Ухвала суду № 33106372, 22.08.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 1-кп/463/188/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді- Гирич С. В.

при секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю прокурора Никеруя А.В.

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 ОСОБА_3

захисника обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5 ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_8

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

Личаківським районним судом м. Львова здійснюється судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №42012150040000043 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_5 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 14.12.2012 року.

В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заявив клопотання про визнання недопустим, як доказу заяву ОСОБА_8 про скоєння кримінального правопорушення та долучені до неї документи (т.2 ст.19-74), оскільки така внесена органом досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань без попередження особи про кримінальну відповідальність в порушення вимог Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Крім цього вказав, що з врахуванням того, що оскільки в порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз у постановах слідчого про призначення додаткової експертизи не вказано, що з приводу цих питань є відповідне заключення експерта і таке не надано на дослідження експерту, і обидві експертизи проведені в порушення ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» експертними установами Міністерства внутрішніх справ України, а тому вважає висновки технічної експертизи та додаткової експертизи документів (т.4 а.с.58-61 та а.с.85-96) недопустими доказами.

Заслухавши думку прокурора та представників потерпілих, які заперечили проти клопотання, іншого захисника ОСОБА_3, обвинувачених, які підтримали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд клопотання відхиляє з таких підстав.

У відповідності до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 86 цього Закону встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Як вбачається з заявленого клопотання захисник просить визнати недопустимим доказами заяву ОСОБА_8 про скоєння кримінального правопорушення та долучені до неї документи (т.2 ст.19-74), а також висновки технічної експертизи та додаткової експертизи документів (т.4 а.с.58-61 та а.с.85-96).

Оскільки дане клопотання заявлене у підготовчій стадії судового розгляду, коли судом не визначено обсяг та порядок дослідження доказів суд позбавлений можливості визначити, чи вказані документи будуть досліджуватися, як докази у справі, а також чи є вони доказами у справі.

Тому суд вважає заявлене клопотання передчасним і вирішить питання про допустимість цих документів як доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Крім цього, дійсно у відповідності до вимог п.1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, ні Положення, ні КПК України не визначають наслідки прийняття заяви про кримінальне правопорушення з прийому без попередження про кримінальну відповідальність за неправдивий донос.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор має право особисто вносити відомості про скоєне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань як на підставі заяви, так і самостійно виявивши з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.84,86,89, 214 КПК України, -

у х в а л и в:

клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити за безпідставністю.

Суддя: Гирич С. В.