Постанова № 33117797, 16.08.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 серпня 2013 р. Справа № 802/3215/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,

представника позивача: Пізюка О.В.,

представника відповідача: Цимбал В.А.,

свідка: Філіпович Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек- Інвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек- Інвест" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, які відображені у акті перевірки № 2098/15/340004579 від 17.06.2013 року, в результаті чого прийняті податкові повідомлення - рішення форми "В4" № 0005331503, № 0005421503, № 0005321503 від 27.06.2013 року та форми "В1" № 0005351503, № 0005361503 від 27.06.2013 року, № 0005341503 від 27.06.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також зазначив, що в основу висновків Вінницької ОДПІ покладено акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" з контрагентами" та матеріали невивиїзних позапланових перевірок, що надійшли до відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування Вінницької ОДПІ від управління податкового контролю ВІнницької ОДПІ щодо ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач". Крім того, під час перевірки податковим органом досліджувалися первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача та вищезазначеними підприємствами, однак при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішення до уваги не приймалися.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи правомірними та обґрунтованими висновки акту № 2098/15/340004579 від 17.06.2013 року та винесені податкові повідомлення - рішення. Додатково зазначила, що оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання зокрема, від ТОВ "Матадор" до ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач", то відповідно відсутні поставки товарів від ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач" до контрагентів - покупців, в тому числі ТОВ "Барлінек Інвест".

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Барлінек Інвест" зареєстровано, як юридична особа, 13.06.2006 року та являється платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 01863272 від 30.05.2006 року.

Основним видом діяльності ТОВ "Барлінек Інвест" є:

- лісопильне та сругальне виробництво; просочування деревини (код 20.10.0);

- виробництво дерев'яних панелей (код 20.20.0).

В період з 13.06.2013 року по 17.06.2013 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Фірма "Віста" ЛТД в грудні 2011 року, ТОВ "Адоніс-Альфа" в жовтні 2012 року та ПАТ "Вінницяголовпостач" у жовтні 2012 року, листопаді 2012 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року.

В ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України TOB "Барлінек Інвест" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення)" на 85628,00 грн., в т.ч.:

- по декларації за грудень 2011 року (вх. №9014133367 від 20.01.2012 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9001377583 від 25.01.2012 року, №2190 від 06.02.2012)-на 8608,00 грн.;

- по декларації за жовтень 2012 року (вх. №9072836017 від 19.11.2012 року) - на 67733,00 грн.;

- по декларації за листопад 2012 року (вх. № 9080061615 від 19.12.2012 року з урахуванням уточнюючих розрахунків вх. № 9082126617 від 27.12.2012 pоку, № 9000105957 від 09.01.2013 pоку, № 9000300554 від 11.01.2013 pоку, № 9002888665 від 29.01.2013 року) - на 9287,00 грн.;

та п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України TOB "Барлінек Інвест" завищено суму бюджетного відшкодування на 85628 грн., в т.ч.:

- по декларації за січень 2012 року (вх. №9006240787 від 17.02.2012 року, уточнюючий розрахунок вх. №9009507584 від 02.03.2012 року) - на 8608,00 грн.;

- по декларації за листопад 2012 року (вх. №9080061615 від 19.12.2012 року з урахуванням уточнюючих розрахунків вх. № 9082126617 від 27.12.2012 pоку, № 9000105957 від 09.01.2013 pоку, № 9000300554 від 11.01.2013 року, № 9002888665 від 29.01.2013 року) - на 67733,00 грн.;

по декларації за грудень 2012 року (вх. №9085270073 від 18.01.2013 pоку, з урахуванням уточнюючих розрахунків вх. № 9002888694 від 29.01.2013 pоку, № 9086322044 від 01.02.2013 pоку, № 9004556949 від 06.02.2013 pоку, № 9006154060 від 13.02.2013 року) - на 9287,00 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 17.06.2013 року № 2098/15/340004579 (а.с. 15-35).

Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятих податкових повідомленнях - рішеннях:

- форми "В4" № 0005331503 від 27.06.2013 р. яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року на 9 287,00 грн.;

- форми "В4" № 0005421503 від 27.06.2013 р. яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на 8 608,00 грн.;

- форми "В4" № 0005321503 від 27.06.2013 р. яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за період жовтень 2012 року на 67 733,00 грн.;

- форми "В1" № 0005351503 від 27.06.2013 p. яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 67 733,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 16 933,00 грн.;

- форми "В1" № 0005361503 від 27.06.2013 р. яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 9 287,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2 322,00 грн.;

- форми "В1" № 0005341503 від 27.06.2013 р. яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 8 608,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2 152,00 грн.. (а.с. 36-41).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для вищенаведених висновків та для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугувало відображене в акті перевірки № 2098/15/340004579 від 17.06.2013 року судження ревізора - інспектора про те, що господарські операції між ТОВ "Барлінек Інвест" та ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач" не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вищенаведені вимоги чинного законодавства України.

Як вбачається з акту перевірки, до такого висновку ревізор - інспектор дійшов проаналізувавши матеріали невивиїзних позапланових перевірок, що надійшли до відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування Вінницької ОДПІ від управління податкового контролю Вінницької ОДПІ щодо ТОВ Фірма "Віста" ЛТД (акт №792/22-05/13338290 від 07.03.2013 року), ТОВ "Адоніс-Альфа" (акт №923/22-05/13314757 від 15.03.2013 року) та ПАТ "Вінницяголовпостач" (акт № 887/22-05/01880612 від 14.03.2013 року), з яких вбачається, що товариства не мали реальних можливостей придбання товару та можливості його реалізації в подальшій діяльності, що свідчить про нереальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ "Барлінек Інвест".

Крім того, згідно акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 7200/224/31820299 від 21.12.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" з контрагентами" встановлено здійснення ТОВ "Матадор" діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у зв'язку з зазначеними висновками перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідачем встановлено відсутність здійснення господарських операцій між ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач" та ТОВ "Матадор", а тому, відповідні первинні документи, видані вказаними підприємствами не можуть вважатись первинними невіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів (а.с. 31).

Виходячи з висновку податкового органу щодо фіктивності фінансово - господарських взаємовідносин між ТОВ "Барлінек Інвест" та ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач", судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB Фірма "Віста" ЛТД (далі - Продавець) та TOB "Барлінек Інвест" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №16/ЗК від 31.01.2011 року та додаткову угоду №1 до договору №16/ЗК від 31.01.2011 року (а.с.42-44, 47). Відповідно до даного договору Продавець зобов'язується систематично передавати товар Покупцю у власність відповідно до специфікацій та технічних умов, а Покупець купує й зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, згідно виставлених рахунків. Оплата здійснюється у строк 15-ти банківських днів з дати отримання Покупцем товару на склад. Продавець несе витрати, пов'язані з упакуванням, маркуванням, загрузкою та доставкою товару на склад Покупця. Згідно п.1.5 Договору, товар передається Продавцем представнику Покупця за ТТН з послідуючим підписанням Сторонами акту.

Факт здійснення господарських операцій за вищезазначеним договором підтверджується дослідженими судом в судовому засіданні, а також перевіряючими під час проведення перевірки товарно-транспортною накладною № 28 від 08.12.2011 року; видатковою накладною: №РН-0000028 від 08.12.2011 року; податковою накладною №6 від 08.12.2011 року та платіжним дорученням №17806 від 13.12.2011 року (49-52).

Отже, сукупність вищезазначених первинних документів, які є належними та достовірними, спростовує висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій, здійснених ТОВ "Барлінек Інвест" та TOB Фірма "Віста".

Щодо господарських операцій між TOB "Адоніс-Альфа" та TOB "Барлінек Інвест" судом встановлено наступне. Відповідно до договору купівлі-продажу №52/ЗК від 23.10.2012 року (а.с. 53-55), між TOB "Адоніс-Альфа" (далі - Продавець) та TOB "Барлінек Інвест" (далі - Покупець), продавець зобов'язується систематично передавати товар Покупцю у власність відповідно до специфікацій та технічних умов, а Покупець купує й зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, згідно виставлених рахунків. Оплата здійснюється у строк 15-ти банківських днів з дати отримання Покупцем товару на склад. Продавець несе витрати, пов'язані з упакуванням, маркуванням, загрузкою та доставкою товару на склад Покупця. Товар передається Продавцем представнику Покупця за ТТН з послідуючим підписанням Сторонами акту.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з TOB "Адоніс-Альфа" за вищезазначеним договором підтверджується товарно-транспортними накладними: № 2510/1 від 25.10.2012 року; №3110/1 від 31.10.2012 року; видатковими накладними: № РН-0000198 від 25.10.2012 року; № РН-0000199 від 25.10.2012 року; № РН-0000204 від 31.10.2012 року; № РН-0000205 від 31.10.2012 року; № РН-0000206 від 31.10.2012 року; податковими накладними: № 12 від 25.10.2012 року; № 13 від 25.10.2012 року; № 21 від 31.10.2012 року; № 22 від 31.10.2012 року; № 23 від 31.10.2012року, платіжними дорученнями №14491, №14492,14493, 14494, 14495 від 13.11.2012 року (а.с. 58-72).

Щодо господарських операцій між ПАТ "Вінницяголовпостач" та TOB "Барлінек Інвест" судом встановлено наступне. Відповідно до договору купівлі-продажу №11/ЗК від 28.01.2011 року (а.с. 73-75), продавець зобов'язується систематично передавати товар покупцю у власність відповідно до специфікацій та технічних умов, а покупець купує й зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, згідно виставлених рахунків. Оплата здійснюється у строк 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем товару на склад на підставі рахунку-фактури виставленого продавцем. Продавець несе витрати, пов'язані з упакуванням, маркуванням, загрузкою та доставкою товару на склад покупця. Товар передається продавцем представнику покупця за ТТН з послідуючим підписанням Сторонами акту.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з TOB "Адоніс-Альфа" за вищезазначеним договором підтверджується товарно-транспортними накладними № 1 від 12.10.2012 року; № 3 від 16.10.2012 року; № 3 від 17.10.2012 року; № 2 від 17.10.2012 року; № 4 від 22.10.2012 року; № 5 від 22.10.2012 року; видатковими накладними № РН-7010029 від 12.10.2012 року; № РН-7010031 від 12.10.2012 року; № РН-7010035 від 16.10.2012 року; № РН-7010036 від 16.10.2012 року; № РН-7010041 від 17.10.2012 року; № РН-7010044 від 17.10.2012 року; № РН-7010055 від 22.10.2012 року; № РН-7010058 від 22.10.2012 року; податковими накладними № 81 від 12.10.2012 року; № 42 від 12.10.2012 року; № 52 від 16.10.2012 року; № 51 від 16.10.2012 року; № 55 від 17.10.2012 року; № 60 від 17.10.2012 року; № 78 від 22.10.2012 року; № 80 від 22.10.2012 року та платіжними дорученнями.

Також, всі первинні бухгалтерські документи були досліджені ревізором - інспектором та відображені в акті перевірки ( а.с. 16 ), будь - яких зауважень щодо їх оформлення не було.

Наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують фактичне виконання вищевказаних договорів, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач".

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач" товарно-матеріальних цінностей, отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07. 1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм законодавства, вбачається, що необхідною умовою для включення витрат платником податків, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків та підтвердження відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Судом встановлено, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями з ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач", підтверджуються товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними. При цьому, зазначені податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних.

Крім того, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені в наведених вище положеннях ПК України свідчать про те, що Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж, сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 200.4 ст.200 ПК України. Це дозволяє зробити висновок про те, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зазначена позиція підтверджується практикою, схваленою Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", в якому з посиланням на постанову Верховного Суду України від 11.10.2006 р. по справі №06/47 зазначено: "Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту".

Така ж позиція Вищого адміністративного суду України зазначена в Ухвалі від 19.06.2013 (справа № К/9991/63643/12): ".... Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту......

Практика Європейського суду з прав людини також ґрунтується персональній відповідальності суб'єкта господарювання. Зокрема, у п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" зазначається: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Крім того, ст. 61 Конституції України передбачена саме "індивідуальний характер юридичної відповідальності особи".

Відтак, посилання в акті перевірки на те, що матеріалами невивиїзних позапланових перевірок контрагентів ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач" встановлено відсутність реального здійснення операцій поставок до даних підприємств-постачальників, не можуть братись до уваги судом при прийняті рішення, оскільки здійсненні господарські операції між позивачем та ТОВ Фірма "Віста" ЛТД, ТОВ "Адоніс-Альфа", ПАТ "Вінницяголовпостач" документально підтверджені в рамках податкового та бухгалтерського обліку продавців ТОВ "Барлінек Інвест" за відповідний період, та відповідають вимогам податкового законодавства.

Також суд не погоджується з посиланнями відповідача в акті перевірки № 2098/15/34004579 від 17.06.2013 року на порушення п.198.6 ст. 198 ПК України, в частині отримання ТОВ "Барлінек Інвест" від ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач" декількох податкових накладних при здійсненні однієї партії поставки, з огляду на наступне.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України та 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 201.7 ст.201.7 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Дослідивши надані в судовому засіданні належним чином завірені копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Адоніс-Альфа" та ПАТ "Вінницяголовпостач" при здійсненні поставки товарів, відповідно до вищезазначених договорів купівлі-продажу, судом встановлено, що останні виписані на різні види товарно-матеріальних цінностей: фріза/дуб; дошка/дуб; фріза/ясен, які мають різні технічні характеристики та ціну, зазначену у специфікаціях до відповідних договорів купівлі-продажу (а.с. 56-57, 76, 78).

Отже, суд дослідивши чинне на час здійснення спірних правовідносин законодавство, встановив, що ні податковим кодексом, ні іншими нормативно правовими актами не ставиться в залежність кількість виписаних податкових накладних, виданих на різні групи товарів, від кількості видаткових накладних виданих.

На підставі вищезазначеного, проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з контрагентами за перевіряємий період.

Судом було встановлено, що протягом вказаного періоду ТОВ "Барлінек Інвест" проводилась господарська діяльність та відповідні розрахунки з контрагентами , відбувався юридично оформлений рух товару, що підтверджується звітами про переміщення номенклатури на складах (а.с 127-138) та журналом обліку руху транспортних засобів на головних воротах ТОВ "Барлінек Інвест" (а.с. 139-155).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень - рішень форми "В4" № 0005331503, № 0005421503, № 0005321503 від 27.06.2013 року та форми "В1" № 0005351503, № 0005361503 від 27.06.2013 року, № 0005341503 від 27.06.2013 року є обґрунтованими, відповідає фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджена належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, представником відповідача не було надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі даного акту та застосування штрафних санкцій.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.06.2013 року № 0005331503, № 0005351503, № 0005361503, № 0005341503, № 0005421503, №0005321503, прийняті Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест ".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Барлінек Інвест " ( код ЄДРПОУ 34004579 ) понесені судові витрати (судовий збір ) в сумі 1926,64 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна