Рішення № 33126979, 22.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/49/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2013 справа № 908/2419/13

за позовом публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (юридична адреса: 79026 м. Львів, вул. Сахарова,78; поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 24 )

до відповідача фермерського господарства "Зустріч" (юридична адреса: 70536 Запорізька область, с. Новояковлівка вул. Кібенка буд. 22)

про стягнення 309 338,61 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Кушнаренко О.О., довіреність № 6029 від 31.10.2012 р., паспорт серії ВС № 194495 від 16.02.2000 р.;

від відповідача: Кравченко С.І., довіреність № 09/01/2013 від 09.01.2013 р., паспорт серії СЮ № 219912 від 02.06.2011 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.07.2013 року звернувся позивач -публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" з позовною заявою до відповідача: фермерського господарства "Зустріч" про стягнення 309338,61 грн. на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 47/7 від 16.06.2011 р., які складають з: 271983,67 грн. - основного боргу, 5417,94 грн. - заборгованості за несплату процентів за користування кредитом, 556,50 грн. - заборгованості за несплату комісії за управління кредитом, 30707,60 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 579,63 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 93,27 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредиту. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230 ГК України, ст.ст. 625, 629, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 908/2419/13, присвоєно справі номер провадження 18/49/13, судове засідання призначене на 08 серпня 2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи проводився за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг" бази даних "Діловодство спеціалізованого суду".

З метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, проведення звірки між сторонами, всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, в судовому засіданні 08.08.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.08.2013 р.

До початку судового засідання 19.08.2013 р. через канцелярію суду позивачем надана заява № 2013/08/16 від 16.08.2013 р., відповідно до якої позивач, у відповідності до статей 66, 67 ГПК України, просив суд, з метою забезпечення позову, накласти арешт на майно та грошові кошти фермерського господарства «Зустріч» в межах суми 309 338,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимог з підстав, що зазначені в позові. Просив суд внаслідок неналежного виконання ФГ «Зустріч» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 47/7 від 16 червня 2011 р. стягнути на користь позивача 309 338,61 гривень.

Представник відповідача, відповідно до отриманого від позивача акту звірки, підтвердив наявність заборгованості ФГ «Зустріч» перед ПАТ «КРЕДОБАНК» по договору кредитної лінії від 16 червня 2011 року № 47/7 в сумі 277958,11 грн. які складаються з: заборгованості по простроченій кредитній заборгованості - 271983,67 грн., заборгованості по простроченим відсоткам - 5417,94 грн., заборгованості по комісії за управління кредиту - 556,50 грн. Щодо заявленої до стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів (30707,60 грн.) та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами (579,63 грн.) зазначав, що позивачем порушенні положення ч. 6 статті 232 ГК України, тому з урахуванням шестимісячного обмеження нарахування пені відповідачем здійснено перерахунок, відповідно до якого пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів складає 23792,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 441,89 грн. Також у відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України просив суд відстрочити виконання рішення суду до 01 жовтня 2013 року. В обґрунтування заявленого посилався на те, що основним видом діяльності господарства є виробництво, переробка, зберігання та продаж сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), вирощування овочів. Несприятливі погодні умови, які склалися в 2011-2012 р., а саме засушлива осінь, аномальне зниження температури узимку, призвели до загибелі врожаю та понесення господарством збитків. На даний час господарство вклало кошти у витрати майбутнього врожаю, перша реалізація якого планується в липні-серпні 2013 р. Наявні активи свідчать про повну можливість розрахуватися з банком за рахунок реалізації вирощеного врожаю.

Представник позивача заперечив проти відстрочення виконання рішення суду.

З метою узгодження сторонами періоду нарахування штрафних санкції, за клопотанням представника позивача в судовому засіданні 19.08.2013 р. оголошувалась перерва до 22.08.2013 р. Учасникам судового засідання було повідомлено, що питання щодо задоволення або відмови у задоволенні клопотань сторін буде вирішено в наступному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2013 р. висловив свою думку щодо періоду нарахування штрафних санкцій, у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України, та погодився із доводами відповідача, в іншому підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти наявності заборгованості за договором кредитної лінії від 16.06.2011 р. № 47/7 не заперечував з урахуванням обставин, що викладі у відзиві вих. № 16/08 від 16.08.2013 р. (ар. с. 121-122).

В судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти фермерського господарства «Зустріч» в межах суми 309338,61 грн. відхилено, оскільки з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову слід вказати відомості, необхідні для виконання ухвали про забезпечення позову. Так, у заяві про накладання арешту на кошти слід зазначити номери рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти. При накладанні арешту на майно, заявник повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняються від подібних. Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові суми не підлягає задоволенню.

Розгляд справи був закінчений 22.08.2013 р., судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» (надалі - Банк, позивач у справі) та фермерське господарство «Зустріч» (надалі - Позичальник, відповідач у справі) 16 червня 2011 року уклали договір кредитної лінії № 47/7, за умовами якого Банк зобов'язується відкрити Позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредити і сплати проценти та комісії за користування ними, а також інші платежі передбачені цим договором (п. 1.1 договору, надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1.1 договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлено - 610000,00 грн.

Пунктом 2.1.7 договору сторони встановили строк його дії - до 15 червня 2012 р.

Згідно з п. 2.4 договору підставою здійснення Банком переказу кредитних коштів з Позичкового рахунку є платіжне доручення або будь-який інший адресований Банку документ Позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами та завірений печаткою позичальника.

Розділом 5 договору встановлений порядок повернення відповідачем суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать додані по позову документи, на виконання умов договору ПАТ «КРЕДОБАНК» надав відповідачу кредит у розмірі 609 582,40 грн., що підтверджується меморіальними ордерами за період з 20.06.2011 р. по 25 червня 2011 р. (включно), які залучені до матеріалів справи (ар.с. 38-59) та банківською випискою «Рух коштів по рахунку» з 16.06.2011 р. по 20.02.2013 р. (ар.с. 62-66).

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що в межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п. 2.1.1 цього договору Позичальнику надаються кредити на строк не більше 12 місяців за умови, що кінцевий термін повернення отриманих кредитів не перевищуватиме строку дії кредитної лінії.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позичальник належним чином не виконував покладені на нього зобов'язання за Договором кредитної лінії, а саме в обумовлені строки не здійснював повернення Банку кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за управлінням кредитною лінією у розмірах та в терміни, як передбачено умовами договору. Так, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, заборгованість за кредитом склала 271983,67 грн.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором кредитної лінії № 47/7 від 16 червня 2011 р. на адресу відповідача 10.07.2012 р. був надісланий лист № 27-5396/12 з пропозицією про можливість реструктуризації наявної заборгованості за умови повного погашення суми боргу за відсотками та комісіями (ар.с. 67).

Пропозиція позивача залишена відповідачем поза увагою.

Внаслідок не вжиття відповідачем жодних дій щодо погашення наявної заборгованості за договором № 47/7 від 16.06.2011 р, на його адресу 21.09.2012 р. був надісланий лист № 217-7402/12 з вимогою у строк до 01.10.2012 р. погасити повністю наявну прострочену заборгованість (ар.с. 68).

Лист був отриманий представником відповідача 04.10.2012 р., разом з тим у визначений позивачем строк сума боргу сплачена не була.

Оскільки відповідач всупереч розділу 1 п. 2.5, п. 4.1, п. 5.1 договору не виконував взяті на себе зобов'язання, Банк 10.02.2013 р. направив на його адресу вимогу вих. № 2-1107-30/2012-1 про термінове виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 47/7 шляхом сплати суми заборгованості у термін до 01.03.2013 р. (ар.с. 71).

Позичальник не вжив заходів для погашення суми заборгованості перед Банком.

Факт наявності заборгованості за кредитною лінією в розмірі 271983,67 грн. підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання позичальника оплатити заборгованість за договором кредитної лінії не припинено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 47/7 від 16.06.2011 р. у сумі 271983,67 грн. суд визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами ст. 1054 ЦК України встановлено, що позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору кредитної лінії № 47/7 від 16.06.2011 р. за користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 15,45 відсотків річних.

Згідно з п. 4.2.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці. Але умовно 360 днів у році) за ставкою визначеною у п.2.1 договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в п. 2.2 договору.

Відповідач (Позичальник) зобов'язання щодо оплати процентів за користування кредитом виконав частково, чим порушив умови договору.

Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом у період з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р. складає 5 417,94 грн.

Факт несплати відсотків за договором кредитної лінії матеріалами справи доведений та визнаний відповідачем, отже вимога про їх стягнення заявлена обґрунтовано та задовольняється судом.

Пунктом 4.1.3 договору сторонами узгоджено, що за управління кредитом відповідач щомісячно сплачує позивачу комісію у розмірі 1 050,00 грн. щомісяця.

Між тим, Позичальник у травні 2012 р. в ході виконання зобов'язань за договором щодо сплати комісії за управлінням кредитом сплатив лише 493,50 грн., чим порушив умови договору.

Сума несплаченої комісії за управління кредитом за травень 2012 р. склала 556,50 грн.

Відповідач належне виконання зобов'язань щодо оплати комісії не довів та погодився із зазначеною сумою, тому вимога про стягнення заборгованості за комісією за управління кредитом у розмірі 556,50 грн. заявлена обґрунтовано та задовольняється судом.

За порушення виконання зобов'язань за договором позивач просив стягнути з фермерського господарства «Зустріч» 30707,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 579,63 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та 93,27 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредиту.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту/кредитів, процентів, комісії, інших платежів за цим договором) Позичальник на вимогу Банку сплачує пеню: за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті - 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Надані позивачем розрахунки суми пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами є невірними, оскільки перевищений період нарахування пені передбачений п. 6 ст. 232 ГК України. Перерахувавши заявлені до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 30707,60 гривень за період з 18.04.2012 р. до 14.02.2013 р. підлягає частковому задоволенню - в розмірі 23792,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами у сумі 579,63 грн. за період з 02.03.2012р. по 14.02.2013 р. підлягає частковому задоволенню в розмірі - 441,89 грн., в іншій частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами суд відмовляє в задоволенні позову, обмеживши строк нарахування неустойки шестимісячним терміном до 18.12.2012 р.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредиту у розмірі 93,27 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредиту у розмірі 93,27 грн. судом задовольняється.

На день розгляду спору відповідач доказів належного виконання умов договору або добровільну сплату суми боргу не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості, відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, пені за прострочення здійснення платежів суд визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково та звернувся до суду з клопотанням, посилаючись на несприятливі погодні умови, які склалися протягом 2011-2012 років, що призвели до повної загибелі врожаю та, як наслідок понесення відповідачем збитків, про відстрочення виконання рішення у справі до 01 жовтня 2013 р.

Пункт 6 частини 1 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, організаційно-правову форму підприємств, суд визнав за можливе відстрочити виконання рішення суду, в частині стягнення 271983,67 грн. основного боргу, 5417,94 грн. відсотків за користування кредитом, 556,50 грн. комісії 23792,82 грн. пені за несвоєчасну сплату кредитних коштів, 441,89 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами та 93,27 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управлінням кредиту до 01 жовтня 2013 року.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Зустріч» (70536, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новояковлівка, вул. Кібенка, буд. 22, код ЄДРПОУ 24904657) на користь публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вулиця Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862, р/р 290909901026 відкритий в ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК» за адресою м. Львів, вул. Наливайка, 6, МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) 271 983,67 грн. (двісті сімдесят одну тисячу дев'ятсот вісімдесят три грн. 67 копійок) заборгованості за кредитною лінією, 5 417,94 грн. (п'ять тисяч чотириста сімнадцять грн. 94 коп.) процентів за користування кредитом, 556,50 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість грн. 50 коп.) комісії за управлінням кредитом, 23 792,82 грн. (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто дві грн. 82 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 441,89 грн. (чотириста сорок одну грн. 89 коп.) пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, 93,27 грн. (дев'яносто три грн. 27 коп.) пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, відстрочивши виконання судового рішення до 01 жовтня 2013 року. Видати наказ.

3. Стягнути з фермерського господарства «Зустріч» (70536, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новояковлівка, вул. Кібенка, буд. 22, код ЄДРПОУ 24904657) на користь публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вулиця Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862, р/р 290909901026 відкритий в ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», за адресою м. Львів, вул. Наливайка, 6, МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) 6 045,72 (шість тисяч сорок п'ять грн. 72 коп.) судового збору, відстрочивши виконання судового рішення до 01 жовтня 2013 року. Видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23 серпня 2013 р.