Рішення № 33096549, 19.08.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/561/13 Справа № 734/1617/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 серпня 2013 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

за участю представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Карась М.П.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення та виселення,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку у суд звернулося Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3. Позивач ставить наступні позовні вимоги: в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №38 від 27.04.2007 року в межах суми 201 935 грн. 17 коп. звернути стягнення на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які зареєстровані та/або проживають у вищевказаному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Чернігів.

У судовому засіданні представник позивача Карась М.П. підтримав викладені в позовній заяві вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечуючи проти необхідності погашення боргу, проте вважали неможливим, щоб вони були позбавлені житла.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що 25 квітня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») в особі керуючого філією - Козелецького відділення № 3267 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 38, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 150 000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2012 року. Кредит було надано окремим частинами (траншами) за відновлюваною кредитною лінією, у період до 27 квітня 2008 року на споживчі потреби позичальника. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27 квітня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією - Козелецького відділення № 3267 ВАТ «Державний ощадний банк України» і, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки нерухомого майна, за яким відповідачі надали в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить їм на праві власності. Також в забезпечення виконання зобов'язань згідно кредитного договору було укладено договір поруки № 38 з ОСОБА_3 від 27 квітня 2007 року. Умови кредитного договору відповідачем ОСОБА_2 виконувалися неналежним чином і згідно з рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за вказаним договором відновлювальної кредитної лінії в розмірі 201 935,17 грн. (з яких залишок несплаченого основного боргу - 130 469,95 грн., в т.ч. простроченого - 80 469,95 грн.; погашено основного боргу за станом на 20.01.2011р. - 19 530,05 грн.; відсотки за користування кредитом за станом на 20.01.2011р. - 46 643,05 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту за станом на 20.01.2011р. - 13 988,76 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за станом на 20.01.2011р. - 10 833,41 грн.), а з ОСОБА_3 - в розмірі 21 116,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

ЗУ «Про іпотеку» визначає можливість задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки. Так, відповідно до ст. 33 вказаного закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, з положень якої вбачається, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби.

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором відновлювальної кредитної лінії № 38 від 25 квітня 2007 року в межах суми 201 935,17 грн. (що була стягнута рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2011 року), звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (по ? кожному) шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» право реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах будь-якій особі-покупцеві з визначенням початкової ціни предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Оскільки у певних випадках окрема сума коштів, отриманих від продажу об'єкта на прилюдних торгах, повертається боржнику, беручи до уваги, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах в даному випадку повинна бути здійснена від імені власників.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані у житловому будинку (предмет іпотеки) за адресою: АДРЕСА_1 та проживають в ньому, підлягають виселенню.

Позовна вимога в частині зняття з реєстраційного обліку відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки суд вважає її заявленою передчасно з огляду на те, що лише у випадку відмови компетентних органів зняти особу з реєстрації на підставі рішення суду про виселення, таке питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

В судовому засіданні 19 серпня 2013 року відповідачі просили суд відстрочити виконання рішення на два місяці. Представник позивача не заперечував проти надання відповідачам відстрочки у виконанні рішення суду.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Враховуючи, що сторони досягли згоди про можливість відстрочення виконання рішення суду в частині звернення стягнення на представ іпотеки та виселення відповідачів, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення в цій частині строком на два місяці.

На підставі ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» необхідно стягнути судовий збір у розмірі 114.70 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 589, 625 і 1054 ЦК України, ст.ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення та виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором відновлювальної кредитної лінії № 38 від 25 квітня 2007 року в межах суми 201 935,17 грн. (що була стягнута рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2011 року), звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (по ? кожному) шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" право реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах від імені його власників (ОСОБА_3 та ОСОБА_2) будь-якій особі-покупцеві з визначенням початкової ціни предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, які зареєстровані у житловому будинку (предмет іпотеки) за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп.

Відстрочити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та виселення строком на 2 (два) місяці.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бузунко О.А.