Постанова № 33143313, 22.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р.Справа № 5017/2249/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Лисенко В.А., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 06.08.2013р. №594 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Хахалін В.В., за довіреністю №113 від 02.01.2013р.

Ксьондз А.В., за довіреністю №117 від 02.01.2013р.

Гамарець О.С., за довіреністю №29 від 02.02.2013р.

Харченко П.В., за довіреністю №461 від 09.08.2013р.

від відповідача: Семака В.Ю., за довіреністю №05-18/190 від 02.07.2013р.

Рязанов П.І., за довіреністю №05-18/114 від 17.09.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

на рішення господарського суду Одеської області від 20 травня 2013 року

по справі №5017/2249/2012

за позовом Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі структурного підрозділу Одеської дирекції залізничних перевезень

до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

про стягнення 784029,28 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДП „Морський торгівельний порт „Южний" про стягнення 784029,98 грн. плати за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. у справі №5017/2249/2012 позов ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ДП „Морський торгівельний порт „Южний" 784029,98 грн. плати за користування вагонами, затриманими на підходах до станції призначення, та збору за зберігання вантажів у вагонах, а також витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просив суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. у справі №5017/2249/2012 апеляційну скаргу ДП „Морський торговельний порт „Южний" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2012 року скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р., а рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. залишити в силі.

07.03.2013р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ДП „Одеська залізниця" задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. у справі №5017/2249/2012 скасовано, а вказану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 травня 2013 року у справі №5017/2249/2012 (суддя Петров В.С.) позов ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ДП „Морський торгівельний порт „Южний" 784029,98 грн. плати за користування вагонами, затриманими на підходах до станції призначення, та збору за зберігання вантажів у вагонах, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 15680,60 грн. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що у березні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, що призвело до простоювання невивантажених портом вагонів на станційних коліях ст. Берегова.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ДП „Морський торгівельний порт „Южний") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судових засіданнях представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представники позивача (ДП „Одеська залізниця") у судових засіданнях надали пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Морський торгівельний порт „Южний", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з розпорядженням голови суду від 06.08.2013р. №594 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2006 р. між ДП "Одеська залізниця" (залізниця) та ДП "Морський торговельний порт "Южний" (порт) було укладено договір №УП-647/1 про обробку вагонів з вантажами (а.с. 11-23 т. 1), згідно з п.п. 2.1, 2.2 якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів. На станції від імені залізниці виступає станція Берегова.

Відповідно до п. 3 договору залізниця і порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи станції і порту та інструкціях про порядок подачі та збирання вагонів і організації робіт, з питань: планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, подачі/прибирання вагонів, інших питань, пов'язаних з технологією роботи.

Порт зобов'язується здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого як в цілому, так і з окремої номенклатури вантажів, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати всі узгоджені портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі залізницею порту на фронти навантаження/розвантаження або приймально-здавальні колії до моменту здачі їх залізниці, нести відповідальність перед залізницею відповідно до розділу 7 (ч. 1, 2 п. 3.1 договору).

Частинами 1, 2, 3, 4 п. 3.2 договору встановлено, що залізниця зобов'язується регулярно надавати порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість „покинутих" поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів / експедиторів); здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим з портом добовим планом у кількості, передбаченій ЄТП роботи станції і порту; спільно з портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими порту, а також не прийнятих портом вагонів і затриманих з вини порту на станції, згідно з добовим планом та правилами користування вагонами.

Згідно ч. 1, 3 п. 4.1 договору місячне планування роботи порту і станції з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється відповідно до Правил планування перевезень вантажів з урахуванням переробної спроможності згідно з ЄТП роботи станції і порту, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначених на фронти розвантаження. Порт і залізниця щомісячно не пізніше 25 числа узгоджують обсяги завозу вантажів на наступний місяць окремо за кожною номенклатурою, це узгодження оформлюється протоколом за підписами порту, залізниці, Укрзалізниці.

Пунктом 4.3 договору також встановлено, що добове планування станції і порту здійснюється о 14 годині начальниками порту і станції або їх заступниками з оформленням добового плану роботи за підписами обох сторін, при добовому плануванні роботи порту і залізниці передбачається першочергова подача та вивантаження вагонів належності інших залізничних адміністрацій.

Відповідно до ч. 1 п. 4.4. договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у порт і додатково узгоджених обсягів, виходячи із наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів відповідно до ЄТП роботи станції і порту.

Пункт 4.5 договору передбачає, що станція і порт, виходячи з узгодженого добового плану, місцевих умов і технології роботи, встановлюють черговість та час подачі в порт для вивантаження вагонів, що знаходяться у поїздах на підходах до станції з урахуванням технологічної можливості їх підводу, подачі і вивантаження.

Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через порт. За вимогою порту станція веде для нього один екземпляр облікової картки. Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених добовим планом згідно п. 4.4. цього договору (п. 4.7., ч. 1 п. 4.9. договору).

Відповідно до п.п.6.8, 7.1, ч. 1 п. 7.4, п. 7.9 договору, час подачі вагонів і час готовності до забирання їх проставляється у відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 на підставі пам'ятки про користування вагонами (контейнерами) ф. ГУ-45. Плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту всієї партії замовлених та узгоджених станцією і портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами, поданими в порт провадиться за пам'ятками і відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються Станцією в трьох примірниках на підставі пам'яток про користування вагонами, актів ГУ-23, ГУ-23а і підписуються представниками станції і порту... Вагони, що з вини порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності згідно з Правилами перевезень. За користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. Збір за зберігання вантажів у вагонах нараховується згідно з розділом 2 п.2.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України -Тарифного керівництва № 1.

Вказаний договір укладено на термін до 01.09.2007 р. (п. 8.10 договору).

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди від 31.12.2007р., від 31.03.2008р., від 19.04.2010р., від 09.08.2010р., від 17.02.2012р., від 21.12.2012р. до договору №УП-647/1 від 01.09.2006р., якими продовжувалась дія цього договору (а.с. 16-19, 22-23, 28, 30 т. 7). Зокрема, додатковою угодою №23 від 21.12.2012р. дію договору №УП-647/1 від 01.09.2006р. було продовжено до 01.03.2013р.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у березні 2012 року на підходах до станції Берегова на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове залізницею затримано на підставі наказів про затримку вагонів вагони у складі 11 поїздів: 1) №4384-949-4006 (2767) - 50 вагонів - на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №443 від 02.03.2012р.; 2) 4672-029-4006-54 (1635) вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №442 від 02.03.2012р.; 3) 4672-51-4006 (1613) - 49 вагонів - на ст. Роздільна-1, що засвідчується актом про затримку вагонів №1 від 08.03.2012р.; 4) 4384-973-4006 (2721) - 55 вагонів -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №447 від 13.03.2012р.; 5) 4384-961-4006 (2419) - 46 вагонів -на ст. Роздільна - Сортувальна, що засвідчено актом про затримку вагонів №01/Т від 08.03.2012р.; 6) 46724-016-4006 (1621) - 54 вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №444 від 08.03.2012р.; 7) 4572-20-4006 (3003) - 49 вагонів -на ст. Єреміївка, що засвідчено актом про затримку вагонів №1 від 08.03.2012р.; 8) 4572-009-4006 (1603) - 54 вагони -на ст. Карпове, що засвідчено актом про затримку вагонів №5 від 08.03.2012р.; 9) 4384-979-4006 (2763) - 54 вагони - на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №446 від 13.03.2012р.; 10) 4672-08-4006 (1625) - 54 вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №445 від 08.03.2012р.; 11) 4384-972-4006 (2705) - 54 вагони -на ст. Куліндорове, що засвідчено актом про затримку вагонів №1 від 08.03.2012р.

В період затримки вищезазначених потягів станціями Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове залізницею надіслано на ст. Берегова телеграми, в яких повідомлялось про затримку вагонів, у зв'язку з неможливістю прийняття їх вантажоодержувачем та відсутністю технічної можливості накопичення потягів на станції призначення.

Після одержання телеграм від станцій Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове, станцією Берегова, відповідно до повідомлень №13 від 13.03.2012р., №8 від 08.03.2012р. (Колосівка), №154 від 13.03.2012р., №8 від 08.03.2012р. (Карпове), №1 від 08.03.2012р., №3 від 08.03.2012р. (Роздільна-Сортувальна), №155 від 13.03.2012р., №5/33 від 02.03.2012р. (Колосівка), №1 від 08.03.2012р. (Роздільна), №6/34 від 02.03.2012р. (Колосівка), залізниця належним чином повідомила ДП „Морський торговельний порт „Южний" про затримку вагонів.

Як наслідок, ДП „Одеська залізниця" нарахувало ДП "Морський торговельний порт „Южний" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах з урахуванням часу затримки потягів на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове на підставі: відомостей плати за користування вагонами №№01040604, 16030494, 16030495, 17030505, 13030468, 15030487, 08040656, 16030495, 22030544, 13030469, 21030531, 14030480, 17030503, 21030531, 15030491, 09030437, 10030444, 11030450, 11030456, 06030422, 07030425, відповідно до яких плата за користування вагонами склала 217717,80 грн., плата за зберігання вантажу у вагонах склала 479975 грн. без ПДВ, загалом 784019,98 грн. в т. ч. ПДВ.

З підстав існування у ДП „Морський торговельний порт „Южний" перед ДП „Одеська залізниця" заборгованості по оплаті за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах позивачем було надіслано відповідачу претензії від 11.05.2012р. №453/ДН-1, в якій залізниця просила порт оплатити борг у розмірі 697692,80 грн. за зберігання вагонами та зберігання вантажу у вагонах.

Листом від 13.06.2012р. ДП „Морський торговельний порт „Южний" відмовило ДП „Одеська залізниця" у задоволенні претензії з підстав відсутності вини порту у затримці вагонів на підходах до станції Берегова.

Вищенаведене стало підставою для звернення ДП „Одеська залізниця" до господарського суду Одеської області з позовом до ДП „Морський торговельний порт „Южний" про стягнення 784029,98 грн.

Спірні правовідносини, пов'язані з користуванням вагонами, нарахуванням плати за користування вагонами регулюються наступними положеннями законодавства.

Стаття 3 Закону України „Про залізничний транспорт" встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно з п.1 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за №165/3458, Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

За п.п. 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Аналогічні положення передбачені і ст. 121 Статуту залізниць України, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.

Відповідно до п. 5. 10 Роз'яснень президії Вищого господарського суду від 29.09.2008р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення судам належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та вже було зазначено вище, залізницею було дотримано вищевказаний порядок щодо складання передбачених законом документів та повідомлення відповідача про затримку вагонів.

Відповідно до п.3.2 договору №УП-647/1 залізниця повинна повідомляти про прибуття вантажу на припортову станцію, а саме на станцію Берегова. Так, відповідно до п.1, 2 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083 (далі - Правила видачі вантажів), про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду и кількості вагонів (контейнерів).

Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції який повинен передбачити використання в першу чергу радіо, телефонного, телеграфного та поштового зв'язку. В окремих випадках повідомлення може провадитися шляхом вивішування об'яв у товарній конторі або через посильних. Одержувач письмово повідомляє начальника станції про спосіб повідомлення, прізвища відповідальних за приймання повідомлень працівників та номери телефонів (факсів), за якими надаються повідомлення. Інформація одержувачів про вантажі, які мають надійти на станцію призначення, надаєтеся за договорами, укладеними одержувачами з залізницею.

Окрім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. Про це свідчать надані позивачем до суду пам'ятки про подачу та забирання вагонів та повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (а.с. 84-145 т. 4). За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення, проте зазначене в договорі не передбачено.

Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження. Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів), вказане в договорі також не передбачено.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 05.10.2011р. між Залізницею та Портом була укладена додаткова угода №19 до договору №ОД/М-Об-772-д-НЮ/УП-647/1 від 01.09.2006 р. (а.с. 27 т. 7), якою вказаний договір було доповнено Розділом 8 „Організація електронного документообігу між Залізницею та Портом", яким передбачені зобов'язання між Залізницею та Портом про ведення документообігу в електронному вигляді та взаємокористування комп'ютерними залізничними програмами.

Пунктом 7.3 Правил планування перевезень вантажів, передбачено, що планування перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється у електронній системі АС Месплан відповідно до розділу 3 Правил, а також з урахуванням вимог чинних нормативних документів.

Таким чином, враховуючи, що усі затримані вантажі прямували на адресу порту для подальшого вивезення з території України, позивач вказує, що їх планування здійснювалось у відповідності до п. 7.3.1, 7.3.1.1, 7.3.1.3, 7.3.1.3.1, 7.3.1.3.2 Правил планування перевезень вантажів, тобто у такій послідовності. Відправники експортних вантажів надають через АС Месплан місячні планові замовлення на перевезення залізницям згідно з пунктами 3.1, 3.2 Правил. Укрзалізниця узгоджує плани перевезень експортних вантажів з морськими та річковими портами, із залізничними адміністраціями іноземних держав згідно з пунктами 3.5, 3.6 цих Правил. Уведене відправником замовлення розглядається портом призначення в АС МЕСПЛАН та за умови його погодження замовлення із статусу "заявлено" переводиться портом в статус "узгоджено портом". При узгодженні заявки порт може зазначити в полі "примітка" умови відвантаження. У разі відмови в прийманні порт переводить заявку із статусу "заявлено" у статус "не узгоджено портом". Якщо протягом однієї доби і більше порт не змінив статусу заявки із "заявлено" на "узгоджено портом", заявка залишається у статусі "заявлено". Припортова або прикордонна залізниця здійснює узгодження замовлень шляхом відмітки "узгоджено залізницею призначення" або "не узгоджено залізницею призначення" у відведеному полі, при цьому припортова залізниця може здійснити узгодження тільки після узгодження порту в системі.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується факт узгодження планової норми вивантаження з відповідачем, оскільки без погодження заявки порту залізнична накладна, яка підтверджує укладання договору перевезення, не могла бути оформлена.

Пунктом 4.10 договору №ОД/М-06-772д-НЮ, передбачені правові наслідки узгодження Портом плану завозу з перевищенням переробної спроможності, зокрема, у разі узгодження обсягів вивантаження окремих вантажів у розмірі більше переробної спроможності, встановленої ЄТП і договором добова норма вивантаження, місячний план і відповідальність за його виконання визначаються згідно з погодженими місячними і додатковими планами завозу, починаючи з дня прибуття вагонів додатково-узгодженого обсягу на станцію. Добова норма вивантаження, місячний план та відповідальність за нього підлягають корегуванню в сторону зменшення, у разі обробки портом усього підтвердженого додаткового плану завозу. Це коригування визначається в обліковій картці.

Таким чином, письмові протоколи узгодження обсягів завозу Портом, ДП „Одеська залізниця" та Укрзалізницею не ведуться, планування перевезень вантажів здійснюється в АС „Месплан" та у процесі планування перевезень вантажів (як основних, так і додаткових) саме Порт вирішує об'єми вантажу та кількість вагонів, яка буде надходити на його адресу та узгоджує плани з перевищенням середньодобової норми вивантаження встановленої ЄТП.

Зміст поняття "добова норма вивантаження" та порядок її визначення встановлені п. 1 договору № ОД/М-06-772д-НЮ, та абз. 2 п. 3.4 Розділу 2.5 Єдиного технологічного процесу роботи морського торговельного порту Южний і станції Берегова ДП „Одеська залізниця" затвердженого 17.12.2010 р.,

Відповідно до п. 1 договору №ОД/М-06-772д-НЮ добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи Станції і порту. Ця норма встановлюється щоденним добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів в Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї.

Згідно з абз. 2 п. 3.4 „Ведення облікової картки виконання норми вивантаження" Розділу 2.5 „Порядку виїзду локомотивів ДП „МТП „Южний" на колії загального користування станції Берегова ЄТП, норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажу у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС Месплан), виходячи з наявності вагонів у Порту,, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі, не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахування роду вантажу.

Між тим, позивачем було надано до суду Облікову картку виконання плану вивантаження вантажів за березень 2012 року, яка містить щодобову норму вивантаження, що була визначена на підставі змінно-добових планів, які у свою чергу складались на підставі узгоджених Портом основних та додаткових планів перевезень вантажів. Як вбачається з вказаної Облікової картки виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. - з 02.03.12 р. по 13.03.12 р. Портом усього було вивантажено 5830 вагонів, тобто, у середньому за 12 днів березня 2012 р. Портом вивантажувалось 485 вагонів за добу (5830 вагонів/12днів).

Відповідно до п. 4.7 договору облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться Станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що перебувають і вивозяться через Порт.

В пункті 3.4 Розділу 2.5 ЄТП передбачено, що з метою забезпечення своєчасного вивантаження вантажів, що прибувають у Порт, ведеться облікова картка виконання норми вивантаження за обопільними підписами. Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС МЕСПЛАН), виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу. У разі відсутності у Порту, на Станції та на підходах вагонів у достатній кількості, норма вивантаження встановлюється, виходячи із фактичної наявності вагонів з наступним обов'язком узгодженим корегуванням її в сторону збільшення залежно від підходу вагонів протягом доби. За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом, Порт і залізниця несуть матеріальну відповідальність у розмірі двох добових ставок плати за користування вагонами за кожен неподаний (з вини залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від цієї відповідальності у разі форс-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через Порт. За вимогою Порту Станція веде для нього один екземпляр облікової картки. Оформлення затримки вагонів на Станції і на підходах до неї виконується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами. Затримка оформлюється "Актом про затримку вагонів" форми ГУ-23-а або "Актом загальної форми" ГУ-23. На підставі актів нараховується також плата за користування вагонами, зберігання, охорону вантажів відповідно до Розділів 3, 5 Тарифного керівництва № 1. Оформлення і підписання облікової картки виконується щодоби, уповноваженими представниками Порту і Станції. Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених змінно-добовим планом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд зауважує, що облікова картка свідчить лише про роботу Порту з вивантаження вагонів, також своїм підписом у обліковій картці Порт визнає свою вину щодо невивантаження своєчасно поданих на фронти вивантаження вагонів. Середньодобово за перші 13 діб місяця Порт повинен був вивантажувати у середньому 597 вагонів на добу, недовивантажував зі своєчасно поданих станцією вагонів в середньому по 114 вагонів на добу, та з вини Порту у середньому не подавалось під вивантаження по 101 вагону на добу, що й спричинило зростання кількості не вивантажених вагонів, якими були зайняті колії як на станції Берегова, так і на сусідніх станціях.

Також відповідно до Облікової картки виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. Портом було заплановано прийняття та перевантаження у березні 18 856 , з яких порту було подано під вивантаження 15850 вагонів та 3006 вагонів портом вивантажені не були та залишилися перехідним залишком на наступний місяць, вини залізниці у невиконанні норми вивантаження не встановлено. У зв'язку з невиконанням портом планової норми вивантаження на його відповідальність був нарахований штраф за невиконання плану вивантаження у сумі 318 235,60 грн. Більш того, слід зазначити, що вказана Облікова картка виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. кожного дня підписувалась представником Порта без зауважень. При цьому, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, нарахований позивачем штраф було сплачено Портом у повному обсязі, з чого вбачається, що Порт визнав факт не виконання місячного плану вивантаження у розмірі 3006 вагонів.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджуєтсьяз висновком місцевого господарського суду, що у даному випадку відповідальність порту засвідчується документом, передбаченим договором № ОД/М-06-772д-НЮ від 25.09.2006 р., - Обліковою карткою виконання планів перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги додаткові угоди від 17.12.2009р., 2010р., до спірного договору, журнал руху поїздів і локомотивів по станції Берегова форми ДУ-3, затвердженої наказом Укрзалізниці від 28.04.2005р. №105-Ц, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у березні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, що призвело до простоювання невивантажених портом вагонів на станційних коліях ст. Берегова.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно відсутності у позивача підстав для затримки вагонів на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове з покладенням на порт відповідальності за затримку вагонів з огляду на те, що відповідачем ненадано жодних доказів в обґрунтування таких доводів, в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України.

За ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі ст. 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

В п. 9 вказаних Правил зазначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за №567/6855 (за подальшими змінами), відповідно до п.3 яких акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Таким чином, з огляду на викладені положення чинного законодавства, єдиною підставою для нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажів у вагонах є затримка відповідних вагонів з вини цих осіб, що має бути оформлена шляхом складання відповідного акту форми ГУ-23а. Такі акти містяться в матеріалах справи.

Пунктами 3, 1 Розділом V "Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць", Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництвом № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.09р. за № 340/16356 (далі - Тарифне керівництво № 1), передбачено, що при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин та більше враховується як повна година. Ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користування наведені у таблиці 1 (Тарифного керівництва № 1).

Плата за користування власними та орендованими вагонами нараховується відповідно до ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457, п.15 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99р. № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за № 165/3458, п. 5 Тарифного керівництв № 1, якщо вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується у розмірі 50 відсотків ставок зазначених у таблиці 1 Тарифного керівництва № 1. Таким чином, загальна сума плати за користування вагонами та контейнерами складає 217 717,80 грн. (без ПДВ).

Плата за зберігання вантажів у вагонах нараховується на підставі ст. 46 Статуту залізниць України п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. № 866/5087 (далі - Правила видачі вантажів), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки.

Розділом III "Зборів за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів" підрозділу 2 "Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування" Тарифного керівництва № 1, затверджені ставки зборів за зберігання вантажу у вагонах. Таким чином, сума плати за зберігання вантажів у вагонах складає 479 975,00 грн. (без ПДВ).

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, на підставі вищезазначених вимог законодавства позивачем були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, копії яких містяться в матеріалах справи та відповідно до яких загальна плата за користування вагонами та за зберігання вантажу у вагонах складає 697692,80 грн. (без ПДВ). Отже, загальна сума заборгованості відповідача з ПДВ складає 784029,98 грн., розрахунок якої додано до позову (а.с. 10 т. 1).

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі структурного підрозділу Одеської дирекції залізничних перевезень по стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" 784029,98 грн. плати за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 20 травня 2013 року у справі №5017/2249/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.А. Лисенко А.І. Ярош