Справа № 713/1698/13-ц
Провадження №2/713/625/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2013 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Кибич І.А.
з участю секретаря Мірчева О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно до відповідача Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області.
В позові зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_4. Після їх смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в с.Бережниця та земельної ділянки площею 0,50 га на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області.
Вона є єдиним спадкоємцем за законом, інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає.
Вона своєчасно прийняла спадщину, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у встановлений законом шестимісячний строк. Державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку було відмовлено, у зв'язку з тим, що відсутній витяг з поземельної книги із кадастровим номером у документах на земельну ділянку.
Просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме, на земельну ділянку площею 0,50 га, у межах згідно з планом, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, та належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №001251 виданого 17 травня 2001 року Банилівською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №128.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному об'ємі, посилалась на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
До початку розгляду справи від відповідача Банилівської сільської ради надійшла заява в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному об'ємі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданої виконавчим комітетом Банилівської сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис №40. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Банилівської сільської ради, актовий запис №45, копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про одруження, копією свідоцтва про розірвання шлюбу, копією паспорта громадянина України. Після їх смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в с.Бережниця та земельної ділянки площею 0,50 га на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 03.09.2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в с.Бережниця Вижницького району Чернівецької області.
З копії витягу про державну реєстрацію №36537343 від 04.12.2012 року вбачається,що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1.
З довідки виданої Банилівською сільською радою №1173 від 19.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_4, постійно проживала і перебувала на реєстраційному обліку за місцем проживання у АДРЕСА_1 з 1950 року по день смерті. Спадкоємцем за законом є ОСОБА_1, яка постійно проживала з ОСОБА_4 в одному будинку.
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ЧВ №001251, виданого Банилівською сільською радою народних депутатів, Вижницького району 17 травня 2001 року на підставі рішення 12 сесії ХХІІІ скликання від 16.08.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №128, власником земельної ділянки площею 0,50 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, є ОСОБА_4.
З копії Витягу з документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №04 від 11.01.2010 року вбачається, що вартість земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ЧВ №001251, площею 0,50 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, власником якої є ОСОБА_4 становить 6995,93 грн.
Позивач прийняла спадщину, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, протягом строку для прийняття спадщини не заявила про відмову від її прийняття але в зв'язку з відсутністю витягу з поземельної книги із кадастровим номером у документах на земельну ділянку, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії №608/02-31 від 19.07.2012 року.
Таким чином, позивач в межах строку визначеного ст. 1270 ЦК України, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але в зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру їй було в цьому відмовлено.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.
Інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст.1217 ЦК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» згідно до статті 1225 ЦК право власності па земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Оскільки ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, якій було видано державний акт на її ім'я без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, право на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємця за законом, тобто ОСОБА_1
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як вбачається з державного акту серії ІІ-ЧВ №001251 виданого 17 травня 2001 року, кадастровий номер земельної ділянки не зазначений.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2013 року) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ст.16 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно вимог ст. 19 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно до п.п. 9 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є: державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею у тому числі на умовах оренди», яка затверджена наказом Державного Комітету України по земельним ресурсам 04.05.99 №43, присвоєння кадастрового номера земельній ділянці при видачі Державного акта про право приватної власності на землю, на той час нічим не було передбачено.
Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що державний акт про право приватної власності на землю, який був виданий 17 травня 2001 року є дійсними на сьогоднішній день, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
Керуючись ст.ст.16, 392, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, ст.ст.10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку площею 0,50 га, у межах згідно з планом, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, та належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №001251 виданого 17 травня 2001 року Банилівською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №128.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич
Судове рішення № 33121280, Вижницький районний суд Чернівецької області було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 713/1698/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: