Постанова № 33146245, 20.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа№ 910/10797/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Іващенко О.В. ( довір. №91/2012/12/09-1 від 04.12.12);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р.

у справі № 910/10797/13 (суддя Мандриченко О. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»

про стягнення 277 355,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу за поставлену в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. включно за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530371 від 22.10.2012р., але неоплачену електричну енергію в сумі 221 189,14 грн., пені в сумі 5 088,63 грн., 3 % річних в сумі 1 017,33 грн. та збитків від інфляції в сумі 60,35 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р., повний текст якого підписаний 08.07.2013р., у справі № 910/10797/13 позов задоволено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено, що в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. відповідач несвоєчасно розраховувався за спожиту електричну енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 221 189,14 грн.

Не погоджуючись з рішенням, Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10797/13 від 27.06.2013р. частково і прийняти нове рішення, яким зменшити суму пені та 3 % річних, що підлягають стягненню до 23454,18 грн. та 690,84 грн. відповідно.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд» посилається на те, що спірне рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що позивачем невірно розраховані суми пені та 3 % річних, які підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013р. розгляд апеляційної скарги призначено на 13.08.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 13.08.2013р. представника відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.08.2013р.

20.08.2013р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник відповідача, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст.99,101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

22.10.2012р. позивач, як енергопостачальна компанія, та відповідач, як абонент, уклали договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530371 (далі Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, енергопостачальна організація зобов'язується при зміні тарифів повідомляти абонента про їх змінення.

Відповідно до п.2.3.1 Договору, абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п. 2.3.2. договору).

Згідно з п. 2.3.6 Договору, абонент зобов'язується за споживання теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації понад встановлені договором максимальні теплові навантаження по кожному параметру теплоносія та джерелу теплопостачання, сплачувати енергопостачальній організації 5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої понад дозволене договором максимальне годинне навантаження.

У пункті 3.1 Договору зазначено права енергопостачальної організації, а саме:

3.1.2 частково або повністю відключати тепловикористовуюче обладнання абонента в разі невиконання термінів оплати коштів за відпущену теплову енергію, визначених в додатку №4 до договору, інших дій абонента, порушуючих умови цього договору та Правил, з умовами припинення подачі теплової енергії згідно з додатком №7 до договору.

3.1.8 в разі зменшення обсягів палива на теплових джерелах, чи несвоєчасної сплати в терміни передбачені додатком №4, енергопостачальна організація залишає за собою право в односторонньому порядку введення обмеження абоненту встановленої кількості теплової енергії шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного його припинення.

Відповідно до п.5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Згідно з п.5.3 Договору, абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору.

Згідно з п.5.5 Договору, при відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012р.

У п.8.3. договору зазначено, що припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. Договору).

Відповідно до п.2 додатку №1 до Договору, орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 1 706 900,52 грн., ПДВ - 341 380,10 грн. Всього 2 048 280,62 грн.

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. включно позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 393 433,64 грн.

Факт отримання послуг на зазначену суму відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями облікових карток за спірний період та підписаними відповідачем відомостями обліку теплової енергії за спірний період.

Відповідно до п. 1 додатку №3 до Договору, розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно з п. 5 додатку №4 до Договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районі теплозбуту №5 за адресою: вул. Товарна, 1 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт виконаних робіт; податкову накладну отримує за адресою: вул. Мельникова, 31.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку ціни позову, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, перерахувавши на його рахунок в рахунок оплати спірних послуг 172 000 грн. Крім того станом на грудень 2012р. відповідач мав переплату перед позивачем в сумі 244,50 грн.

Отже, неоплаченою, з врахуванням наявності на початок спірного періоду переплати, на дату звернення до суду залишилась поставлена за спірний період теплова енергія на суму 221 189,14 грн. (393 433,64-172 000-244,50).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 ГК України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до пункту 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої за в період з грудня 2012р. по квітень 20113р. за умовами Договору теплової енергії в сумі 221 189,14 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 221 189,14 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 088,63 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У п. 7 додатку №4 зазначено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач при розрахунку розміру пені врахував приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з огляду на що суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 088,63 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 017,33 грн. та збитків від інфляції в сумі 60,35 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд першої інстанції цілком правомірно частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1017,33грн. та збитків від інфляції в сумі 60,35грн., за розрахунком позивача в сумі 802,80 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Посилання відповідача на те, що позивачем невірно розраховані суми пені та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, спростовуються зазначеними розрахунками, які виконані позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що наведений ним в апеляційній скарзі розрахунок 3% річних та пені не є вірним, оскільки при здійсненні вказаного розрахунку відповідачем не прийнято до уваги, що прострочення ним виконання грошового зобов'язання тривало не 38 днів, а розпочалось в січні 2013р. щодо сум, які мали бути сплачені в січні 2013р., в лютому 2013р. - щодо сум, які мали бути сплачені в лютому 2013р. тощо.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі № 910/10797/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд».

Водночас слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Загальна сума заявлених майнових вимог становить 227 355,85грн.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржене в частині майнових вимог про стягнення пені та 3 % річних, тобто 6 106,36 грн. (5 088,63+1 017,73), за що, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати та дати звернення позивача з апеляційною скаргою, відповідно до підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», він мав сплатити судовий збір в розмірі 860,25 грн.

Відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 2 273,56 грн. (платіжне доручення № 383 від 17.07.2013р.), що на 1 413,31 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається судом в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір в сумі 1 413,31 грн. (2 273,56-860,25) підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі № 910/10797/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. у справі № 910/10797/13 залишити без змін.

3. Повернути Державному підприємству «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (01023, м. Київ, вул. Експланадна, 42, ідентифікаційний код 37102382) судовий збір в сумі 1 413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 31 коп., перерахований платіжним дорученням № 383 від 17.07.2013р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10797/13.

Повний текст постанови складено 27.08.2013

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Сітайло Л.Г.