ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 червня 2013 року Справа № 5023/1179/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Бакуліної С.В.,суддів:Данилової Т.Б., Могил С.К., Панової І.Ю., Шевчук С.Р.розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"про перегляд постановиВищого господарського суду України від 10.04.2013у справі№ 5023/1179/12 за позовомВалківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Валківської районної державної адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Валківська міжрайонна державна фінансова інспекціяпрозвільнення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2012 у справі №5023/1179/12 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2012 у справі №5023/1179/12 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5023/1179/12 рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" подало заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5023/1179/12, в якій просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2013 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункту 3.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі №31/186пн, від 12.03.2013 у справі №41/175, від 03.04.2012 у справі №5023/8961/11.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не знайшла підстав для допуску справи № 5023/1179/12 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень
Як вбачається зі змісту постанови від 10.04.2013 у справі №5023/1179/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про звільнення земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з доведеності судами попередніх інстанцій факту самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташовану на території селищної ради за межами населеного пункту, та відсутності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.
Приймаючи постанову від 24.07.2012 у справі №31/186пн, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з доведеності судами попередніх інстанцій обставин того, що з доданих до матеріалів справи актів обстеження земельної ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови не можливо встановити розташування самовільно зайнятої земельної ділянки (з прив'язкою до вулиць міста, суміжних землекористувачів тощо) та розмір зайнятої земельної ділянки, що не доводить факту зайняття спірної земельної ділянки саме відповідачем.
У постанові від 12.03.2013 у справі №41/175 суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що судовим рішенням в іншій справі визнано протиправними дії державного інспектора під час проведення перевірки товариства відповідача з питань дотримання вимог земельного законодавства при швартуванні плавзасобів уздовж правого берегу Дніпра та встановлено, зокрема, що розміщення плавзасобу на водоймі є не самовільним зайняттям земельної ділянки водного фонду, а є перебуванням на стоянці (швартуванням) такого плавзасобу.
У постанові від 03.04.2012 у справі №5023/8961/11 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди та звільнення земельної ділянки, оскільки матеріалами справи не доведено належними доказами обставини самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та завдання державі шкоди на спірну суму, позаяк у позивача відсутні повноваження у спірних земельних правовідносинах, а здійснення контролю за додержанням юридичними особами вимог земельного законодавства та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю покладено на державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель і її територіальні органи
Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судом касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
В зв'язку з цим відсутні підстави для допуску справи № 5023/1179/12 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" у допуску справи № 5023/1179/12 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС.БакулінаСудді Т.Данилова С.Могил І.Панова С.Шевчук
Судове рішення № 33144827, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 19.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/1179/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: