Рішення № 33122743, 21.08.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4529/13-ц

Провадження № 2/591/1748/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В.

при секретарі - Хілько Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-я особа - Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання частково недійсними рішень Сумської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,09 га, що розташована у АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка була надана йому у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Він звернувся до управління архітектури та містобудування СМР для отримання дозволу на будівництво, але йому було відмовлено у видачі будівельного паспорту з посилання на те, що його земельна ділянка віднесена генеральним планом м. Суми та планом зонування території м. Суми до зони зелених насаджень. Зазначив, що спірну земельну ділянку він отримав у власність на підставі рішення СМР від 29.04.2009 року, а при затвердженні нового генерального плану та плану зонування території м. Суми не було враховано попереднє рішення СМР ( зокрема в частині надання йому земельної ділянки) щодо планування та забудову території. Рішення СМР про затвердження нового генерального плану та плану зонування, в частині віднесення належної йому на праві власності земельної ділянки до території зелених насаджень, порушують його права власника спірної земельної ділянки на використання за цільовим призначенням землі, а тому просить визнати недійсними: рішення Сумської міської ради № 1943-МР від 19.12.2012 р. «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» та рішення Сумської міської ради № 2180-МР від 06.03.2013 р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представники відповідача та третьої особи позов заперечили та пояснили, що під час прийняття оспорюваних рішень Сумська міська рада діяла у спосіб та порядок визначений законом.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та перевіривши їх доказами наданими сторонами, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Сумської міської ради № 2612-МР від 29.04.2009 р. «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» позивачу було надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1. Рішенням Сумської міської ради № 3002-МР від 23.09.2009 р. було виправлено описку в вищезазначеному рішенні - назву вулиці «АДРЕСА_1» змінено на «АДРЕСА_1». На підставі зазначених рішень позивач став власником земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої у АДРЕСА_1, з цільовим призначенням землі «будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 174834.

Також встановлено, що рішенням Сумської міської ради № 1943-МР від 19.12.2012 р. «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» та рішенням Сумської міської ради № 2180-МР від 06.03.2013 р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» територія м. Суми на якій розташована належна позивачу на праві власності земельна ділянка віднесена до території зелених насаджень.

З метою будівництва на належній йому на праві власності земельній ділянці житлового будинку, позивач звернувся до Управління архітектури та містобудування, але 27.03.2013 року йому було повідомлено про відмову у видачі будівельного паспорту з посилання на те, що земельна ділянка знаходиться в зоні зелених насаджень.

Отримавши таку відповідь Управлення архітектури та містобудування СМР, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання частково недійсними рішень СМР про затвердження генерального плану та плану зонування, однак обраний позивач спосіб захисту не ґрунтується на законі.

Так, дійсно за положеннями ст. 26, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації, якою є генеральний план, план зонування. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Порядок видачі та форма будівельного паспорта встановлені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 р., відповідно до п. 2.4 якого - підставою для відмови органом архітектури та містобудування у видачі будівельного паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

В той же час, за положеннями спеціальної норми, яка регулює особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності - ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки дійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З наведеного вбачається, що зміна функціонального призначення території, на якій розташована належна на праві власності позивачеві земельна ділянка, жодним чином не обмежує права позивача на використання наданої йому земельної ділянки за її цільовим призначення, оскільки така зміна функціонального призначення територій відбулася після набуття позивачем права власності на землю.

З урахуванням наведених вище обставин та норм права суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 58 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 7, 8, 16, 17, 18, 24, 26, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 20, 81, 91, 126 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.

Суддя