Рішення № 33121602, 30.05.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-5079/12

провадження № 2/753/583/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Скирута К.В., Єфремову В.В., Кругляк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3 особа - ОСОБА_4 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОТП Банк» 23.03.2012 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 3 особа - ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів солідарно суми 2 325 300,00 грн.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_3, який був співробітником відділення «Михайлівське» АКБ «Райффайзенбанк Україна» (позивач є правонаступником), здійснив підробку платіжного доручення від імені клієнта банку ОСОБА_5, внаслідок чого здійснив переказ коштів з рахунку даного клієнта у розмірі 460000,00 доларів США на поточний рахунок, який належить ОСОБА_2; зазначену суму - 460000,00 доларів США ОСОБА_2 отримав у Банку готівкою 06.07.2005 року; вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2012 року (справа №1-1261/12) було встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншою особою вчинив шахрайські дії, наслідком яких стало нанесення ПАТ «ОТП Банк» матеріальної шкоди у розмірі 460000,00 доларів США.

Оскільки згідно вироку Голосіївського районного суду м. Києва по справі №1-1261/12 відносно ОСОБА_2 цивільний позов АКБ «Райффайзенбанк Україна» було залишено без розгляду та роз»яснено право заявити позов у порядку цивільного судочинства, завдану позивачеві шкоду не відшкодовано по теперішній час, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача Чорний А.М. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити - стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача (Банку) 2325300,00 грн., з підстав, зазначених у позовній заяві; відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 позов не визнали, не заперечуючи факт відкриття рахунку в банку на ім»я ОСОБА_2 на пропозицію ОСОБА_3, надходження на цей рахунок грошових коштів в сумі 460000,00 доларів США та отримання ОСОБА_2 зазначеної суми, просили в задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_2 не мав умислу на заволодіння грошовими коштами особисто, за що поніс кримінальне покарання; відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в тому числі шляхом оголошення про виклик до суду у пресі, будь-яких заяв-клопотань від нього не надходило.

Представники 3-ої особи ОСОБА_4 (батька відповідача ОСОБА_3) - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що на даний час місцезнаходження ОСОБА_3 невідоме, останній оголошений в розшук, а матеріали

кримінального провадження відносно нього виділені в окреме провадження; вважаючи, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину не доведена, тому просили в задоволенні позову до нього відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_7, представників 3-ої особи - ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні встановлено: згідно вироку від 19.01.2012 року Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-1261/12 ОСОБА_2 (відповідача 1) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (а.с.147-154); цей вирок набрав законної сили (а.с.145).

Зазначеним вище вироком встановлено факт заволодіння чужим майном (шахрайство) в період з 29.06.2005 року по 06.07.2005 року - грошовими коштами в сумі 460000,00 доларів США, які були перераховані з рахунку НОМЕР_4, відкритому в АКБ «Райффайзенбанк Україна» на ім»я ОСОБА_5, без відома останнього, на рахунок НОМЕР_3, відкритий в АКБ «Райффайзенбанк Україна» на ім»я ОСОБА_2; заволодіння грошовими коштами в сумі 460000,00 доларів США вчинено ОСОБА_2 (відповідачем 1) за попередньою змовою групою осіб, якими є також - особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження - ОСОБА_3 (відповідач 2), і невстановлена слідством особа.

Цим вироком також встановлено, що грошові кошти в сумі 460000,00 доларів США були повернуті ОСОБА_5 за рахунок коштів Подільського відділення АКБ «Райффайзенбанк Україна» як заборгованість за операціями з клієнтами, тобто ПАТ «ОТП Банк» як правонаступнику АКБ «Райффайзенбанк Україна» (а.с.42-78) було завдано майнової шкоди в розмірі 460000,00 доларів США (а.с.155-158).

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує факт відкриття рахунку в банку на його ім»я згідно його заяви від 29.06.2005 року (а.с.115), за пропозицією ОСОБА_3; факт надходження на цей рахунок грошових коштів в сумі 460000,00 доларів США та отримання ним (ОСОБА_2) зазначеної суми, що підтверджується також копією заяви на видачу готівки №1 від 06.07.2005 року ОСОБА_2 (відповідача 1) на суму 460000,00 доларів США (а.с.117).

Як вбачається з копії наказу №247/2005-01К від 11.04.2005 року ОСОБА_3 (відповідач 2) з 12.04.05 року був переведений з посади асистента Михайлівського відділення на посаду експерта по роботі з фізичними особами сектору по обслуговуванню фізичних осіб Михайлівського відділення АКБ «Райффайзенбанк Україна».

Наказом №717/2005-01К від 30.11.2005 року ОСОБА_3 (відповідача 2) звільнено з роботи 30.11.05 року згідно ст.40 п.4, 41 п.2 КЗпП України.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Сторони не заперечують також факт виділення матеріалів з кримінальної справи №1-1261/12 в окреме провадження саме відносно ОСОБА_3 (відповідача 2).

Відповідачем ОСОБА_3 будь-яких заперечень по суті вимог позивача суду не надано.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню згідно положень ст.1166 ЦК України (з підстав, зазначених у позові), тобто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню солідарно на користь ПАТ «ОТП Банк» 2325300,00 грн., що є еквівалентом 460000,00 доларів США (в об»ємі заявлених позивачем вимог).

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню на користь позивача - судові витрати в сумі 3219,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.11-16, 22, 1166 ч.1 ЦК України, 134 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Львова (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код 21685166) 2 325 300 грн. 00 коп., судові витрати в сумі 3219 грн. 00 коп., а всього - 2 328 519 (два мільйони триста двадцять вісім тисяч п»ятсот дев»ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.