Постанова № 33097805, 06.08.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2-а/463/178/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року. Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань Миличук У.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_2 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

встановив:

позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій Личаківського ВДВС ЛМУЮ, а саме старшого державного виконавця Довгополого Василя Миколайовича щодо не направлення позивачу постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна неправомірними, щодо стягнення з позивача подвійного розміру штрафу, виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій, стягнення з Личаківського ВДВС ЛМУЮ 1360,00 гривень - суму безпідставно стягненого штрафу, 272,00 гривень - суму безпідставно стягненого виконавчого збору, та витрати за проведення виконавчих дій.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Довгополого Василя Миколайовича - старшого державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ знаходилось виконавче провадження №36972301 з виконання постанови №243 від 13.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення, про стягнення штрафу.

На даний час вказане виконавче провадження закінчене, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2013 року, у зв'язку з погашенням мною боргу в повному обсязі.

Проте вважає, що при виконанні постанови державним виконавцем були порушені норми законодавства, що полягає в наступному.

Підставою для відкриття виконавчого провадження була постанова №243 від 13.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача 1360,00 гривень штрафу, та яка винесена Адміністративною комісією Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради без присутності позивача.

Старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ Довгополим Василем Миколайовичем постанова №243 від 13.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення, про стягнення штрафу була прийнята до виконання та було відкрите виконавче провадження.

Проте державним виконавцем не дотримано вимог закону щодо надсилання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження. Як наслідок, позивач не отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим не знав про необхідність виконання як постанови про відкриття виконавчого провадження, так і постанови про накладення арешту, самостійно у встановлений для добровільного виконання строк. Про вказане виконавче провадження позивач дізнався 17.05.2013 року коли працівник ДАІ затримав його автомобіль та повідомив, що такий знаходиться під арештом.

У зв'язку з тим, що позивач не був повідомлений про притягнення його до адміністративної відповідальності, відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на майно, дізнався про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на його майно 17.05.2013 року, в цей же день оплатив суму штрафу в подвійному розмірі а саме 2720,00 гривень, виконавчий збір та витрати за проведення виконавчих дій.

Проте вважає, що оскільки про постанову №243 від 13.12.2012 року та про постанову про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 17.05.2013 року, та оплативши штраф в розмірі 1360,00 гривень 17.05.2013 року він не пропустив 15-ти денний строк сплати штрафу передбачений ст. 308 КУпАП, та не пропустив наданий держаним виконавцем добровільний строк виконання передбачений постановою про відкриття виконавчого провадження вважає, що з нього безпідставно стягнено на рахунок Личаківського ВДВС ЛМУЮ подвійну суму штрафу, виконавчий збір та витрати за організацію та проведення виконавчих дій. Тому просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник Личаківського ВДВС ЛМУЮ в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, доказів в заперечення позовних вимог суду не представив. Тому у відповідності до вимог ст. 128 ч.4 КАС України суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.3.ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 13.12.2012р. ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 грн.(а.с.24). Однак, як вбачається з позовної заяви розгляд справи проводився без участі позивача.

На підставі вказаної постанови 13.03.2013р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження (а.с.23), згодом накладено арешт на майно.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

17.05.2013р. автомобіль позивача був зупинений працівниками ДАІ та лише цього дня з їхніх слів він дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності, відкриття виконавчого провадження та у зв'язку з цим накладення арешту на транспортний засіб.

Цього ж дня - 17.05.2013р. позивач погасив борг у повному обсязі, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с.6).

У відповідності до вимог п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На виклик суду та пропозицію представити свої заперечення на позовну заяву відповідач не відреагував, доказів в підтвердження правомірності стягнення з позивача подвійного розміру штрафу, виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій суду не надав, наведені позивачем обставини справи не спростував, а тому суд приймає наявні докази в матеріалах справи, як такі, що відповідають дійсності.

Як вбачається з позовної заяви, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно позивача, однак копій постанов позивач не отримував, що свідчить про невиконання державним виконавцем вимог ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надіслання копії постанови позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому в цій частині позов слід задовольнити та визнати дії державного виконавця неправомірними.

Відповідно до ст. 308 КпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Таким чином, відповідно до вимог ст.308 КпАП України та ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» подвійна сума штрафу стягується тільки, після початку примусового виконання рішення.

Враховуючи те, що про існування постанови від 13.12.2012р. про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач дізнався 17.05.2013р. та цього ж дня, тобто в строки, визначені ст.308 КпАП України сплатив штраф, тому суд вважає, що державним виконавцем було безпідставно стягнено з ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу, а тому в цій частині позов слід задовольнити, визнати дії державного виконавця неправомірними та стягнути з відповідача 1360 грн. зайво сплаченого позивачем штрафу.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів сплати ним виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 2, 6, 160-163 КАС України, суд,-

постановив:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Личаківського ВДВС ЛМУЮ, а саме старшого державного виконавця Довгополого Василя Миколайовича щодо не направлення ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна.

Визнати неправомірними дії Личаківського ВДВС ЛМУЮ, а саме старшого державного виконавця Довгополого Василя Миколайовича щодо стягнення з ОСОБА_2 подвійного розміру штрафу.

Стягнути з Личаківського ВДВС ЛМУЮ на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1360,00 гривень - суму безпідставно стягненого штрафу.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.

Суддя: Р.Я. Головатий