Постанова № 33119489, 25.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2013 р. справа № 2а-3185/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася 16.03.2011 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради. Просив визнати протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та перерахувати дану виплату відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції до внесення змін законами № 489-V та № 107- VІ, частини яких визнано неконституційними). Стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі 12488грн. Просив також поновити строк на подачу даного позову та стягнути недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за весь період її виплати.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2011 року відкрито провадження у справі, починаючи з 16.09.2010 року, інші позовні вимоги залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, що передбачено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 в задоволенні позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що нарахування та виплата допомоги відповідачем здійснювалася відповідно до чинної редакції ст. 15 "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн. Тому дії відповідача є правомірними.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КАС України.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, згідно якого визнані неконституційними положення п. 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VІ, чим відновлено дію ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Вказаний закон є спеціальним для ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому вона повинна отримувати допомогу не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти річного віку.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи з жовтня 2009 року позивачу призначена відповідачем щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, в розмірі 130грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі Закон №2240-III), "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі Закон №2811-ХII) та іншими Законами і нормативними актами, ще регулюють порядок та розміри виплат такої допомоги.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До ст.15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими Законами.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" Розділ I цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 і діє по 31.12.2008. Отже, з 01.01.2009 ст.15 Закону №2811-ХII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини у 2010 році ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

В зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та"Про Державний бюджет України на 2010 рік" не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010р.р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п.22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми". Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону №2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Отже, на період виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розміри допомоги.

Таким чином, для вирішення цього спору необхідно визначитись, який із законів є пріоритетним та підлягав застосуванню.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Також, слід звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 25.12.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Донецька, оскільки за приписами статті 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

І відповідно до імперативних вимог частини другої статті 99 цього Кодексу, із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010р. N 2453-VI), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій. Таких поважних обставин не виявлено.

З огляду на викладене, судовому захисту підлягає призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто, з 16.09.2010 року (що правильно встановив суд першої інстанції, залишивши частину позовних вимог без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду) та до досягнення дитиною 3-х років. У відповідності до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла до внесення змін: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, визнані неконституційними положення п. 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VІ, чим відновлено дію ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Вказаний закон є спеціальним для ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому позивач має право на отримання допомоги не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти річного віку.

Порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 99, 100, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради щодо відмови здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - трирічного віку, у відповідності із Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти річного віку, починаючи з 16.09.2010, з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - трирічного віку, у відповідності із Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти річного віку, починаючи з 16.09.2010, з урахуванням виплачених сум.

В інших вимогах - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак