Провадження № 2/734/648/13 Справа № 734/1950/13-ц
ЗАОЧНЕ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09 вересня 2013 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Бузунко О.А.
при секретареві Галюк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу,
в с т а н о в и в :
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому зазначає, що 08.09.2010 року між гр. України ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» був укладений договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLA-1224, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1. 10.11.2010 року на вул. Стеценка, 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1. 01.12.2010 року постановою Подільського районного суду м. Києва було встановлено, що 10.11.10 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAF», д.н.з. НОМЕР_4, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до по пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР України. Даною постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу. 03.12.2010 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулася ОСОБА_2 з заявою про виплату страхового відшкодування вх. №15/04/9.01/1943.10 від 03.12.10 року в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування. 22.12.2010 року позивач на підставі страхового акту № АС-003122 від 22.12.10 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку-фактури № ИфЗУ-0000395 від 23.11.10 р., акту виконаних робіт № ИфСА-0001981здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 801 (тридцять шість тисяч вісімсот одна) грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2099 від 22.12.10 р., № 2100 від 22.12.10 р. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/2801569 (забезпечений транспортний засіб «DAF» д.н.з. НОМЕР_4), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Ліміт відповідальності за полісом складає 35 000,00 грн. 06.04.2011 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується витягом з банківської виписки з особового рахунку 26509301956. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 2 131,92 грн. (36 801,92 грн. - 35 000,00 грн.). Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою вих. № 15/04/8.10/066-11 від 11.04.11 року, яка була вручена 14.04.11 року, що підтверджується повідомленням про вручення 03314800. В добровільному порядку відповідачем була погашена часткова виплата в розмірі 400 грн., що підтверджується банківськими виписками за 28.10.11 р. та 15.02.12 року. Залишкова сума заборгованості ОСОБА_1 становить 1 731,92 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просить позов задовольнити та виловився щодо відсутності заперечень проти винесення заочного рішення.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» був укладений договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLA-1224, предметом якого стали майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1. 10 листопада 2010 року на вул. Стеценка, 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 1 грудня 2010 року встановлено, що 10 листопада 2010 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAF», д.н.з. НОМЕР_4, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до по пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР України. Даною постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 03 грудня 2010 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулася ОСОБА_2 з заявою про виплату страхового відшкодування вх. №15/04/9.01/1943.10 від 03 грудня 2010 року в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування. 22 грудня 2010 року позивач на підставі страхового акту № АС-003122 від 22.12.10 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку-фактури № ИфЗУ-0000395 від 23 листопада 2010 року, акту виконаних робіт № ИфСА-0001981здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 801 (тридцять шість тисяч вісімсот одна) грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2099 від 22.12.10 р., № 2100 від 22.12.10 р. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/2801569 (забезпечений транспортний засіб «DAF» д.н.з. НОМЕР_4), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Ліміт відповідальності за полісом складає 35 000,00 грн. 06 квітня 2011 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується витягом з банківської виписки з особового рахунку 26509301956. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 2 131,92 грн. (36 801,92 грн. - 35 000,00 грн.). Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою вих. № 15/04/8.10/066-11 від 11.04.11 року, яка була вручена 14 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення 03314800. В добровільному порядку відповідачем була здійснена часткова виплата в розмірі 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 28.10.11 р. та 15.02.12 року. Залишкова сума заборгованості ОСОБА_1 становить 1 731,92 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 993 Цивільного кодексу України та пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Також, відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди) зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, оскільки утворилася різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, тобто страхова сума не покрила в повній мірі суму шкоди, ТДВ «СК «ВіДі «Страхування» набуло право регресної вимоги до ОСОБА_1 після виплати страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 1 731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) гривню 92 коп. та сплачений судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 993, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 80, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 27 Закону України «Про страхування», суд -
в и р і ш и в :
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, с. Софіївська Борщагівка, вул. В.Кільцева, 56, Києво-Святошинський район, Київська область, п/р №26509301956 в ПАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) суму страхового відшкодування в розмірі 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 92 коп. та 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп. - судового збору.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бузунко О.А.
Судове рішення № 33347404, Козелецький районний суд Чернігівської області було прийнято 09.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 734/1950/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: