Постанова № 3311022, 19.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09

Справа №АС4/227-08.

За позовом Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Глухів

до відповідачів 1) Малого приватного підприємства «Альянс», м.Кролевець

2) Приватного підприємства “Бумар», м.Київ

про стягнення 175 635 грн. 89 коп.

Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача Рибалко О.В.

від відповідачів: 1) Канівець Н.П., Коренчук В.І.

2) не з”явився

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 26.01.2009р. на підставі ст. 150 КАС України розгляд справи було відкладено до 25.02.2009р., 25.02.2009р. було оголошено перерву до 19.03.2009р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з першого відповідача в доход держави кошти в розмірі 175 635 грн. 89 коп., перераховані другому відповідачеві за нікчемним правочином .

Перший відповідач подав суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, зокрема, посилаючись на строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 ГК України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та першого відповідача, оцінивши та дослідивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII та згідно до плану – графіка проведення документальних перевірок суб»єктів господарювання Глухівською МДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово – господарської діяльності МПП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р. та валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт перевірки № 1824/23/23297853 від 18.12.2007р.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, в ході перевірки позивачем було виявлено, що згідно усної угоди укладеної між першим та другим відповідачами протягом серпня 2006 року – квітня 2007року проводилась купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей (водозапірної арматури) на загальну суму 175 635 грн. 89 коп., в тому числі ПДВ – 29 272 грн. 65 коп.

В серпні 2006р. МПП «Альянс» було включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 29.08.2006р. № 1782 на суму 9 716,28 грн., в т.ч. ПДВ 1 619,38 грн.; від 18.08.2006р. № 1768 на суму 9 480,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 580,00 грн.; від 09.08.2006р. № 1718 на суму 9 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 500,00 грн.

В вересні 2006р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 28.09.2006р. № 1847 на суму 5 806,06 грн., в т.ч. ПДВ – 967,68 грн., від 23.09.2006р. № 1837 на суму 10 200,80 грн., в т.ч. ПДВ – 1 700,13 грн., від 21.09.2006р. № 1829 на суму 9 860,59 грн., в т.ч. ПДВ – 1 643,43 грн.; від 18.09.2006р. № 1818 на суму 11 300,00 грн., в т.ч. ПДВ – 1 883,33 грн.; від 12.09.2006р. № 1789 на суму 7 500,26 грн., в т.ч. ПДВ – 1 250,04 грн.; від 05.09.2006р. № 1768 на суму 9 800,70 грн., в т.ч. ПДВ – 1 633,45 грн.

В жовтні 2006р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 23.10.2006р. № 1974 на суму 9 345,50 грн., в т.ч. ПДВ – 1 557,58 грн.; від 18.10.2006р. № 1947 на суму 8 147,95 грн., в т.ч. ПДВ 1 357,99 грн.; від 09.10.2006р. № 1915 на суму 5 780,80 грн., в т.ч. ПДВ – 963,47 грн.; від 03.10.2006р. № 1892 на суму 8 954,60 грн., в т.ч. ПДВ – 1 492,43 грн.; від 23.10.2006р. № 2008 на суму 9 333,39 грн., в т.ч. ПДВ – 1 555,57 грн.

В листопаді 2006р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 08.11.2006р. № 2164 на суму 7 766,38 грн., в т.ч. ПДВ – 1 294,40 грн.; від 03.11.2006р. № 2137 на суму 9 800,00 грн., в т.ч. ПДВ – 1 633,34 грн.

В січні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 26.01.2007р. № 2348 на суму 4 897,86 грн., в т.ч. ПДВ – 816,31 грн.

В лютому 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 07.02.2007р. № 2482 на суму 6 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 1 000,00 грн.

В березні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 06.03.2007р. № 2612 на суму 6 123,30 грн., в т.ч. ПДВ – 1 020,55 грн.

В квітні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 17.04.2007р. № 2871 на суму 8 756,48 грн., в т.ч. ПДВ – 1 459,41 грн.; від 23.04.2007р. № 2884 на суму 8 064,94 грн., в т.ч. ПДВ – 1 344,16 грн.

У позовній заяві та вказаному акті перевірки, позивач посилається на те, що згідно інформації ДПІ Дарницького району м.Києва від 25.12.2007р. № 62773/7/23-006 ПП «Бумар» з травня 2001р. не звітувало по податку на додану вартість, а також, на те, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18.03.2002р. по справі № 2-1159/2002р. було визнано недійсним статут ПП «Бумар», зареєстрований Харківською (нині – Дарницькою) районною державною адміністрацією м.Києва № 05580 від 28.03.2001р. та з 08.05.2001р. (дати реєстрації) ДПІ Дарницького району м.Києва анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Бумар».

Позивач вважає, що угоди, укладені між відповідачами на протязі 2006, 2007 років були укладені з підприємством , якого фактично не існувало , тобто воно має ознаки фіктивності і відповідно такі угоди суперечать інтересам держави і суспільства .

Позивач також посилається на те, що другий відповідач не мав права на нарахування ПДВ та складання податкових накладних , посилаючись на п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” .

Суд погоджується з тим, що другий відповідач після анулювання його реєстрації як платника ПДВ не мав права на нарахування ПДВ та складення податкових накладних .

Однак позивач не надав суду доказів того, що у 2006, 2007 роках другого відповідача не існувало.

Позивач вважає , що укладені між відповідачами протягом 2006, 2007 років усні правочини є нікчемними відповідно до ч. 2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України , оскільки вони порушують публічний порядок, зважаючи на те що його сторони мали на меті ухилення від оподаткування .

Позивач в адміністративному позові зазначає, що перший відповідач - МПП “Альянс” безпідставно включив суму ПДВ в розмірі 29 272 грн. 65 коп. згідно усних угод та усвідомлював, що державний бюджет недоотримує цю суму податкового зобов’язання, що є порушенням ч. 1 ст. 207 ГК України, оскільки завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому відповідно до ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України першим відповідачем вчинено нікчемний право чин.

А тому, у відповідності до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 208 ГК України, просить стягнути з МПП “Альянс” в дохід держави кошти в розмірі 175 635 грн. 89 коп. перераховані другому відповідачеві - ПП «Бумар» за нікчемним правочином.

Суд погоджується з тим, що перший відповідач безпідставно включив суму ПДВ в розмірі 29 272 грн. 65 коп. до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних , виписаних особою, яка не зареєстрована на той час в якості платника ПДВ.

Проте, позивач не подав суду належних доказів того, що перший відповідач вчиняв правочин ( господарське зобов’язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не подав належних доказів , що господарське зобов’язання не відповідає вимогам закону, що перший відповідач при вчиненні правочину усвідомлював, як стверджує позивач, що державний бюджет недоотримує згадану суму податкового зобов’язання .

Слід зазначити, що санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосуватися за сам факт несплати податків однією з сторін договору. За таких обставин, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину, який не містить податкових зобов’язань, а містить лише господарські зобов’язання .

Для застосування санкцій , передбачених ч.1 ст. 208 ГК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Бумар» саме по собі не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених цим підприємством з моменту анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість .

Позивач не надав суду доказів того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців було внесено запис про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Бумар».

Згідно ч. 1ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення .

Частиною першою статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом . Це правило відповідає нормі статті 41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановленому законом .

Оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно - господарськими, як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 ГК України. Тому, зазначені санкції можуть застосуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України –протягом шести місяців з дня порушення суб’єктом підприємницької діяльності установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності .

Спірна усна угода була укладена у серпні 2006 року, порушення виявлено позивачем у грудні 2007 року (акт перевірки № 1824/23/23297853 від 18.12.2007р.), а позов до суду про застосування до першого відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч.1ст. 208 ГК України, був поданий 01 грудня 2008 року, тобто поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України .

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення заявлених ним позовних вимог про застосування до першого відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, в зв»язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 208, 238, 250 ГК України , ст.ст.71, 86, 158 -163 КАС України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 25.03.2009р.