Постанова № 33146184, 20.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа№ 910/3497/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача (за первісним позовом)- Науменко О.А. ( довір. б/н від 20.03.13);

Від відповідача (за первісним позовом) - Голубєв О.В. ( довір. б/н від 25.04.13);

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р.

у справі № 910/3497/13 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерціна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стопорні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Мастер»

про стягнення 86 806,08 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерціна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Мастер»

про визнання договору про відступлення права вимоги №070912 від 07.09.2012р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р. у справі №910/3497/13 позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» основний борг в розмірі 79 162 грн. 30 коп., пеню в розмірі 5 937 грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 1706 грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1 736 грн. 12 коп. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що ТОВ «ДАК-МАСТЕР» на виконання умов контракту виконав роботи з огрунтування та декоративного пофарбування металевих конструкцій , а ТОВ «ІБК «Євротехнології» не виконало свої зобов'язання по контракту, не здійснило оплату робіт.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач (за первісним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що суд, приймаючи рішення на користь позивача не дослідила наслідки преюдиціального значення фактів, встановлених у рішеннях інших судів, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2012р. у справі №2а-11574/12/2670, а саме факту невиконання ТОВ «Дак - мастер» зобов'язань по договору №29М11 від 24.03.2011р. та як наслідок - відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. розгляд апеляційної скарги призначено на 20.08.2013р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 20.08.2013р. не з»явився представник третьої особи.

Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( ухвали від 05.08.2013р.), судова колегія, з урахуванням думок представників сторін ухвалила, розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

24.03.2011 р. між ТОВ "ДАК-МАСТЕР",як підрядником та ТОВ "ІБК "Євротехнології", як замовником укладено контракт № 29М11, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується протягом строку дії контракту своїми силами, використовуючи існуючі технології виконати огрунтування та декоративне пофарбування металевих конструкцій на об'єкті: Тимчасовий продовольчий ринок на перетині вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспеку Академіка Палладіна в Святошинському районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її у строки, що визначаються контрактом та додатком 1 до нього.

Строком закінчення робіт передбачає повне виконання таких робіт (п. 3.2. контракту).

Загальна вартість контракту згідно договірної ціни становить 117 875,32 грн., ПДВ - 23 575,06 грн.

П. 4.2. Контракту передбачає, що вартість виконаних робіт сплачується згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт за фактичні обсяги виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2.3 після надання підрядником акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт, протягом 5 робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт (акти), або, в той же термін надати підряднику письмову мотивовану відмову.

ТОВ "ДАК-МАСТЕР" на виконання умов контракту виконав роботи з огрунтування та декоративного пофарбування металевих конструкцій, що підтверджується підписаними відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. № 1 від 30.12.2011 р. на суму 32 634, 86 грн. та № 2 за грудень 2011 р. від 30.12.2011 р. на суму 146 527, 44 грн.

Замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт (п. 2.2.4).

Згідно з Довідкою ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 1338/14-1 від 11.04.2013 р., у АТ "Банк "Національні інвестиції" відкрито поточний рахунок № 260023017461/980, на який 23.11.2011 р. надійшли кошти від ТОВ "ІБК "Євротехнології" в сумі 100 000, 00 грн.

07.09.2012 р. між ТОВ "ДАК-МАСТЕР" та ТОВ "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" укладено договір № 070912 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "ДАК- МАСТЕР" відступає, а ТОВ "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" набуває право вимоги згідно з контрактом на виконання робіт з вогнезахисної обробки та декоративного пофарбування металевих конструкцій № 29M11 від 24.03.2011 р. та додаткової угоди № 1 від 23.11.2011 р., укладеним між ТОВ "ДАК-МАСТЕР" та ТОВ "ІБК "ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ". До ТОВ "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" переходять усі права, які забезпечують зобов'язання ТОВ "ІБК "ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ".

13.09.2012р. відповідачу надіслане повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні.

Предметом позовних вимог є, зокрема, стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» основного боргу за виконані ТОВ «Дак-Мастер» роботи у розмірі 79 162,30 грн. (32 634, 86 грн. + 146 527, 44 грн. - 100 000, 00 грн.).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представниками сторін по контракту № 29М11 від 24.03.2011 р. підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та 2 на загальну суму 179 162,30 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень, що разом з іншими встановленими обставинами є підставою для здійснення оплати робіт, порядок якої передбачений п. 2.2.4. Враховуючи часткову оплату у розмірі 100 000 грн. за актами відповідачем, основний борг відповідача становить 79 162,30 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що факт невиконання ТОВ "Дак-Мастер " зобов'язань за контрактом не потребує доказування, тому що встановлений у рішенні суду, що набрало законної сили, а саме у Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 р. у справі № 2а-11574/12/2670, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

П.2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., передбачає, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Таким чином вказівка відповідача на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 р. у справі № 2а-11574/12/2670 як на таку, що встановлює факт невиконання зобов'язання ТОВ "Дак-Мастер" не має преюдиціального значення для господарських судів.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 937,17 грн., 3% річних в розмірі 1 706,61 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно пункт 5.2. контракту, у разі несвоєчасного виконання замовником зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних робіт або здійснення оплати, він зобов'язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати за виконані роботи місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені з 06.01.2012 р. по 06.07.2012 р. у розмірі 5 937, 17 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перевіреним судом розрахунком позивача 3% річних, нарахованих з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт по 24.09.2012 р., підлягає стягненню з відповідача 1706, 61 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог за зустрічним позовом про визнання договору про відступлення права вимоги №070912 від 07.09.2012р. недійсним слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Обгрунтовуючи зустрічний позов позивач зазначає про те, що договір про відступлення права вимоги №070912 від 07.09.2012р. здійснюється на оплатній основі, а тому є договором факторингу, удаваним правочином а тому має бути визнаний недійсним.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу, клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

В такому випадку, згідно ч.2 ст.1084 ЦК України, якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу;

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Отже, клієнт може відступити факторові право вимоги до свого боржника під фінансування, тобто отримання від фактора коштів до настання строку платежу свого боржника. В цьому випадку клієнт отримує можливість використати отримані від фактора кошти на свої потреби, виграючи у часі, а зацікавленість фактора полягає в отриманні винагороди за фінансування клієнта.

Істотними умовами договору факторингу в такому випадку вважається наявність умов щодо фінансування фактором клієнта, а саме - розмір такого фінансування та строк передачі фактором обумовленої суми клієнту, а також умови щодо оплати клієнтом наданої фактором послуги з фінансування.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Із змісту договору про відступлення права вимоги №070912 від 07.09.2012р. а також з аналізу зазначеного законодавства випливає, що договір про відступлення права вимоги №070912 від 07.09.2012р. не є договором факторингу.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р. у справі № 910/3497/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3497/13.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2013р.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Сітайло Л.Г.