Ухвала суду № 33105087, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №805/9567/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі суддів:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Чумака А.В.

Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання: Корадо А.А.

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги

не з'явився

Бобровська Н.Є.- за дов. від 19 серпня 2013 року

Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

18 липня 2013 року

по адміністративній справі

№ 805/9567/13-а (суддя Буряк І.В.)

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

про

стягнення суми виплат, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року частково задоволені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (надалі управління, позивач у справі) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (надалі Відділення, відповідач у справі), внаслідок чого стягнуто з відділення на користь управління витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 22 (двадцять дві) гривні 28 (двадцять вісім) копійок. В іншій частині позову відмовлено ( арк. справи 69-72).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив, з правомірності завалених до стягнення витрат по сплаті пенсії, отриманої у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4 як інваліду з дитинства, внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався з її матерю - ОСОБА_5.

Управління з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення спору в частині відмови у стягнені з Відділення за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року адресної допомоги на суму 861 грн. 89 коп. та витрат на її доставку у сумі 6 грн. 81 коп., просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову Постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Управління (арк. справи 104-106).

Відділення з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі ( арк. справи 74-83).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням меж апеляційного перегляду встановлених статтею 195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Звертаючись до суду управління (позивач у справі) просило про стягнення з Відділення 890 грн. 98 коп., за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року (грудень 2012 року) 890 грн. 98 коп., з яких основний розмір пенсії по ОСОБА_6 (для виплати ОСОБА_5) 22 грн. 11 коп. та сума витрат на доставку пенсій 0,17 грн., сума заявленої до стягнення адресної допомоги 861 грн. 89 коп., сума витрат на її доставку 6 грн. 81 коп.(арк. справи 5).

Стосовно доводів апеляційної скарги управління щодо позовних вимог в частині стягнення державної адресної допомоги, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції оснований на тому, що статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги та підвищення до пенсій.

Підстави для задоволення апеляційної скарги управління відсутні.

Доводи апеляційної скарги Відділення окрім епізоду по ОСОБА_7, жодного відношення до змісту та суті судового рішення яке оскаржуються в апеляційному поряду не мають. Зайвими є доводи по адресній допомозі у стягнені якої судом відмовлено, по порядку складання та підписання акту звірки між сторонами, як формі досудового врегулювання спору встановленому двома фондами.

Відділення посилається на відсутність підстав для відшкодування заявлених до стягнення сум ОСОБА_5, з огляду на встановлення інвалідності з дитинства пізніше ніж загнула мати, а також з огляду на те, що відшкодування шкоди в Відділені особа не отримує (арк. справи 81).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнана інвалідом з дитинства, що підтверджується висновком про час настання інвалідності з дитинства від 10 жовтня 2012 року, її опікуном є ОСОБА_6.

Управлінням призначено та виплачується пенсія на випадок втрати годувальника матері дитини - інваліда ОСОБА_5, смертельний випадок на виробництві мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2. Всі зазначені обставини не є спірними між сторонами, підтверджені долученими до матеріалів справи документами, повно встановлені судом шляхом викладення у постанові суду.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105), встановлений обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 24 цього Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Частиною першою статті 36 Закону України 1058 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За статтею 33 Закону №1105, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами зокрема є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Аналізуючи зазначену норму суд першої інстанції дійшов правильного висновку що призначені управлінням пенсії на випадок втрати годувальника особі, яка є інвалідами з дитинства правомірно включені до сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії в зв'язку з втратою годувальника, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві, з огляду на те, що з акту огляду та висновку про час настання інвалідності МСЕК вбачається, що донька є інвалідом з дитинства, захворювання настало до досягнення 18-ти річного віку та інвалідність встановлена без строку. На підставі підпунктів 1,3 частини другої статті 33 Закону України № 1105, передбачено право на одержання щомісячних страхових виплат. Таким чином наявність інвалідності з дитинства спростовує доводи відділення щодо недоведеності факту непрацездатності на момент смерті потерпілого.

Доводи апелянта про те, що особа не перебуває на обліку і не отримує відшкодування шкоди від Відділення колегія суддів не приймає з огляду на те, що це є різні види страхових виплат, отримання яких є правом а не обов'язком потерпілої особи.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку що судом першої інстанції повно з'ясовані судом обставини справи, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Єдина неточність полягає у тому, що резолютивною частиною при стягнені суми зазначено два види пенсій та по дві причини інвалідності, натомість у межах даного спору має місце відшкодування пенсії на випадок втрати годувальника від трудового каліцтва. Зазначене не впливає на вирішення справи по суті але є підставою для усунення описки судом першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 71, 73, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/9567/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/9567/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 серпня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана 21 серпня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В. Ястребова