Ухвала суду № 33141825, 20.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р.Справа № 1570/7839/2012

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013р. по справі за позовом ТОВ "Південьмортранс" до Південної митниці Державної митної служби України про визнання рішень протиправними, їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, за адміністративним позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальність "Агрос КнК" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення коштів,суд,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012р. ТОВ "Південьмортранс" (далі Товариство) уточнюючи в процесі розгляди справи свої позовні вимоги звернулось до суду із позовом до Південної митниці Державної митної служби України про визнання рішень протиправними, їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, за адміністративним позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальність "Агрос КнК" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення коштів,суд.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між компанією Phoenix comtrade PVT. Ltd (Індія) та ТОВ «Південьмортранс» за участю ТОВ «Агрос КнК» укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2012р. №29IR/12 на поставку продуктів харчування. Відповідно до умов контракту ТОВ «Агрос КнК» здійснює платежі за митне оформлення товару.

Для митного оформлення товару до Південної митниці 19.11.2012р. подано митну декларацію та інші передбачені законодавством документи. Під час здійснення митних процедур відповідачем видано картку відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів. Підставою такого рішення є, на думку відповідача, наявність розбіжностей у документах, проте, у яких саме митницею не зазначено. На підставі таких висновків митницею прийнято рішення про коригування та визначення митної вартості товару на підставі резервного методу.

Для випуску товарів у вільний обіг позивач подав нову митну декларацію №500060006/2012/029912 з урахуванням рішення про коригування митної вартості. Третя особа - ТОВ «Агрос КнК» була змушена сплатити митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та надати фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою митним органом, у розмірі 316083,78грн.

Позивач зазначає, що ним була заявлена реальна митна вартість товарів і надані відомості про її визначення, які базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних; ціна товару є обґрунтованою та підтвердженою необхідними документами, а вартість товару необхідно було визначати за першим методом - за ціною договору.

У березні 2013р. до суду надійшов адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ «Агрос КнК» (а.с. 71-74), в якому ТОВ «Агрос КнК» просить суд стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на його користь надану фінансову гарантію в розмірі 361083,78грн.

У своєму позові ТОВ «Агрос КнК» підтримало позов ТОВ «Південмортранс» та зазначило, що дії Південної митниці щодо видачі картки відмови та прийняття рішення про визначення митної вартості за декларацією, поданою ТОВ «Південьмортранс» вважає протиправними, що призвело до переплатити ним на 361083,78грн. більше, ніж сума митних платежів, яка була визначена декларантом із застосуванням першого методу визначення митної вартості. В зв'язку із тим, що з моменту надання гарантії минуло понад 90 днів, фінансова гарантія зарахована до державного бюджету на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Посилаючись на зазначені обставини позивачі просять позови задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. адміністративний позов ТОВ "Південьмортранс" до Південної митниці Державної митної служби України задоволено частково.

Визнано протиправним дії Південної митниці Державної митної служби України з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2012р. №500050000/2012/01181 та з прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2012р. № 500050000/2012/511215/2.

Скасовано картку відмови Південної митниці Державної митної служби України від 19.11.2012р. №500050000/2012/511215/01181 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Скасоване рішення Південної митниці Державної митної служби України від 19.11.2012р. №500050000/2012/511215/01181 про коригування митної вартості товарів.

У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Південьмортранс" - відмовлено.

Адміністративний позов ТОВ "Агрос КнК" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення наданої фінансової гарантії у розмірі 361083,78грн.- задоволено.

Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос КнК" сплачену фінансову гарантію в розмірі 361083,78грн.

В апеляційних скаргах апелянти просять постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позови, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Південна митниця безпідставно вимагала від ТОВ «Південьмортранс» надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, що призвело до протиправного складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Окрім цього, Південна митниця приймаючи спірне рішення про визначення митної вартості імпортованих товарів фактично застосована вартість товару, який відрізняється від задекларованого позивачем як за видом та виробником, так і обсягами та умовами поставки. Такі дії відповідача призвели до необґрунтованої сплати ТОВ "Агрос КнК» фінансової гарантії в розмірі 361083,78грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що між компанією Phoenix comtrade PVT. Ltd (Індія) та ТОВ «Південьмортранс» за участю ТОВ «Агрос КнК» укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2012р. №29IR/12 на поставку продуктів харчування, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає продукцію у кількості та за цінами, визначеними в інвойсах по мірі формування кожної партії вантажу; платник зобов'язується від свого імені здійснити оплату всіх митних платежів та зборів (а.с.17-19). Відповідно до умов контракту ТОВ «Агрос КнК» здійснює платежі за митне оформлення товару.

На виконання умов контракту на митну територію України на адресу позивача було поставлено партію рису обсягом 250 тон.

Товариство 19.11.2012р. звернулося до Південної митниці із митною декларацією за №500050000/2012/029728 у який задекларувало партію рису першого сорту обсягом 250 тон. Фірма-виробник: PHOENIX COMTRADE PVT.LTD. Країна виробництва: Індія, IN. Позивачем заявлено митну вартість товару у сумі 1029098,75грн., що становить 0,515 доларів США за кг нетто (а.с.48-49).

Під час здійснення митних процедур відповідачем видано картку відмови у митному оформленні товарів (а.с.11,12) та рішення про коригування митної вартості товарів згідно з яким вартість за одиницю товару була визначена у сумі 1,2100 доларів США, загальна сума митної вартості товару - 302500 доларів США (а.с.13-14).

Підставою такого рішення є розбіжності в підписах та печатці у контракті, інвойсі та іноземній МД, а тому неможливо визначити митну вартість товару шляхом послідовного використання методів, зазначених в ст.64МК України, у зв'язку із чим відповідач самостійно визначив митну вартість згідно цінової бази вартості аналогічного товару, яка склала 1,2100 доларів США за кг нетто. При цьому у рішенні не визначено, які саме документи мають розбіжності.

Не погоджуючись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, та з метою випуску вказаного товару у вільний обіг Товариством подано до митного органу нову митну декларацію №500050000/2012/029912 з урахуванням визначеної митним органом митної вартості 1,21 дол. США/кг (а.с.20-22).

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 02.09.2012р. №29ІR/12, ТОВ «Агрос КнК» здійснило оплату митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом ТОВ «Південьмортранс», а також сплатило різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, у вигляді гарантії у розмірі 361083,78грн. на підставі чого товар митними органами був випущений у вільний обіг. (а.с.32).

Перевіряючи правомірність прийнятих митним органом рішень, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.53МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митниці були подані митна декларація та декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2012р. №29/R/12 (а.с.17-19), інвойс від 05.09.2012р. №11-102-2012-821 (а.с.6), коносамент (а.с.15-16), прайс-лист виробника і продавця товару (а.с.100), лист банку про здійснення оплати по контракту (а.с.31), сертифікати якості та відповідності (а.с.27,29), висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо заявленої митної вартості (а.с.30), пакувальний лист (а.с.28), експортну декларацію (а.с.23-25), а також інші документи, перелік яких, зокрема, наведений у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Згідно пояснень, які були надані представником відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджені в апеляційному суді, підписи та печатки в контракті від 02.09.2012р.№ 29IR/12 та інвойсі від 05.09.2012р. збігаються, але відрізняються від підпису та печатки, яка міститься в інвойсі від 10.09.2012р. №126.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що інвойс від 10.09.2012р. №126 (а.с.107), який Південна митниця порівнювала з контрактом № 9IR/12, не має до цього контракту ніякого відношення, оскільки він був виписаний на підставі іншого контракту від 10.09.2011р. №27К/11, продавцем за яким є інша компанія - NOVARO EXPORT Corporation (Панама), у зв'язку з чим печатка та підпис продавця на цьому інвойсі не повинні співпадати з печаткою та підписом на контракті №29IR/12, продавцем за яким є компанія PHOENIX COMTRADE PVT.LTD (Індія) і на підставі якого здійснювалося позивачем розмитнення отриманого товару.

В судовому засіданні суду першої інстанції, так само, як і в апеляційній інстанції представник позивача пояснив, що інвойс від 10.09.2012р. №126 був ним наданий на вимогу митного органу з метою підтвердження того, що вказаний товар раніше належав компанії NOVARO EXPORT Corporation, але у зв'язку з переходом права власності на нього до компанії PHOENIX COMTRADE PVT.LTD (Індія), цей товар був придбаний саме у останнього на підставі контракту №29IR/12. Зазначені обставини підтверджуються листом NOVARO EXPORT Corporation від 10.10.2012р., який надавався позивачем також і до митного органу (а.с.109).

Виявлені Південною митницею розбіжності при порівнянні документів за різними контрактами за участю різних продавців, фактично не можливо було усунути поданням Товариством будь-яких додаткових документів, в тому числі тих, що були витребувані митним органом - випискою з бухгалтерських документів, каталогів (прайс-листів) виробника.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що дії Південної митниці щодо витребування у ТОВ «Південьмортранс» додаткових документів щодо визначення вартості товару є протиправними.

Статтею 54 МК України передбачено, що, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 цієї статті, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що декларація №500050000/2012/029728, декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2012р. №29/R/12, інвойс від 05.09.2012р. №11-102-2012-821, коносамент, прайс-лист виробника і продавця товару, лист банку про здійснення оплати по контракту, сертифікати якості та відповідності, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо заявленої митної вартості, пакувальний лист, експортна декларація не містять в собі будь-яких розбіжностей ані щодо ціни товару, ані щодо будь-яких реквізитів сторін та інших.

Згідно з ч.2 ст.55МКУкраїни прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити окрім інших обов'язкових відомостей, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

Тобто, законодавством України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу, та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 Митного кодексу України, застосовується основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною 1 ст.58МК України встановлений метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

До Товариства Південною митницею ніяких застережень не встановлювалось, доказів про їх наявність до суду не надано, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно вважав обґрунтованим застосування позивачем щодо товару, який ввозився ним на митну територію України, методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

За правилами ст.57МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч.1,2 ст.64МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Виходячи з наведених норм діючого законодавства, пояснень сторін в судових засіданнях, судова колегія вважає, що самостійне визначення митницею вартості задекларованих позивачем товарів із застосуванням резервного шостого методу є протизаконним, оскільки докази надання позивачем невідповідних документів, на які посилалася митниця, як на підставу застосування саме резервного шостого методу, спростовані наданими документами та поясненнями представником позивача.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Південьмортранс» та задовольняючи вимоги ТОВ «Агрос КнК» суд першої інстанції правильно вирішив, що видаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон та рішення про коригування митної вартості товарів Південна митниця діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Південьмортранс» про визнання протиправними дій Південної митниці з видачі вказаної картки відмови та прийнятті зазначеного рішення про коригування митної вартості, скасування спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості підлягають задоволенню в повному обсязі.

В іншій частині вимог ТОВ «Пвіденьмортранс» суд першої інстанції вважав необхідним відмовити, і з таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки на момент розгляду справи митне оформлення товару завершене, він випущений у вільних обіг, а тому повторне розмитнення цих товарів є неможливим, відтак, не підлягають ці товари і повторному визначенню їх митної вартості. В свою чергу, виходячи з вимог Митного кодексу України, скасування рішення про коригування заявленої митної вартості, яким збільшено митну вартість товару, внаслідок чого товар був випущений у вільний обіг за умови сплати відповідної гарантії, є підставою для повернення сплаченої гарантії як суми, що сплачувалась як різниця між митною вартістю, визначною декларантом, та митною вартістю, протиправно визначеною митним органом.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Агрос КнК», судова колегія вважає, що суд вірно вирішив, що внаслідок здійснення митного оформлення митної декларації за митною вартістю товару, яка була встановлена відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.11.2012р. та відповідно до умов контракту № 29/R/12, ТОВ «Агрос КнК» здійснило оплату митних платежів та надало фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою митним органом, у розмірі 361083,78грн., яка перерахована до Державного бюджету України. Оскільки вищезазначені дії Південної митниці неможливо визнати законними, тому надмірно сплачені кошті ТОВ «Агрос КнК» на загальну суму 361083,78грн. підлягають стягненню з ГУ ДКС України в Одеській області.

В доводах апеляційних скарг апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко