Постанова № 33121780, 21.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 914/628/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівІванової Л.Б. Кролевець О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Львівської області 09.04.2013 Львівського апеляційного господарського суду 09.07.2013у справі господарського суду№ 914/628/13-г Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Омега Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"простягнення коштіву судовому засіданні взяли участь представники:- позивачаРощик Г.О.;- відповідачаповідомлений, але не з'явився;Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 19.08.2013 № 02-05/685 розгляд справи № 914/628/13-г господарського суду Львівської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Іванова Л.Б., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство"Омега Банк") звернулось до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 944 617, 34 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 696 129, 00 грн. та пені у розмірі 104 117, 28 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.2013 у справі № 914/628/13-г (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 (колегія суддів у складі: Краєвська М.В. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 944 617, 34 грн. заборгованості по тілу кредиту, 635 621, 81 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 914/628/13-г в частині стягнення відсотків за користування кредитом з 635 621, 81 грн. на 580 982, 25 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням того, що відповідачем судові рішення у даній справі оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 635 621, 81 грн., касаційною інстанцією здійснюється перегляд лише в оскаржуваній частині.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачається мета, суми і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови кредитного договору № 162-Г/К від 30.03.2007; встановивши, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 18, 5 % річних; 23.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни у п. 1.4 договору та встановлено процентну ставку у розмірі 19% річних; проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої п.1.4 цього договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредиту (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту) (п. 3.1); строк дії договору сторонами встановлено з дати його підписання і до повного погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов договору (п. 10.7); відповідно до п. 3.4.1 договору про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки; беручи до уваги те, що Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" розмір заборгованості по процентах за період з 01.11.2009 по 13.01.2013 розраховано із врахуванням процентної ставки в розмірі 21 %, при цьому, позивачем не надано докази направлення відповідачу листа про зміну процентної ставки з 19% на 21% згідно з п. 3.4.1 кредитного договору № 162-Г/К від 30.03.2007; відтак, суди попередніх інстанцій обґрунтовано здійснили перерахунок розміру заборгованості по процентах за період з 01.11.2009 по 13.01.2013 із врахуванням процентної ставки в розмірі 19%, та дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 635 621, 81 грн.

Доводи скаржника викладені у касаційній скарзі про те, що позивачем з 01.11.2009 в односторонньому порядку змінено процентну ставку на 21%, не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій врахували їх при прийнятті оскаржуваних рішень.

Всі інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 914/628/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.Б. ІВАНОВА

О.А. КРОЛЕВЕЦЬ