Ухвала суду № 33143472, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а-1621/12/2170Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Єврокомершл Україна» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Єврокомершл Україна» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Єврокомершл Україна» (далі - позивач, або ПП «Єврокомершл Україна») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач - 1, або ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач - 2, або ГУДКС України у Херсонській області), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000371504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 35 548 грн., з яких за січень 2012 року на 17 956 грн., за лютий 2012 року на 17 592 грн., та застосовано штрафні санкції на 17 774 грн., та № 0000381504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 59 2091 грн.; стягнути з Державного бюджету бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 35 548 грн.

Від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначив про те, що у бухгалтерському обліку ПП «Єврокомершл Україна» було проведено виправний напис на заявленій сумі бюджетного відшкодування із строком давності з червня 2007 року по лютий 2009 року в сумі 508 283 грн., що знайшло своє відображення у звітній новій декларації за березень 2012 року. У зв'язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000381504 у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 83 808 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Єврокомершл Україна» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення норм матеріального права.

В судове засідання представник апелянта не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.214). Поряд із цим, представник позивача, а саме - директор ПП «Єврокомершл Україна» звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відкладення апеляційного розгляду справи у зв'язку із відпусткою як директора так і представника ПП «Єврокомершл Україна», при цьому, не надаючи жодних підтверджень вказаним обставинам та не зазначаючи який саме представник позивача перебуває у відпустці разом з директором ПП «Єврокомершл Україна».

Представники відповідачів у судове засідання, також, не прибули, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.213-215).

Відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на зазначені положення КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене представником апелянта клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи задоволенню не підлягають, оскільки, на думку колегії суддів, останнім не підтверджено поважність причин неприбуття у судове засідання як директора так і інших представників ПП «Єврокомершл Україна».

За таких обставин, а також враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 06.04.2012 року по 12.04.2012 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Єврокомершл Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень, лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.04.2012 року № 543/15-4/32725810.

У висновку акту перевірки зазначено, що: на порушення п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2012 року на 17 956 грн.; на порушення ст. 198 Податкового кодексу України ПП «Єврокомершл Україна» завищено податковий кредит в січні 2012 року у сумі ПДВ 101 400 грн.; на порушення п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПП «Єврокомершл Україна» завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на 17 592 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.04.2012 року: № 0000371504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 35 548 грн., з яких за січень 2012 року на 17 956 грн., за лютий 2012 року на 17 592 грн., та застосовано штрафні санкції на 17 774 грн.; № 0000381504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 592 091 грн., з яких: за 6 місяць 2007 року на 4028 грн., за 8 місяць 2007 року на 133 083 грн., за 9 місяць 2007 року на 123 918 грн., за 10 місяць 2007 року на 145 500 грн., за 11 місяць 2007 року на 30 947 грн., за 6 місяць 2008 року на 12 422 грн., за 9 місяць 2008 року на 39 941 грн., за 10 місяць 2008 року на 17 225 грн., за 11 місяць 2008 року на 968 грн., за 1 місяць 2009 року на 251 грн., за 1 місяць 2012 року на 83 808 грн.

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000381504 тільки в частині зменшення розміру від'ємного значення за 1 місяць 2012 року на суму 83 808 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на обґрунтованість підстав для донарахування спірних податкових зобов'язань, з огляду на викладені в акті перевірки порушення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, між ПП «Єврокомершл Україна» та ПП «НЄД» 17.01.2012 року укладено договір купівлі-продажу № ДГ-01-12. Предметом договору є сільськогосподарська продукція.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору Продавець поставляє Товар на умовах ЕХW, СРТ - місце, зазначене в Додатку до цього договору (у подальшому, пункт прийомки). Умови поставки визначаються і тлумачаться відповідно до правил «Інкотермс-2000»).

Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем: по кількості - у відповідності із заліковою вагою, вказаною в пункті прийомки Товару; по якості - у відповідності із проведеними замірами та аналізом в місці прийомки (п. 6.1 Договору).

Передача - прийом Товару здійснюється в пункті прийому. На кожну партію Товару Продавець передає Покупцеві в 5-ти денний термін після поставки Товару наступні документи: рахунок-фактура, оригінал; накладна на Товар, оригінал; податкова накладна, оригінал; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, копія; свідоцтво про сплату єдиного податку, копія (ПП) (п. 6.2 Договору).

Також, як вбачаться з матеріалів справи, 17.01.2012 року сторонами укладено додаткову угоду до Договору купівлі-продажу № ДГ-01-12 від 17.01.2012 року, якою визначено найменування товару - соя, її кількість та ціна.

На підтвердження придбання у ПП «НЄД» сої, позивачем надано видаткову накладну № РН-0000009 від 21.01.2012 року, податкову накладну № 9 від 21.01.2012 року, картка рахунку: 631.

Водночас, колегія суддів наголошує, що для встановлення товарності господарських операцій суд також повинен з'ясувати чи дійсно поставлялись товари позивачу, що мало б підтверджуватися, зокрема, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про передачу товару позивачу та вивезення ним товарів зі складу постачальника, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає недоведеним факт придбання товару, тоді як саме це є підставою для формування податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Поряд з цим, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження бухгалтерського обліку придбаного товару, зокрема, на складських приміщеннях, майнові права на які наявні у позивача, а також не надано будь-яких доказів використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності, зокрема, договорів на реалізацію придбаної продукції та/або відповідних первинних документів, якими було б зафіксовано продаж придбаної продукції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції, що позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що поставка товару від ПП «НЄД» не підтверджується первинними документами, складання яких передбачено нормативно-правовими актами, а також зазначені господарські операції не було належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача, а тому колегія суддів вважає, що відповідач правомірно виключив зі складу податкового кредиту суми ПДВ сплачених у ціні вартості зазначених товарів та збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що надані позивачем податкові та видаткові накладні є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманого товару, оскільки вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання придбаного товару, на підставі яких сформований податковий кредит, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, за декларацією позивача з ПДВ за січень 2012 року задекларовано податкових зобов'язань у сумі 156 097 грн. та податкового кредиту 173 689 грн., за результатам обчислення ПДВ цього податкового періоду отримано від'ємне значення з ПДВ у сумі 17 592 грн. Це від'ємне значення з ПДВ разом з від'ємним значенням з ПДВ попереднього податкового періоду, за вирахуванням заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ 55 621 грн., було задеклароване у складі залишку від'ємного значення з ПДВ за січень 2012 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту за рядком 24 декларації з ПДВ.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ПП «Єврокомершл Україна» неправомірно задекларувало у складі податкового кредиту січня 2012 року ПДВ по відносинам з ПП «НЄД» на загальну суму 101 400, 12 грн. Наслідком такого декларування було неправомірне декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у лютому 2012 року та невірне визначення результатів декларування зобов'язань з ПДВ за січень 2012 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням висновків щодо операцій позивача з ПП «НЄД», за результатами складання декларації з ПДВ за січень 2012 року позивач мав задекларувати позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом поточного податкового періоду у сумі 83 808, 12 грн. за рядком 18 декларації з ПДВ.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 року № 1492, при складанні декларації з ПДВ для визначення зобов'язання з податку до сплати до уваги приймається від'ємне значення з ПДВ, отримане за результатами попереднього податкового періоду. Таким чином, з урахуванням результатів розгляду справи від'ємне значення з ПДВ за грудень 2012 року у сумі 2 381 376 грн. має бути зменшене на суму січневих 2012 року зобов'язань з ПДВ 83 808, 12 грн., що було зроблене відповідачем-1 за спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000381504.

Із відображених у січні 2012 року операцій позивача з ПП «НЄД» на суму ПДВ 101 400, 12 грн. частину ПДВ у сумі 17 591,90 грн. ПП «Єврокомершл Україна» задекларувало у лютневій 2012 року декларації з ПДВ як бюджетне відшкодування з цього податку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності включення позивачем зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту по операціям з ПП «НЄД», оскільки такі операції не дають права позивачу на включення цієї суми до бюджетного відшкодування навіть при фактичній сплаті обсягів задокументованої поставки постачальникові.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду підставою для декларування ПП «Єврокомершл Україна» бюджетного відшкодування на рахунок у банку у сумі 55 621 грн. була фактична сплата постачальникам від'ємного значення з ПДВ, яке утворилось у листопаді 2011 року у сумі 17 339 грн. та у грудні 2012 року у сумі 38 282 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, актом попередньої перевірки від 15.03.2012 року № 152/15-4/32725310 встановлено, що позивач за цей період неправомірно задекларував від'ємне значення з ПДВ у сумі 34 275 грн., за даними відповідача-1 слід задекларувати ПДВ до сплати у сумі 13 164 грн. За результатами цього акту перевірки складено податкові повідомлення-рішення від 27.03.2012 року №№ 0000121504, 0000131504.

Правомірність складення податкових повідомлень-рішень від 27.03.2012 року №№ 0000121504, 0000131504 було предметом судового розгляду (справа № 821/183/13-а). Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року ПП «Єврокомершл Україна» відмовлено в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2012 року №№ 0000121504, 0000131504.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав права на використання спірного від'ємного значення з ПДВ за листопад 2011 року для розрахунку бюджетного відшкодування на рахунок у банку. Як вірно зазначено судом першої інстанції, декларування бюджетного відшкодування на рахунок у банку тягне за собою отримання його з бюджету на рахунок платника податків, діючим законодавством України не передбачено іншої можливості щодо зупинення бюджетного відшкодування, ніж зменшення його розміру податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи податкові повідомлення - рішення від 25.04.2012 року № 0000371504 та № 0000381504 (в оскаржуваємій частині), відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Єврокомершл Україна» не підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Єврокомершл Україна» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Єврокомершл Україна» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/