Рішення № 33113198, 19.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" серпня 2013 р. Справа № 906/792/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю. - довіреність від 14.12.12 №258/10

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Олевського орендного підприємства теплових мереж (м.Олевськ)

про стягнення 174357,51 грн.

В судовому засіданні від 15.08.13р. оголошувалась перерва до 12:00 год. 19.08.13р. з викликом сторін.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість в сумі 174357,51 грн., з яких: 146591,42 грн. основного боргу, 13127,95 грн. пені, 9671,22 грн. 3% річних та 4966,92 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що примирення сторін не відбулося.

Представник відповідача в судовому засіданні від 15.08.13р. позовні вимоги визнав, клопотанням № 188 від 14.08.13р. просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з проведенням переговорів щодо укладення мирової угоди.

Відповідач в судове засідання від 19.08.13р. повноважного представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про оголошення перери у судовому засіданні у справі № 906/792/13.Заяви про відкладення розгляду даної справи не надав.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.10р. між сторонами був укладений договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2302-БО-10 та додаток № 1 до договору від 20.12.10р.

Згідно укладеного договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі у п. 1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, постачальник передає покупцю в період з 01.01.11р. по 31.12.11р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 247 тис. куб.м.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 386496,48 грн., а саме: акт передачі-приймання природного газу від 31.01.11р. на суму 160221,36 грн.; акт передачі-приймання природного газу від 28.02.11р. на суму 153430,97 грн.; акт передачі-приймання природного газу від 31.03.11р. на суму 69142,76 грн.; акт передачі-приймання природного газу від 30.04.11р. на суму 3701,39 грн.

Однак, за отриманий газ відповідач розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 146591,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Згідно п. 7.3.1 договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання - передачі природного газу до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 9.3 договору, строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, загальний розмір пені, у урахуванням часткового розрахунку відповідача, становить 13127,95 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь ас прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, з яким погоджується суд, розмір 3% річних та інфляційних становить відповідно 9671,22 грн. та 4966,92 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Олевського орендного підприємства теплових мереж (11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул. Б.Хмельницького, 13А, код 12566750) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) - 146591,42 грн. основного боргу, 13127,95 грн. пені, 9671,22 грн. 3% річних та 4966,92 грн. інфляційних нарахувань, 3487,16 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.08.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)