Рішення № 3310126, 25.02.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2009 р.

Справа № 28/111-08-2955

За позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика";

до відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Марина"

про стягнення 761537,1грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача – Царенко О.В. за дорученням

Від відповідача - Перепьолкіна Н.І. за дорученням.

СУТЬ СПОРУ: позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 761 537, 10 гривень заборгованості з Приватного сільськогосподарського підприємства «Марина».

Крім того при зверненні з позовом, позивач надав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах позовних вимог. Ухвалою суду від 17 липня 2008 року клопотання позивача було задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 27 серпня 2008 року надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 01.09.2001 року в сумі 761 537,10 гривень, 24 147,23 гривни 3% річних та інфляційні в сумі 215 805,49 гривень, всього на суму 1 001 489,82 гривень.

Представник відповідача 10 вересня 2008 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача визнає частково на суму 26 343,04 гривень, а в решті позову просить суд відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 10 вересня 2008 року строк розгляду справи продовжено до 17 листопада 2008 року, за клопотанням сторін.

Не погоджуючись з підставами викладеними у відзиві представник позивача 10 листопада 2008 року надав заперечення на відзив, згідно якого на думку позивача, обставини викладені у відзив надумані, безпідставні та не заслуговують на увагу.

Також представник позивача 10 листопада 2008 року надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором від 01.09.2001 року в розмірі 760952,85 гривень, інфляційні в сумі 2 016,87 гривень та три проценти річних в сумі 3 315,41 гривень, всього на суму 766285,13 гривень. Крім того представник позивача надав обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми.

17 листопада 2008 року ухвалою суду строк розгляду справи продовжено до 17 січня 2009 року, за клопотанням сторін. Також ухвалою суду від 24 грудня 2008 року строк розгляду справи продовжено до 17 березня 2009 року, за клопотанням сторін.

По справі в порядку ст..77 ГПК України, оголошувалася перерва.

Представник позивача в судове засідання з’явився позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача 766285,13 гривень, з яких заборгованість - 760952,85 гривень, інфляційні - 2 016,87 гривень та 3% річних в суму 3 315,41 гривень.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, вимоги визнає частково на суму 26 343,04 гривень в решті позову просить суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку:

Між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика»/позивач/ та приватним сільськогосподарським підприємством «Марина»/відповідач/ 1 вересня 2001 року був укладений договір, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги, роботи, продукцію, товари по обумовленим сторонами цінам та умовам, а відповідач в свою чергу зобов'язався в першочерговому порядку розрахуватися з позивачем своєю продукцією, іншими товарами чи послугами в обумовлених сторонами умовах, цінах і порядку, крім того відповідач надав переважне право на отримання зерна чи іншої продукції або послуг в рахунок взаєморозрахунків.

Позивачем на виконання вказаного договору в 2005 році було надано відповідачу грошові кошти на загальну суму 241321 гривню. В 2006 році відповідач отримав готівки на суму 176045 гривень та товару на суму 222665,75 гривень, а в 2007 році відповідач отримав готівкою кошти в сумі 22 129 гривень, надано послуг на суму 584,26 гривни та передано товару на суму 64598,60 гривень

Як вказує позивач, відповідач свої зобов’язання за вказаним договором виконав частково, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 19 травня 2007 року, згідно якого сума заборгованості складає 672291,25 гривень.

Крім того позивачем в травні місяці 2007 року відповідачу було передано товару та надано послуг на загальну суму 20620,26 гривень, в червні місяці 2007 року передано товару та надано послуги на загальну суму - 3382 гривень та в жовтні місяці 2007 року надано товару та послуг на загальну суму 93008,44 гривень, всього на суму 117010,44 гривень. За розрахунками позивача заборгованість за договором складає 761537, 10 гривень.

Відповідач вимоги позивача не визнає, надав належним чином засвідчені копії накладних з поставки сільськогосподарської продукції та довіреностями на загальну суму 741761,72 гривень.

Позивач на адресу відповідача 22 травня 2008 року за №182 направив претензію на загальну суму 761537,10 гривень на яку відповідач надав відповідь 25 червня 2008 року за №25-06/08 та звернувся з проханням надати копії бухгалтерських документів на підставі яких виникла заборгованість.

2 вересня 2008 року відповідач направив на адресу позивача лист за № 02-09/08, згідно якого пропонує позивачу узгодити вартість сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на відповідальному зберіганні, пшениці –54 480 кг., ячменю –51 240 кг..

Відповідач 19 вересня 2008 року за №19-09/08 направив лист згідно якого повідомляє про припинення договору у місячний строк після 1 вересня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Згідно ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 293 Господарського кодексу України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій сторо ні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (барте ру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Договір міни (бартеру) - це договір, за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший. Згідно з яким сторона дого вору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін, випливає, що договір міни (бартеру) більшою мірою наближається до договорів купівлі-продажу, поставки або контрактації. Проте ознаки договору міни (барте ру), зазначені вище, свідчать про його самостійний характер у системі господарських дого ворів.

Пунктом 3 договору передбачено, що позивач надає послуги, роботи, продукцію інші послуги та товари для відповідача по обумовленим сторонами цінам та умовам, і має виключне ексклюзивне право на отримання в рахунок розрахунків зерна, іншої продукції товарів та послуг від відповідача. Відповідач в першочерговому і приоритетному порядку розраховується з позивачем своєю продукцією, іншими товарами чи послугами в обумовлених сторонами умовах та гарантує виключне право для позивача на отримання ним зерна чи іншої продукції або послуг в рахунок взаєморозрахунків. Ціни на продукцію, інші товари та послуги обумовлюються сторонами по середній ринковій ціні за станом на день проведення взаєморозрахунків, згідно п. 4,5 договору від 1 вересня 2001 року.

Як вбачається з матеріалів на виконання вказаного договору позивачем у 2005 році відповідачу було надано грошові кошти на загальну суму 241321 гривню, в 2006 році відповідач отримав готівки на суму 176045 гривень та товару на суму 222665,75 гривень, а в 2007 році відповідач отримав готівкою кошти в сумі 22 129 гривень, надано послуг на суму 584,26 гривни та передано товару на суму 64598,60 гривень Крім того позивачем в травні місяці 2007 року відповідачу було передано товару та надано послуг на загальну суму 20620,26 гривень, в червні місяці 2007 року передано товару та надано послуги на загальну суму - 3382 гривень та в жовтні місяці 2007 року надано товару та послуг на загальну суму 93008,44 гривень.

Відповідачем в свою чергу було здійснено поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму 741761,72 гривень. Різниця між обміном товарів, робіт та послуг склала 26 343,04 гривень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Припис статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони вільні в укладанні договорів, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням вимог даного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості та згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стосовно вимог позивача про стягнення індексу інфляції та три проценти річних, у задоволені яких суд відмовляє, оскільки умовами договору не передбачено термін виконання зобов’язань, а зобов’язальним правом передбачено, що відповідальність наступає лише після прострочення виконання зобов’язань. Також умови договору не передбачають виконання відповідачем зобов’язання в грошовій формі, а норми Цивільного кодексу України на які посилається позивач передбачають відповідальність за прострочення виконання грошових зобов’язань.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги доведенні частково, підтверджені матеріалами справи на суму 26 343,04 гривень.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати на суму задоволених вимог, що складаються з державного мита в сумі 263,43 гривень та 4 гривни за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Марина» ( 67587 Одеська область Комінтернівський район, с. Переможне, вул.. Центральна, р/р 260063924 в ООФ АППБ «Аваль», МФО 328351, код 24764759) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика»(67541 Одеська область Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул..Мира,1, р/р 2600974382 Райффайзен Банк «Аваль»м. Одеса, МФО 380805, код 00852832) заборгованість в сумі 26 343 (двадцять шість тисяч триста дев’яносто три) гривни 04 копійки, витрати по сплаті державного мита в сумі 263 (двісті шістдесят три) гривни 43 копійки та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 4 (чотири) гривни.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку із дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 27 лютого 2009 року.

Суддя Гуляк Г.І.