Рішення № 33126876, 19.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/48/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 справа № 908/2373/13

за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1)

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 15)

про стягнення 118 781,65 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Баранова Я.В., довіреність № 14-45 юр від 06.02.2013 р., паспорт серії АН № 521298 від 24.10.2006 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 12.07.2013 року звернувся позивач: публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» з позовною заявою до відповідача: публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» про стягнення 118 781,65 грн. в результаті невиконання умов договору поставки № 3550 від 30.11.2012 р.

Ухвалою суду від 15.07.2013 року порушено провадження у справі № 908/2372/13, присвоєно справі номер провадження 18/48/13, судове засідання призначене на 07 серпня 2013 року. У зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень в судовому засіданні 07.08.2013 р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 19.08.2013 р.

Розгляд справи продовжено 19.08.2013 р.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві; на вимоги суду надав довідку провайдера, що підтверджує направлення замовлення відповідачу та електронну переписку сторін договору.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.08.2013 р. проти заявлених позовних вимог заперечував, вважав їх цілком безпідставними, необґрунтованими, а сам позов таким, що не підлягає задоволенню. Також зазначав, що не поставка продукції не є порушенням умов договору з боку ПАТ «РЕФМА», а є лише наслідком невиконання зустрічного зобов'язання позивача щодо ненадання письмового замовлення на поставку продукції. А тому застосування будь-якої відповідальності у вигляді штрафів, пені та/або відшкодування збитків з боку позивача є незаконним.

Представник відповідача в судове засідання 19.08.2013 р. не з'явився, однак надіслав клопотання (отримане судом 15.08.2013 р.), де просив наступне судове засідання провести із застосуванням звукозаписувальних пристроїв, відкласти судовий розгляд справи та повідомити відповідача про нову дату судового засідання.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначив, що відповідач міг засобами поштового зв'язку передати додаткові докази і часу було достатньо для їх отримання, оскільки судове засідання було перенесено майже на два тижні (на 12 днів) Позивач, зі свого боку, встиг за цей час розшукати і отримати відповідну інформацію у провайдера та представити її суду, так як саме для цього судом оголошувалася перерва. Щодо здійснення аудіофіксації судового процесу представник позивача не заперечував.

Клопотання відповідача судом задоволено частково, а саме щодо фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Щодо відкладення розгляду справи судом клопотання в цій частині відхилено з огляду на його необґрунтованість: судом був наданий достатній час для додаткового документального обґрунтування своєї позиції сторонами; жодного доказу про офіційне звернення до будь-яких осіб, зазначених у клопотанні, відповідачем не додано.

З 19.08.2013 р. розгляд справи здійснювався за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» бази даних Діловодство спеціалізованого суду.

В судовому засіданні 19.08.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець, позивач у справі) та публічне акціонерне товариство «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» (продавець, відповідач у справі) 30 листопада 2012 року уклали договір на поставку обладнання, матеріалів та запасних частин по Україні проект 0005 № 3550 SAP 4600037599 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до Специфікації(цій), узгодженої(их) до договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору ціна продукції, що поставляється покупцю договірна і вказується для кожної позиції в Специфікації(ціях), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що поставка продукції продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(их) Специфікації(ціях), але тільки після надання покупцем письмової заявки. Датою подачі заявки вважається дата її направлення електронною поштою на е-mail marketing@refma.ua або факсом на номер (0619) 44-44-57. Заявка повинна містити перелік по номенклатурі і не перевищувати обсяги, зазначені в Специфікації(ціях).

Відповідно до п. 10.4 договору, даний договір вступає в дію з 26.11.2012 р. і діє по 30.04.2013 р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

У відповідності до положень договору сторони підписали Специфікацію № 1 від 30.11.2012 р., згідно з якою продавець зобов'язується протягом 90 календарних днів з моменту надання покупцем письмової заявки на адресу продавця поставити кондиціонери загальною вартістю 458 616,00 грн.

На виконання умов договору позивач у відповідності до положень п. 3.2 договору 22.01.2013 р. направив на зазначений у договорі електронний адрес (marketing@refma.ua) заявку вихідний № 38-885 від 21.01.2013 р. на поставку кондиціонерів (крановий КМ7 у кількості 1 штуки та КМ7-ПС - у кількості 1 штуки) загальною вартістю 458 616,00 грн. Направлення позивачем та отримання відповідачем заявки 22.01.2013 р. підтверджується роздруківкою електронної переписки сторін, наданої в тому числі і провайдером за часом Люксембурга, оскільки системний адміністратор електронного поштового портала знаходиться саме у цій державі (ар.с. 55, 78-93). Із документів, наданих провайдером, відслідковується, що заявка була отримана відповідачем у вигляді сканкопії документа в електронному форматі PDF та прикріплена до електронного повідомлення № 101071467 (арк с. 82-84. 90-92). Доменом refma.ua володіє саме відповідач, згідно з інформацією WHOIS-сервіс наданою реєстратором доменних імен Imena.UA (ар. с. 79).

З огляду на визначені сторонами умови договору, відповідач повинен був здійснити поставку кондиціонерів до 22.04.2013 р.

Внаслідок неналежного виконання продавцем зобов'язань за договором, на його адресу був надісланий лист № 38-9278 від 24.05.2013 р. з повідомленням про втрату інтересу щодо поставки кондиціонерів, про відмову прийняття та оплати продукції, яка узгоджена специфікацією № 1 від 30.11.2012 р.

Лист було отримано відповідачем 03.06.2013 р. за вх. 291 (ар.с. 49), разом з тим, будь-яких пояснень стосовно причин невиконання зобов'язань за договором на адресу позивача не надходило.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 72920,05 гривень неустойки за несвоєчасну поставку кондиціонерів та 45861,60 грн. збитків за прострочення поставки продукції підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи положення зазначеної статі та умов договору, строк виконання зобов'язань з боку відповідача починається з моменту отримання продавцем замовлення від покупця.

Сторони під час укладання договору передбачили способи надсилання заявки: електронною поштою на e-mail marketing@refma.ua або факсом на номер (0619) 44-44-57. Тобто, позивач на свій розсуд, враховуючи положення договору, мав право вибору способу надіслання заявки.

Матеріали справи містять докази належного виконання покупцем зобов'язань за договором, а саме докази надіслання на адресу продавця заявки, яка містить перелік номенклатури (асортимент) та обсяги поставки продукції та є, в свою чергу, підставою для вчинення відповідачем зустрічних дій - поставки продукції (кондиціонерів).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Нормами ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Частинами 1, 2 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в договорі, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена неустойка за порушення виконання зобов'язань за договором за період з 23.04.2013 р. по 17.06.2013 р. (53 дні) у розмірі 72 920,05 грн.

Разом з тим, зазначена вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 41 275,44 гривень виходячи з наступного:

Метою укладання договору для позивача було отримання в майбутньому, але не пізніше визначеного строку - 22.04.2013 р., обумовленої продукції (кондиціонерів) для власних потреб під час здійснення своєї господарської діяльності. Внаслідок недотримання відповідачем зобов'язань за договором, позивач втратив інтерес в отриманні продукції, про що надіслав 27.05.2013 р. на адресу відповідача лист вих. № 38-9278 від 24.05.2013 року (ар.с. 48, 54). Зазначений лист відповідачем було отримано 03.06.2013 р. (ар.с. 49).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що починаючи з 24.05.2013 р. позивач визначився із своєю позицією та відмовився від прийняття продукції та її оплати.

Здійснивши системний аналіз наведених норм права, умов договору та юридично значимих дій учасників правочину, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає неустойка в розмірі 41 275,44 грн. за період з 23.04.2013 р. по 23.05.2013 р., в решті вимоги щодо стягнення неустойки (31 644,61 грн.) суд відмовляє в задоволенні позову.

Частиною 5 ст. 225 ГК України передбачено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Згідно з п. 7.2 договору, у випадку прострочення поставки продукції продавцем в повному обсязі або частково більше чим на один календарний місяць і при відсутності взаємної угоди про зміну строків поставки, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такої продукції та придбати її в кількості і номенклатурі, у відношенні якої мало місце прострочення поставки у будь-якого іншого продавця, а також стягнути з продавця заздалегідь визначені сторонами збитки в розмірі 10% вартості відповідної продукції. Збитки за цим пунктом сплачуються продавцем понад неустойку, передбачену п. 7.1 договору.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 3550 від 30.11.2012 р. у визначений сторонами строк. Прострочення поставки продукції продавцем в повному обсязі тривало більше чим один календарний місяць, після чого, 24.05.2013 р., позивач відмовився від її прийняття.

Отже, вимога позивача про стягнення 45 861,60 грн. збитків за прострочення поставки продукції суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, подані позивачем, є належними та допустимими в розумінні статей 32-36 ГПК України.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача. Аргументи, наведені відповідачем у відзиві, спростовані викладеним вище.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 32-36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» (72301, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Профінтерна, 15, код ЄДРПОУ 00217857, р/р 26006962490898 у ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) на користь публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974, р/р 26008200354222 в ПАТ «Сітібанк» м. Київ, МФО 300584) 41 275,44 грн. (сорок одну тисячу двісті сімдесят п'ять грн. 44 коп.) неустойки, 45 861,60 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят одну грн. 60 коп.) збитків, 1 742,74 грн. (одну тисячу сімсот сорок дві грн. 74 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 22 серпня 2013 р.