Постанова № 33123120, 21.08.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 серпня 2013 р. Справа № 802/3443/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - УПФ у Чечельницькому районі) № Ф415-У від 29.07.2013 року, якою їй визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня по червень 2013 року в сумі 1194,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером за віком, а тому в силу положень ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати єдиного внеску та може бути його платником виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому просить врахувати, що зазначена норма закону не розмежовує пенсіонерів за віком на певні категорії і не пов'язує отримання пільги зі сплати єдиного внеску з будь-якими іншими критеріями, зокрема розміром призначеної пенсії, віком, статтю, національністю тощо.

Позивачка у судове засідання не з'явилася та 19.08.2013 року подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 19).

Відповідач участі в судовому засіданні свого представника не забезпечив, однак подав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та розглядати справу у відсутності представника пенсійного органу (а.с. 20-22).

Згідно із ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з таких мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 15.04.2004 року, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Згідно із свідоцтвом НОМЕР_3 від 28.05.2012 року позивачка є платником єдиного податку за ставкою податку 20 % (група 2) та у спірний період перебувала на спрощеній системі оподаткування. Її основний вид господарської діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (а.с. 11).

Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій посвідчень (а.с. 12-13), починаючи з 19.08.2011 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену довічно, та має статус особи, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Разом із тим, 06.08.2011 року набрав чинності Закон України № 3609-VІ від 07.07.2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України".

Вказаним Законом доповнено статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частиною четвертою наступного змісту:

"Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Отже, фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, починаючи з 06.08.2011 року звільнено від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є, зокрема, пенсіонерами за віком та отримують відповідну пенсію.

Водночас суд наголошує на тому, що ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI не розмежовує пенсіонерів за віком на певні категорії та не містить застережень щодо неможливості її застосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки позивачка ОСОБА_1, будучи фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком, на неї поширюються пільги зі сплати за себе єдиного внеску, що передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Крім того, за відсутності доказів на підтвердженні тієї обставини, що позивачка відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" уклала договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового соціального страхування, на переконання суду у неї відсутній обов'язок зі сплати цього внеску.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною 2 цієї ж статті Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Змістовний аналіз вищенаведених норм закону дає підстави для висновку, що вимога пенсійного органу про сплату недоїмки є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене до суду.

Як встановлено судом, вимогою УПФ у Чечельницькому районі № Ф415-У від 29.07.2013 року позивачку зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску за квітень-червень 2013 року в сумі 1194,03 грн. (а.с. 6).

Проте така вимога прийнята відповідачем без урахування положень ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і тієї обставини, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та отримує пенсію, що є підставою для її звільнення від сплати єдиного внеску.

З огляду на викладене суд доходить висновку про незаконність вимоги УПФ у Чечельницькому районі № Ф415-У від 29.07.2013 року та наявність підстав для її скасування.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на адміністративний позов, зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги УПФ у Чечельницькому районі № Ф415-У від 29.07.2013 року, а тому заявлений адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області № Ф415-У від 29.07.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 1194,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків відповідача управління Пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області (ідентифікаційний код 24896024).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович