ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.03.09
Справа № 15/472-08.
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір», м. Миколаїв
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» в особі філії «15 «Сумська», м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії, м. Суми
про спонукання до укладення договору
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО
За участю представників сторін:
Від позивача: Кліпіков Р.Б., довіреність №115 від 22.12.2008р., Куфлик О.П. – директор, Кабанов В.А., довіреність №8/с від 10.03.2009р.
Від відповідача: Трегубов В.Г., довіреність №2 від 04.01.2009р.
Третя особа: Хвостик Т.В., довіреність №412 від 30.12.2008р., Захарченко Г.А., довіреність №391 від 22.12.2008р.
В судовому засіданні 05.02.2009р. оголошувалася перерва до 18.02.2009р. о 11 год. 00 хв., в судовому засіданні 18.02.2009р. оголошувалася перерва до 10.03.2009р. о 11 год. 00 хв., в судовому засіданні 10.03.2009р. оголошувалася перерва до 17.03.2009р. на 10 год. 45 хв.
Суть спору: Позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір по наданню послуг на користування під’їзними коліями в редакції, запропонованій позивачем.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що відповідач користується під‘їзною колією №18 зі стрілочним переводом №144 для розвантаження вагоноцистерн з нафтопродуктами на підставі договору з Сумською філією ВАТ “Київ-Дніпровське ППЗТ” про подачу та забирання вагонів. Відповідачем зазначено, що позивач не має ліцензії Міністерства транспорту та зв‘язку України, тому він не може здійснювати подачу та забирання вагонів на цій під‘їзній колії і, крім цього, позивач не оспорює договір про подачу та забирання вагонів з вказаним вище підприємством залізничного транспорту. Тобто, на думку відповідача, за таких обставин у відповідача немає підстав для укладання запропонованого договору з позивачем і відсутні підстави для розірвання існуючого договору з ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”в особі Сумської філії. Тому, оскільки питання про укладення договору з позивачем торкається інтересів ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”, відповідач подав клопотання, відповідно до ст. 27 ГПК України, про залучення на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Сумської філії. Зазначене клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи було задоволено судом.
Третя особа також заперечує проти позовних вимог та вважає, що під‘їзна залізнична копія №18 стрілочний перевод №144, на користування якої позивач запропонував відповідачу укласти договір по наданню послуг, є державною власністю, тому позивач не має права спонукати відповідача до укладання договору.
03.02.2009р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог №6/с від 30.01.2009р., в якій просив залучити ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії у якості співвідповідача по справі №15/472-08, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» в особі філії «15 «Сумська» та ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії використання залізничної під‘їзної колії №18 зі стрілочним переводом №144 до підприємства по забезпеченню нафтопродуктами, загальною довжиною 348 метрів, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. перша Залізнична, 1/1, до укладення з позивачем договору на використання зазначеної під’їзної колії.
12.03.2009р. до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої він викладає свої позовні вимоги в первісній редакції. Зазначена заява вручена нарочно відповідачу та третій особі, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.
Також до суду надійшло два клопотання від третьої особи: про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо включення під‘їзної залізничної колії №18 стрілочний №144 до статутного фонду ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв‘язку України.
Протягом судового розгляду справи сторонами та третьою особою подавали додаткові докази та пояснення, які залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2008 року між позивачем та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» був укладений договір купівлі-продажу № 7 за умовами якого позивач придбав у тому числі під’їзну залізничну колію № 18 зі стрілочним переводом № 144 до підприємства по забезпеченню нафтопродуктами, загальною довжиною 348 метрів. Відповідно до акту приймання-передачі від 01.09.2008 року (арк.справи 17, т. І) зазначена під’їзна колія була передана позивачу.
Відповідно до технічного паспорту під’їзних залізничних колій зазначена колія примикає до складу ПММ відповідача та використовується ним для отримання вантажів, що надходять на адресу відповідача (арк. справи 71, т.І).
Тому, позивач вважаючи себе власником під’їзної залізничної колії № 18, згідно із ст. 73 Статуту залізниць запропонував відповідачу укласти договір по наданню послуг на користування під’їзною колією та направив на адресу відповідача проект відповідного договору (арк. справи 29-32, т. І).
Відповідач не погодився із пропозицією позивача, мотивуючи відмову в укладенні договору наявністю діючого між відповідачем та третьою особою договору. Також у відповіді відповідачем було зазначено, що у разі досягнення позивачем згоди з третьою особою на дострокове припинення між відповідачем та третьою особою договірних зобов’язань, відповідач згоден вести переговори про оформлення договірних стосунків з позивачем (арк. справи 33, том.І).
У зв’язку із відмовою відповідача укласти договір, позивач відповідно до вимог ст. 187 ГК України звернувся до суду із позовом про спонукання до укладення договору по наданню послуг на користування під’їзними коліями.
Відповідач заперечує проти позову з огляду на наступне:
- між відповідачем та третьою особою 01.12.2008 року укладено договір № 9 про надання послуг з перевезення вантажів;
- позивачем не надано доказів оформлення права власності на під’їзну колію № 18;
- у відповіді відповідача, яка була оформлена листом № 409 від 18.11.2008 року на пропозицію позивача щодо укладення договору не міститься прямої відмови від укладення договору.
Залучена до участі у справі третя особа на стороні відповідача також не визнає вимог позивача так як:
- у позивача відсутня ліцензія на надання послуг з обслуговування під’їзних залізничних колій;
- назва запропонованого позивачем проекту договору не відповідає вимогам Статуту залізниць України;
- позивач не є власником під’їзної залізничної колії № 18, що встановлено постановами Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2007 року та Вищого господарського суду України від 08.04.2008 року по справі № 17/119-07, та ці факти відповідно до ст. 35 ГПК України не повинні встановлюватися знову при розгляді цієї справи.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Також, статтею 73 Статуту залізниць установлено, що порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці. Таким чином, укладання договорів між такими власниками залізничних колій і названими підприємствами, Статутом залізниць та Правилами перевезень не врегульовано.
З огляду на статтю 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам інших власників.
Оскільки власники залізничних під’їзних колій здійснюють транспортне обслуговування підприємств, і їх залізничні під'їзні колії з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, укладання власником під'їзної колії договору про транспортне обслуговування підприємств - контрагентів є обов'язковим.
Укладення даного виду договорів передбачено чинним законодавством, а саме: згідно з пунктами 6 та 7 статті 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
При цьому, стаття 73 Статуту залізниць, яка встановлює договірну форму обслуговування контрагентів-підприємств, не є імперативною нормою і не забороняє сторонам у разі, коли вони не скористалися передбаченою цією статтею можливістю укласти договір про розрахунки, пов'язані з амортизацією та утриманням під'їзної колії, укласти інший договір, передбачений цивільним законодавством – оренди, надання послуг, сервітуту тощо.
Саме цим правом і скористався позивач, запропонувавши відповідачу укласти з ним договір на надання послуг на користування під’їзними коліями за умовами якого, колії передаються відповідачу у використання.
При цьому, судом береться до уваги положення ст. 627 ЦК України щодо свободи договору, а саме відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, іншіх актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Щодо права власності на під’їзні залізничні колії № 18 зі стрілочним переводом № 144:
Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 16/268-08 від 22.05.2008 року визнано право власності ТОВ ВКП «Спектр-СІП» на під’їзні залізничні колії №18 зі стрілочним переводом № 144 до підприємства по забезпеченню нафтопродуктами, загальною довжиною 348 м. Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов’язковим до виконання.
ТОВ ВКП «Спектр-СІП» як власник під’їзної залізничної колії № 18, 01.09.2008 року уклало із позивачем договір № 7 купівлі-продажу. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору ТОВ ВКП «Спектр-СІП» зобов’язано передати у власність позивача вищезазначену під’їзну колію, а п. 4.4. договору встановлено, що факт отримання позивачем майна оформлюється актом приймання-передачі, який і був підписаний сторонами 01.09.08р. Момент переходу права власності на майно до позивача передбачений п. 4.3. договору купівлі-продажу – після 100% оплати.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару згідно із ст. 658 ЦК України належить власникові товару.
Також відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правочин купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008 року в установленому законом порядку недійсним не визнаний. Тому, право власності за цим правочином на під’їзну залізничну колію № 18 було набуто позивачем та вважається набутим правомірно до моменту коли незаконність такого набуття буде встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено догоовром або законом.
Частиною 4 вказаної статті крім цього передбачено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04р. № 1952 (далі по тексту-Закон), п.п. 1.3., 2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02р. за № 157/6445 (далі по тексту - Положення), комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.
Згідно наказу Держкоммістобудування "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ДБН А.3.1-3-94" від 05.10.1994р. N 48, споруда - це об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система, яка складається з несучих та в окремих випадках з огороджу вальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей. пересування людей та вантажів тощо.
Згідно наказу Держстандарту "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000" від 17.08.2000р. N 507), будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель підносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
Відповідно до п. 1.6.Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права
власності всі ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані
фундаментом із землею.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до чинного законодавства України, під'їзні колії не можуть бути визначені як будівля або споруда пов'язана фундаментом з землею, а тому його реєстрація права власності в Єдиному державному реєстрі прав власності нерухомого майна не проводиться.
В обґрунтування своїх заперечень третя особа також посилається на постанову Вищого господарського суду України від 08.04.2008 року, Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2008 року по справі № 17/119-07, так як в цих постановах встановлено факт відсутності вибуття з державної власності майна, у тому числі під’їзної залізничної колії № 18 зі стрілочним переводом № 144.
Тому на думку третьої особи, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ці факти не повинні доводитися знову при вирішенні зазначеної справи.
Однак, вказана правова норма щодо преюдиції юридичних фактів може бути використана при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Сторонами судового процесу у справі № 17/119-07 були: позивач - Міністерство транспорту та зв’язку України в особі ВАТ “Київ-Дніпровське» МППЗТ в особі Сумської філії, відповідач – ТОВ ВКП «Спектр-СІП», заявник Сумський транспортний прокурор. Сторони судового процесу у даній справі не співпадають із сторонами по справі № 17/199-07.
Крім цього, вищевказаними постановами Вищого господарського суду України та Харківського апеляційного господарського суду було відмовлено у задоволені позову про визнання права власності за Сумською філією ВАТ “Київ-Дніпровське» МППЗТ на майно у тому числі і під’їзної залізничної колії № 18 зі стрілочним переводом № 144.
З огляду на вищезазначене, не можуть бути прийняті судом до уваги заперечення викладені відповідачем та третьою особою у відзивах на позовну заяву.
Щодо заявлених третьою особою клопотань, суд вважає, що вони не можуть бути задоволені, а саме:
- клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, так як підстави зупинення провадження у справі чітко встановлені ст. 79 ГПК України. Третя особа зазначає у клопотанні підставу – вирішення компетентним органом (Міністерством транспорту та зв’язку України, Фондом державного майна України) питання включення під’їзної залізничної колії № 18 зі стрілочним переводом № 144 до статутного фонду третьої особи-яка не підпадає під дію ст. 79 ГПК України.
- клопотання третьої особи про залучення до участі у справі в якості третьої особи Міністерство транспорту та зв’язку України, не може бути задоволено, так як відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду, а в даній справі клопотання про залучення заявила третя особа.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача та третьої особи не можуть бути прийняті судом до уваги, а уточнені позовні вимоги суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» в особі філії «15 «Сумська» (40030, м. Суми, вул. Шевченко, 5, код 33599124) укласти з Приватною виробничо-комерційною фірмою «Кальтаір» (54001, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Спаська, 43, код 19299770) договір по наданню послуг на користування під’їзними коліями в редакції, запропонованій Приватною виробничо-комерційною фірмою «Кальтаір», а саме:
ДОГОВІР №_____
по наданню послуг на користування під’їзними коліями
ПВКФ «Кальтаір» довжиною 348 м
для Нафтобази №9 філії №15 «Сумська» ТОВ «НК Альфа-Нафта»
м. Суми «____» _____ 2008 року
Приватна виробничо-комерційна фірма «Кальтаір», іменована в подальшому «Виконавець», в особі директора Куфлік Олександр Порфирович, діючого на основі статуту підприємства, з однієї сторони та Нафтобази №9 філії №15 «Сумська» ТОВ «НК Альфа-Нафта» , іменоване в подальшому «Підприємство», в особі директора Литвин Олександр Васильович, діючого на основі статуту підприємства, з іншої сторони, уклали цей договір про наступне:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ:
«Виконавець» надає, а «Підприємство» приймає у використання колійне господарство, а саме:
- колія №18 включно СП № 144 загальною довжиною – 348 м.
2. ПОРЯДОК ОБСЛУГОВУВАННЯ:
2.1 На основі правил технічної експлуатації залізничних колій «Виконавець» забезпечує їх обслуговування з метою надання у користування «Підприємству», за що «Підприємство» сплачує кошти «Виконавцю.
2.2 «Виконавець» здійснює комплексно-оздоровчий ремонт та поточне утримання колійного господарства, наданого у часткове використання «Підприємству».
3. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ:
3.1 За місяць наданого у використання майна, зазначеного у пункті 1 договору, «Підприємство» розраховується з «Виконавцем» згідно з пред’явленими рахунками та узгодженим кошторисом.
3.2 Форма оплати попередня, щомісячно у розмірі вартості послуг попереднього місяця. Термін: до 1-го числа поточного місяця.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН:
4.1 Одностороння відмова від виконання договору та одностороння зміна його умов забороняється. Розірвання договору чи зміна його умов може бути тільки за погодженням сторін, а при наявності суперечних питань – по рішенню господарського суду.
4.2 «Виконавець» зобов’язується у 15-денний термін сповістити про дату переходу на застосування іншої системи оподаткування, розрахунків, цін та тарифів без попереднього узгодження з «Підприємством». Пред’явлені умови розрахунків «Виконавцем» є обов’язковими для «Підприємства».
4.3 При нездійсненні попередньої оплати в термін (п. 3.2) «Підприємство» сплачує пеню в розмірі ставки НБУ на період оплати пені за кожен день прострочки від суми заборгованості – «Виконавцю». При невиконанні «Підприємством» п. 3.2 – «Виконавець» може призупинити надання послуг «Підприємству» до виконання умов договору та припинити використання колій для переміщення вагонів шляхом закриття колій з проведенням відповідних технічних дій.
5. ОСОБЛИВІ ВІДМІТКИ:
5.1 Договір повинен бути пролонгований до 10 листопада поточного року окремим листом.
5.2 У випадку відмови щодо пролонгації договору, «Підприємство» зобов’язане до 01 листопада поточного року повідомити «Виконавця» та припинити використання його майна.
6. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ:
Цей договір укладається терміном на 1 рік, з «01» грудня 2008 року по «30» листопада 2009 року включно.
7. АДРЕСИ СТОРІН:
«ВИКОНАВЕЦЬ»
54001 Україна, м. Миколаєв,
Центральний р-н, вул. Спаська, 43
ОКПО 19299770, р/р 26002311781
у МФ ТОВ «Кредобанк»
МФО 326762
Св-во ПДВ №19756496
ІНП №192997714034
Директор ПВКФ «Кальтаір»
___ Куфлік А.П.
М.П.
«ПІДПРИЄМСТВО»
___________
____________
______
______
______
____
М.П.
1.
3. В задоволенні клопотань ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо включення під‘їзної залізничної колії №18 стрілочний №144 до статутного фонду ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв‘язку України – відмовити.
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 19.03.09 р.
Судове рішення № 3311187, Господарський суд Сумської області було прийнято 17.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/472-08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: