 року № 0009452308/0 у частині 155291,50грн. податку на прибуток з відповідним перерахунком фінансових санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача - задоволено частково.

У зв'язку з частковим задоволенням первинної скарги Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.08 р. №0009452308/1 (по податку з прибутку підприємств, основне податкове зобов 'язання - 70 512, 00 гривень, штрафні санкції- 15 761, 00 гривень, всього 86 273, 00 гривень), яким встановлено наступні порушення ведення податкового обліку:          п.п.1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.3 п.5.3, п.п.5.4.10 п.5.4 ст. 5, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ОПП.

Не погодившись з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

Рішенням про результат розгляду скарги № 1721/10/25-114 від 24.04.2008 року було скасовано податкове повідомлення-рішення Відповідача від 11.12.07 р. №0009452308/0 з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги від 14.02.2008 року № 816/10/25-007 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.02.2008 року № 0009452308/1 в частині 26002,75 грн. донарахованої суми податку на прибуток та у відповідній частині застосовану штрафну санкцію, в іншій частині зазначені рішення залишено без змін, а скаргу Позивача - частково задоволено.

У зв'язку з частковим задоволенням скарги Позивача, Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009452308/2 від 14.05.08 р. (по податку з прибутку підприємств, основне податкове зобов 'язання - 44 509, 25 гривень, штрафні санкції -10 559,55 гривень, усього 55068,80 гривень), яким встановлено порушення ведення податкового обліку:          п.п.1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону про ОПП.

Не погодившись з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням про результат розгляду повторної скарги № 6790/6/25-0115 від 11.07.2008 року податкові повідомлення-рішення №0009452308/1 від 18.02.2008р. та №0009452308/2 від 14.05.2008р. залишені без змін, а скарга без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне:

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах у відповідності до п. 2.1 Закону про ОПП. З метою ведення господарської діяльності товариство для забезпечення обіговими коштами може отримувати в банках та інших фінансових установах кредитні кошти.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону про ОПП валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Позивач і здійснював витрати у грошовій формі у вигляді процентів по кредитному договору.

Згідно п.п.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 вище вказаного закону, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. До господарської діяльності відноситься будь-яка діяльність особи, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до наданих під час, перевірки документів Позивач є засновником ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», тому має право на отримання дивідендів. Таким чином виконавши зобов'язання по договорам поруки, Позивач спрямовував свою діяльність на отримання доходу у вигляді дивідендів, які відповідно до Закону України «Про господарські товариства»нараховуються за результатами роботи за рік. Оскільки невиконання поручителем та боржником зобов'язань за кредитним договором могло призвести до сплати штрафних санкцій у значних розмірах, було проведено погашення кредитів за договорами поруки.

Враховуючи викладене, суд дії Позивача оцінює як такі, що пов'язані з веденням господарської діяльності та спрямована на отримання доходу.

На думку суду, посилання відповідача на п. 1.9 ст. 9 та п.п.7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону про ОПП, що дивіденди виплачуються незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні, є абсолютно безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому; статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні; після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

Пункт 1.9 ст. 9 Закону про ОПП передбачає, що дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 4 Наказу «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»від 29.11.1999 р. №290 дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Отже, дивіденди виплачують саме із частини прибутку підприємства-емітента і залежать від частини прибутку підприємства-емітента.

Отже, п.п.7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосується положення щодо оподаткування дивідендів та у разі прийняття рішення про виплату дивідендів.

Суд прийшов до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат суму нарахованих процентів у розмірі 148 803,00грн. за користування кредитними коштами, оскільки до складу валових витрат відносяться згідно п.п.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону про ОПП витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за кредитами у зв'язку з веденням господарської діяльності, оскільки відповідачем не було доведено, що позивачем здійснювались витрати не пов’язані з веденням господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень в адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесів прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписом ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень 11.12.2007р. №0009452308/0, від 18.02.2008р. №0009452308/1, від 14.05.2008р. №0009452308/2, від 18.07.2008р. №0009452308/3, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 11.12.2007р. №0009452308/0, від 18.02.2008р. №0009452308/1, від 14.05.2008р. №0009452308/2, від 18.07.2008р. №0009452308/3.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Федкомінвест-Україна" 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 03.03.09 р.