Ухвала суду № 33105082, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №805/6549/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Чумака С.Ю.

Ястребової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

25 липня 2013 року (повний текст складений та підписаний 30 липня 2013 року)

по адміністративній справі

№ 805/6549/13-а (суддя Кошкош О.О.)

за позовом

Першої Маріупольської державної нотаріальної контори

до

Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про

скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі № 805/6549/13-а задоволені позовні вимоги Першої Маріупольської державної нотаріальної контори (позивач у справі) до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення - рішення, внаслідок чого з підстав протиправності прийняття скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 5 квітня 2013 року № 0003931705, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн. (арк. справи 5-8, 21, 59-60).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є податковим агентом в розумінні статті 162 ПК України, внаслідок чого він не може бути платником податку на доходи фізичних осіб із доходів, отриманих ними за спадщиною, інформація що подається нотаріусом про видачу свідоцтв про право на спадщину та /або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому для податкового розрахунку не є податковою звітністю в розумінні Глави 2 Розділу 2 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 63). Апелянт доводить склад податкового правопорушення, яке полягає у тому, що при звітуванні позивачем до податкового органу за формою 1-ДФ допущена помилка в номері облікової картки платника податків, а саме в записі 1066912817, недостовірність цих відомостей обумовила застосування штрафу за положеннями підпункту 119.2 пункту 119 ПК України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Перша Маріупольська державна нотаріальна контора є юридичною особою, зареєстрована 7 лютого 1986 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, включена до ЄДРПОУ за кодом 02888337, що підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №285108, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №460641 (арк. спр.12-13).

Працівниками Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області 27 березня 2013 року проведено камеральну перевірку звітності за формою 1-ДФ наданої позивачем по податку з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від цієї дати за номером №247/17-5/02888337 (далі акт перевірки 18-19).

Висновками акту перевірки встановлено порушення підпунктів 3.1.12, 3.1.13, пункту 3.2-3.7, підпунктів 3.7.1, 3.7.2, пункту 3.8-3.10 Розділу 3 «Порядок заповнення податкового розрахунку»,затвердженого наказом ДПС України № 1020 від 24 грудня 2010 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за № 46/18784).

На підставі висновків акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 цього кодексу до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн., як податку на доходи найманих працівників. Правовою підставою застосування штрафу визначені норми пункту 119.2 статті 119 ПК України (арк. справи 21).

Склад податкового правопорушення полягає у порушенні платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків, яке виразилось в наданні недостовірних відомостей зазначених в основній звітності за 4 квартал 2012 року від 31 січня 2013 року реєстраційний № 35969 (арк. справи 22-24).

Стаття 119 ПК України встановлює відповідальність платників податків за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків, за пунктом 119.2 цієї статті неподання, подання з порушенням встановлених строків. подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом 4 цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом 4 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 162.1.3 п. 162.1статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є в тому числі і податкові агенти.

З урахуванням підпункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції позивач не є податковим агентом, в розумінні статті 162 ПК України, тому він також не може бути платником податку на доходи фізичних осіб із доходів, отриманих фізичними особами за спадщиною.

Відповідно до пункту 174.4 статті 174 ПК України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Згідно з вказаною нормою, інформація, яку повинен подавати нотаріус до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу 2 ПК України.

За таких обставин, позивач, який не є податковим агентом при поданні до державного податкового органу інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину, повинен брати до уваги тільки ті розділи податкового розрахунку, які стосуються його як особи, яка не має статусу податкового агента, та подавати таку інформацію в строки, встановлені ПК України для податкового кварталу. Підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 119.2 статті ПК України.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі № 805/6549/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі № 805/6549/13-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В. Ястребова