Ухвала суду № 33102002, 22.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1677/13-ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В. Провадження № 22-ц/780/3130/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В,Категорія 22.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Антоненко В.В.,

при секретарі: Черненко І.Ю.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, 3-я особа ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанови.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року відмовлено у відкритті провадження з підстав п.1.ч.2 ст. 122 ЦПКУкраїни (справа не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства).

Не погоджуючись з ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2, 9, 19 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тому суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК від 18 березня 2004 року) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Водночас судам необхідно враховувати, що статтею 1212 ГПК та статтею 383 ЦПК від 18 березня 2004 року визначено обмежене коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, судам варто враховувати, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому судам слід звертати увагу на те, що до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року. Спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 1 вересня 2005 року, відповідно до статті 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

До адміністративної юрисдикції також належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень, ухвалених за правилами КАС України господарськими чи цивільними судами, які виконували функції адміністративних судів до їх утворення, та з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.

Тому судам слід ураховувати, що позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню. .Відповідно до частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача - фізичної чи юридичної особи та виконавчого документа, в тому числі незалежно від адміністративного суду, рішення якого примусово виконується, і основним у цьому є те, щоб оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність були прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Водночас судам потрібно брати до уваги, що позивач може вибрати за вказаних умов лише окружний адміністративний суд, оскільки такі справи предметно підсудні тільки цим місцевим судам.

Судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Перевіряючи законність дій державного виконавця, пов'язаних з оцінкою майна боржника, суд повинен перевірити відповідність цих дій положенням статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому необхідно враховувати, що оцінка майна боржника здійснюється самим державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадів, коли оцінка проводиться за регульованими цінами. При складності оцінки чи наявності у стягувача або боржника заперечень проти її результатів до участі у виконавчому провадженні та складенні висновку залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.

Судам необхідно враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження висновку оцінювача не підлягають розгляду адміністративними судами.

У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - юридична особа - у порядку господарського судочинства.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року було відмовлено у відкритті провадження з підстав, що позивач ПАТ «Укрсоцбанк» мав би звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця, а не в порядку ст.ст. 383-385 ЦПК України.

Скасовуючи ухвалу судді Києва-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року про відмову у відкритті провадження у справі, апеляційній суд зазначив, що звернутися із скаргою на дії державного виконавця в порядку цивільного судочинства ПАТ «Укрсоцбанк» позбавлений можливості, оскільки він не є стороною виконавчого провадження, проте може звернутися із скаргою до адміністративного суду, в порядку передбаченому законом.

Посилання апелянта на ту обставину, що він позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду із позовом, оскільки він не є учасником виконавчого провадження та не є особою, яка згідно постанови державного виконавця залучається до проведення виконавчих дій є безпідставними і не відповідають вимогам закону.

За таких обставин, ухвала судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року про відмову у відкритті провадження є законною і обгрунтованою, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст .ст. 303, 307, 311, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - відхилити.

Ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: