Рішення № 3310785, 24.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р. Справа № 05/249-08

вх. № 8396/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився, відповідача - Маслієвої С.І. (довіреність №490 від 05.12.08 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арікол" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіс" (м. Харків)

про стягнення 223205,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

За уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість в сумі 171950,27 грн., пеню за період з 29.11.07 р. по 29.05.08 р. в сумі 15895,34 грн., 3% річних за період з 29.11.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 4864,56 грн. та індекс інфляції за період з 29.11.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 30495,09 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов’язань за дилерською угодою №191-м від 27.08.07 р.

Відповідач, в запереченні на позовну заяву, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач, в листі відносно заперечень відповідача на позовну заяву, не погоджується з твердженнями відповідача.

Відповідач, в поясненні до заперечень на уточнюючі позовні вимоги від 05.12.08 р., не погоджується з розрахунками позивача та вказує, що за даними відповідача сума основного боргу складає 32822,48 грн., сума пені нарахованої за договором – 5878,68 грн., 3% річних у розмірі 1155,73 грн., індекс інфляції – 6831,67 грн., посилаючись на перерахування відповідачем сум – 90834,45 грн. та 35371,04 грн., сплата яких підтверджується платіжними дорученнями №279 від 07.12.07 р. і №305 від 14.12.07 р.

Позивач не надав витребувані судом документи.

Відповідач не надав витребувані судом документи.

23.03.09 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.03.09 р. о 14-00 год.

Після перерви позивач не надав витребувані судом документи. Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Відповідач надав заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи акт звірки від 20.03.09 р., розрахунок штрафу, 3% річних та індексу інфляції.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.08.07 р. сторонами була укладена дилерська угода № 191-м (надалі – спірний договір), за яким постачальник (позивач) передає дилеру (відповідачу), а дилер приймає і оплачує продукцію фірми „СОТY” (надалі – товар), на умовах даної угоди, по відповідним накладним, які є невід’ємною частиною даної угоди.

Відповідно до п.6.2 спірного договору оплата за поставлений товар здійснюється в гривнях за кожну партію товару в строк не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару і підписання дилером накладної.

До дилерської угоди № 191-м від 27.08.07 р. сторонами було укладено додаткову угоду, в якій сторони доповнили спірний договір розділом „Повернення товару” наступного змісту: „Товар підлягає поверненню постачальнику в наступних випадках: товар не був реалізований протягом строку його реалізації (незалежно від товарного вигляду); товар виведений із асортименту покупця дилером і повернений дилеру; товар повернений покупцями дилера, як такий, що не вийшов на необхідний рівень продажу; товар повернений покупцями дилеру, як такий, що втратив товарний вигляд”.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 235442,78 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: № 22424 м від 01.10.07 р. на суму 12547,44 грн., № 24126 м від 15.10.07 р. на суму 90834,45 грн., № 27834 м від 12.11.07 р. на суму 16952,72 грн., № 27837 м від 12.11.07 р. на суму 5870,88 грн., № 30259 м від 29.11.07 р. на суму 31079,52 грн., № 31630 м від 10.12.07 р. на суму 19011,78 грн., № 3111 м від 07.02.08 р. на суму 59145,99 грн.

Відповідач отримав товар по вищевказаним видатковим накладним, що підтверджується підписами уповноважених осіб та відбитком печатки відповідача в видаткових накладних, а також копіями довіреностей відповідача на отримання товару (т. 1 а.с. 54-62).

Відповідач повернув частину товару на загальну суму 64442,23 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних (повернення) (т. 1 а.с. 63-80), а решту товару реалізував і не сплатив його вартість у встановлений спірним договором строк.

Заборгованість відповідача становить 171000,55 грн., що підтверджується актом звірки за спірним договором станом на 20.03.09 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.5 спірного договору передбачено відповідальність дилера за прострочку платежу у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.5 спірного договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 29.11.07 р. по 29.05.08 р. в сумі 15895,34 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 29.11.07 р. по 29.05.08 р. в сумі 15895,34 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними, але підлягаючими задоволенню частково – за період з 05.12.07 р. по 29.05.08 р. в сумі 14627,59 грн., оскільки позивачем при розрахунку пені не вірно був визначений період прострочки – від дати накладної, а не від дати отримання відповідачем товару, яка вказана в довіреностях.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 29.11.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 4864,56 грн. та індекс інфляції за період з 29.11.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 30495,09 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних суд вважає обґрунтованими, доведеними, але підлягаючими задоволенню частково – інфляційні за період з 05.12.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 18133,75 грн. та 3% річних за період з 05.12.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 4626,55 грн., оскільки позивачем при розрахунку інфляційних та 3% річних був невірно визначений період прострочки – від дати накладної, а не від дати отримання відповідачем товару, яка вказана в довіреностях, та індекси інфляції взяті за цілі місяці, без врахування зміни суми заборгованості.

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних та 3 % річних.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіс" (61044 м. Харків, пр. Московський, 259. Код ЄДРПОУ 32334806. П/р № 26004835269090 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арікол" (65011 м. Одеса, вул. Базарна, 61. Код ЄДРПОУ 30611138. П/р № 26006001310737 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 328986) заборгованість за дилерською угодою № 191-м від 27.08.07 р. в сумі 171000,55 грн., пеню за період з 05.12.07 р. по 29.05.08 р. в сумі 14627,59 грн., інфляційні за період з 05.12.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 18133,75 грн. та 3% річних за період з 05.12.07 р. по 10.11.08 р. в сумі 4626,55 грн., державне мито в сумі 2083,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя