Рішення № 3310781, 19.02.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2009 р.

Справа № 25/8-08-4849

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Елітар”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ Автозбірне виробництво ”

про стягнення 85 276,77 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

позивача: Ігумен В.С., директор, згідно протоколу №3 від 12.12.07 р., Маркевич Х.М., довіреність №214 від 12.11.2008 р.;

відповідача: Тарасов Д.А., довіреність від 22.12.08 р., Строчковський О.М., довіреність від 16.02.09 р.

В судовому засіданні 19.02.09 р. приймали участь представники:

позивача: Маркевич Х.М., довіреність №214 від 12.11.2008 р.;

відповідача: Строчковський О.М., довіреність від 16.02.09 р.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „ Автозбірне виробництво” на користь ТОВ „Елітар” 59200 грн. передоплати, 23 166 грн. пені, 2910,77 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, всього 85276,77 грн.

ТОВ „Елітар” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „ Автозбірне виробництво” про стягнення 59200 грн. передоплати, 8100 грн. пені, 1129,91 грн. відсотків, всього 68429,91 грн.

Подалі в процесі розгляду справи позивач надав суду заяви про збільшення позовних вимог від 10.12.08 р., від 12.01.09 р. за вх.№411, від 28.01.09 р. за вх.№2108, від 16.02.09 р. за вх.№3590, а також обґрунтований розрахунок пені від 12.01.09 р. за вх.№410, згідно яких виклав позовні вимоги в остаточній вищенаведеній редакції.

Також, позивачем подано до суду супровідним листом від 10.12.08 р. за вх.№25536 належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, а також супровідним листом від 12.01.09 р. за вх.№412 документи із судової практики, та заперечення на відзив від 28.01.09 р. за вх.№2195.

Представниками сторін було подано клопотання про продовження строку розгляду справи від 12.01.09 р. за вх.№443, яке судом задоволено, у зв’язку з чим ухвалою від 19.01.09 р. розгляд справи згідно п.4 ст. 69 ГПК України було продовжено до 19.02.09 р.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 12.01.09 р. за вх.№442, згідно якого заперечив проти здійсненого позивачем розрахунку пені та нарахованих відсотків, як таких, що не відповідають вимогам закону та є необґрунтованими. Відповідач зазначає, що договір, на підставі якого позивачем нараховано штрафні санкції, є розірваним за ініціативою самого позивача, у зв’язку з чим нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

В судовому засіданні згідно ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 18.02.09 р. по 19.02.09 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

17.07.08 р. між ТОВ „ Автозбірне виробництво” та ТОВ „Елітар” був укладений Договір №29-08, згідно п.1.1 якого ТОВ „ Автозбірне виробництво” (Продавець) зобов’язується виготовити та передати у власність ТОВ „Елітар” Покупця продукцію згідно наступної специфікації (напівпричіп ОдАЗ-93577 осі RED NET, АБС за ціною 162 000 грн. у т.ч. ПДВ 27 000 грн.), а Покупець зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору строк виготовлення продукції: протягом 45 банківських днів з моменту зарахування передоплати в розмірі, передбаченому п.3.1 даного Договору, на розрахунковий рахунок Продавця. Дострокова поставка допускається

Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначається, що передоплата в розмірі 60 % від суми договору –97 200 грн. повинна бути перерахована Продавцю протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору, згідно виставленого рахунку. Остаточний розрахунок в розмірі 40 % від суми Договору –64 800 грн. повинен бути здійснений протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Продавця про готовність продукції до відвантаження.

На виконання своїх зобов’язань за Договором ТОВ „Елітар” було здійснено передоплату платіжним дорученням №1096 від 21.07.08 р. на суму 97200 грн.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання за договором належним чином, а саме не здійснив поставку обумовленої Договором продукції а саме напівпричіпа ОдАЗ-93577 осі RED NET, АБС, чим порушив свої договірні зобов’язання перед ТОВ „Елітар”.

Позивач надіслав відповідачу лист від 24.09.08 р. за вих.№186 та претензію-вимогу від 10.10.08 р. за вих.№194, з вимогами повернути грошові кошти в сумі 97200 грн. у зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору.

Наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень свідчать про отримання відповідачем листа та претензії-вимоги позивача. Однак, письмових відповідей на зазначені звернення позивача відповідач не надав.

Згідно банківської виписки з рахунку позивача відповідач повернув 06.10.08р. - 18000 грн., 10.10.08 р. –10 000 грн., всього 38 000 грн., таким чином неповернутою залишилась сума грошових коштів в розмірі 59200 грн.

Проаналізувавши обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 59200 грн. передоплати з наступних підстав.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 59200 грн., на яку не був поставлений товар, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 23 166 грн., обрахованої на підставі п.6.1 Договору, за період з 24.09.08 р. по 13.02.09 р.

Згідно п.6.1 Договору у випадку прострочки строків виготовлення та/або передачі продукції, встановлених в даному договорі, Продавець повинен сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочки.

Відповідно до частини першої ст.6 ЦК України захист цивільних прав здійснюється зокрема шляхом стягнення з особи, яка порушила право завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором –неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

Так, п.1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (п.п. 1,2 ст.551 ЦК України).

Отже, з огляду на положення ст.627 ЦК України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, сторонами було погоджено в п.6.1 Договору розмір пені, визначено зобов’язання, у разі невиконання якого нараховується дана пеня та сума, з якої розраховується дана пеня.

З розрахунку пені, здійсненого позивачем, вбачається, що заявлена сума пені була розрахована шляхом помноження суми вартості непоставленого в строк товару на 0,1 % та помноження на кількість днів прострочення.

Однак, з огляду на те, що пеня являє собою триваючу неустойку, розмір якої встановлюється в відсотковому відношенні до суми зобов’язання та яка стягується за певний період прострочення виконання того чи іншого зобов’язання, розрахунок пені повинен здійснюватися наступним чином: „сума невиконаного зобов’язання ” х „0,1% (згідно п.6.1 Договору) ч 365 днів = сума пені за один день прострочення виконання зобов’язання. Отриману таким чином суму пені за один день прострочення виконання зобов’язання слід помножити на кількість днів прострочення, в результаті чого обраховується сума пені за весь період прострочення виконання зобов’язання.

З врахуванням вищевикладеного, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 23166 грн. судом задовольняються частково в сумі 63,46 грн., що розрахована за формулою, наведеною вище.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що надана позивачем судова практика з аналогічного спору, судом до уваги не приймається, оскільки чином законодавством України не передбачено застосування судового прецеденту.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 2910,77 грн. за користування чужими грошовими коштами, що були обраховані позивачем за період з 24.09.08 р. по 13.02.09 р. з урахуванням проведених відповідачем часткових проплат на загальну суму 38 000 грн.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст.693 ЦК України визначено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства суд вважає правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 2910,77 грн., що є підставою для їх задоволення судом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на проаналізовані матеріали справи та чинне законодавство, яким регулюються дані правовідносини, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59200 грн. передоплати, 63,46 грн. пені, 2910,77 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, в решті частині позовних вимог щодо стягнення 23102,54 грн. пені, суд, відмовляє.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 621,74 грн. державного мита, 86,03 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Автозбірне виробництво” (65003, м. Одеса, вул. Атамана Чепіги, 29, код ЄДРПОУ 31622135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елітар” (46000, м. Тернопіль, вул. Березова, 11/39, код ЄДРПОУ 32549968) 59200 ( п’ятдесят дев’ять тисяч двісті ) грн. передоплати, 63 ( шістдесят три ) грн. 46 коп. пені, 2910 ( дві тисячі дев’ятсот десять ) грн. 77 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 621(шістсот двадцять одна) грн. 74 коп. державного мита, 86 (вісімдесят шість) грн. 03 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя