Рішення № 3310115, 25.02.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2009 р.

Справа № 31/61-08-2950

Позивач: ТОВ „Мрія”

Відповідач: ПП „Барабойський завод продтоварів”

про стягнення 1 747 175 грн. 98 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Остренко Л.Є.

від відповідача: не зґявився (05.08.2008 року, 11.09.2008 року був присутній Бельченко Ю.А.)

Суть спору: про стягнення заборгованості по договору в сумі 1 747 175 грн. 98 коп. з урахуванням основного боргу, інфляційних, 3% річних.

Представник позивача позов підтримала.

Представник відповідача позов не визнав.

Матеріалами справи встановлено:

01.08.2007 року за № ФІН –03 сторони підписали договір позики, за умовами якого позивач надає відповідачу позику в межах суми 1 600 000 грн., а відповідач повертає позику до 01.11.2007 року. Позика є безпроцентною.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу позику в сумі 1 448 235 грн. у період з 02.08.2007 року до 31.08.2007 року включно, що підтверджено виписками по рахунку.

На виконання умов договору відповідач повернув позивачу позику в сумі 21 937 грн. у період з 13.08.2007 року до 11.04.2008 року включно, що підтверджено виписками по рахунку з урахуванням листа відповідача від 14.04.2008 року № 11.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідач у строк встановлений договором не повернув позивачу позику в повному обсязі, і його заборгованість перед позивачем становить 1 426 298 грн.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати, позивач нарахував 3% річних на суму 28 486 грн. 89 коп. за 243 дня.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його помилковість.

Правильними є 3% річних в сумі 28 428 грн. 27 коп. з 02.11. 2007 року по 01.07.2008 року (243 дня).

Перевіряючи розрахунок 3% річних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; ст. 625 ЦК України.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати, позивач нарахував інфляційні в сумі 292 391 грн. 09 коп. з листопада 2007 року по червень 2008 року включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок інфляційних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 625 ЦК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Загальна сума до стягнення складає 1 747 117 грн. 36 коп. (основний борг, 3% річних, інфляційні), що зумовлює часткове задоволення позову.

Суд відхиляє правові позиції сторін тією мірою якою вони не відповідають висновкам суду, в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП „Барабойський завод продтоварів” код 24539459 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Леніна, 22 «А») на користь ТОВ „Мрія” код 20494926 (м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 21) - 1 747 117 грн. 36 коп., 17 471 грн. 17 коп. по держмиту, 117 грн. 99 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Покласти на ТОВ „Мрія” судові витрати у справі по держмиту в сумі 59 коп., та за ІТЗ судового процесу в сумі 1 коп.

Рішення набуває законної сили з 11.03.2009 р.

Суддя Лєсогоров В. М.