Постанова № 33091971, 19.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 917/717/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю прокурора - Демченко Д.А. (посв. №008003 від 06.10.2012 р.)

та представників:

1-го відповідача - Кривохиж Ю.А. (дов. №02/02-17/2/431 від 10.03.2011 р.)

2-го відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 15.03.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області (вх. №2176 П/1-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 14 червня 2013 року у справі

за позовом Першого заступника прокурора міста Полтави

до 1. Полтавської міської ради, м. Полтава;

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Полтава

про визнання недійсним і скасування рішення, повернення земельної ділянки та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати недійсним і скасувати рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3; зобов'язати ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути у комунальну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, загальною площею 21,0 кв. м та 20,0 кв. м; зобов'язати ФОП ОСОБА_3 відновити стан вказаних ділянок, який існував до порушення прав шляхом знесення збудованих будівель і споруд; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 червня 2013 року №917/717/13 (суддя Солодюк О.В.) в позові відмовлено повністю.

Заступник прокурора Полтавської області з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства та створює механізм надання землі у користування суб'єктам господарської діяльності в обхід проведення аукціонів. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Полтавська міська рада проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що прокурором в позові не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

ФОП ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що жодна норма права чинного законодавства України не встановлює умов нікчемності (абсолютної недійсності) договорів сервітут. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноважених представників відповідачів, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням 26-ої сесії 6-го скликання Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. "Про оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд" ФОП ОСОБА_3 оформлено особистий строковий земельний сервітут для розміщення стаціонарних тимчасових споруд строком на 1 рік на земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_2 загальною площею 21,0 кв. м та 20,0 кв. м (а.с.17-18).

На виконання зазначеного рішення 01.10.2012 р. між Полтавською міською радою (власник) та ФОП ОСОБА_3 (земелекористувач) укладено два договори особистого строкового земельного сервітуту, зареєстрованих в реєстрі за 11.10.2012 р. за №190-3с (а.с.19-20, 21-22).

Відповідно до розділу 1 договорів власник встановлює сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельні ділянки розташовані за зазначено адресою площею 21,0 кв. м та 20,0 кв. м відповідно, для розміщення торговельних павільйонів.

Договори укладено строком на 1 рік з 18.09.2012 р. до 18.09.2013 р. (п.3.1 договору).

В січні 2013 року державним інспектором сільського господарства в Полтавській області ОСОБА_3 проведена перевірка дотримання вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_3 при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2, результати якої зафіксовані акті від 15.01.2013 р. (а.с.25-26).

Перевіркою встановлено, що зазначені земельні ділянки використовуються другим відповідачем з порушенням вимог п. п. 3, 4 ст. 98, ст. 99, п.2 ст. 100, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Крім того, державним інспектором сільського господарства в Полтавській області ОСОБА_3 15.01.2013 р. проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2, загальною площею 0,0043 га, яка використовується ФОП ОСОБА_3, про що складено акт №6, де зазначено про відсутність правовстановлюючих документів на землю (а.с.28).

На підставі вищезазначених обставин перший заступник прокурора міста Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати недійсним і скасувати рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3; зобов'язати ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути у комунальну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, загальною площею 21,0 кв. м та 20,0 кв. м; зобов'язати ФОП ОСОБА_3 відновити стан вказаних ділянок, який існував до порушення прав шляхом знесення збудованих будівель і споруд.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3 та зобов'язання ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути у комунальну власність спірні земельні ділянки, суд першої інстанції зазначив, що вони заявлені безпідставно і є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

Колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Види права земельного сервітуту визначає стаття 99 Земельного кодексу України. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

Згідно з правилами статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

ФОП ОСОБА_3 не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази того, що потреби ФОП ОСОБА_3, а саме, розміщення тимчасових споруд, не могли бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтями 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України визначено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, права на які підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

За відсутності у ФОП ОСОБА_3 права на земельний сервітут Полтавська міська рада мала можливість розпорядитися вказаними земельними ділянками шляхом передачі в оренду.

Однак, при прийнятті оскаржуваного рішення, Полтавська міська рада діяла з порушенням зазначених норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає позовні вимоги прокурора про визнання недійсним і скасування рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. "Про оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд" в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що чинним законодавством заборонено користування земельними ділянками, що належать до комунальної власності без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути у комунальну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, загальною площею 21,0 кв. м та 20,0 кв. м, є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду, що в позовній заяві прокурора не зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави при прийнятті Полтавською міською радою спірного рішенням, або яка існує загроза порушення інтересів держави, а також, що з відповідними вимогами звертатись до суду має право лише орган місцевого самоврядування - Полтавська міська рада.

Відповідно до ч. З ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

При зверненні до суду із зазначеним позовом в інтересах держави, першим заступником прокурора міста Полтави, у відповідності до вимог ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а незаконна передача у користування спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Крім того, при зверненні до суду першим заступником прокурора міста Полтави у позовній заяві зазначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель - Державну інспекцію сільського господарства у Полтавській області. Однак, у зв'язку з відсутністю у вказаного державного органу повноважень звернення до господарського суду з вказаними у позові вимогами, прокурором пред'явлено цей позов в інтересах держави як позивачем, про що зазначено в позовній заяві.

Судом першої інстанції не враховано норми ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Враховуючи вищевикладене, прокуратурою міста Полтави в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства у діяльності Полтавської міської ради при прийнятті дозвільних рішень щодо надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_2, за результатами якої встановлено, що рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3 прийнято з порушенням вимог Цивільного та Земельного кодексів України.

Вищезазначене, відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_3 відновити стан вказаних ділянок, який існував до порушення прав шляхом знесення збудованих будівель і споруд, з огляду на таке.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Статтею 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

У відповідності до приписів п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. за № 7/52, чинного на момент прийняття рішення 24-ої сесії 6-го скликання Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. "Про оформлення особистого строкового земельного сервітуту під розміщення тимчасових споруд" та укладання договорів особистого строкового сервітуту від 01.10.2012 р., тимчасові споруди не реєструються як об'єкт нерухомості.

За відсутності факту наявності відповідної фізичної прив'язки тимчасової споруди до землі (відсутності фундаментів) тимчасова споруда є рухомим майном та відповідно до конструктивних особливостей її розміщення можливе її вільне переміщення у просторі.

Таким чином, порушуючи питання про знищення (знесення) тимчасової споруди, тоді як є за можливе її вільно перемістити у інше місце, заявлені у позові вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 14 червня 2013 року у справі №917/717/13 господарський суд Полтавської області в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним і скасування рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3 та зобов'язання ФОП ОСОБА_3 звільнити та повернути у комунальну власність спірні земельні ділянки, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга заступника прокурора Полтавської області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, 102 п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14 червня 2013 року у справі №917/717/13 скасувати частково, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним і скасування рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. "Про оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд" в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити та повернути у комунальну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, загальною площею 21,0 кв. м. та 20,0 кв. м., та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати недійсним і скасувати рішення Полтавської міської ради від 18.09.2012 р. "Про оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд" в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити та повернути у комунальну власність земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, загальною площею 21,0 кв. м. та 20,0 кв. м.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, ЄДРПОУ 24388285) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, код банку 831019) судовий збір за позовом в розмірі 573,50 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Полтава Полтавської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, код банку 831019) судовий збір за позовом в розмірі 573,50 грн.

Стягнути з Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, ЄДРПОУ 24388285) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок отримувача 31216206782003, код банку 851011) судовий збір за апеляційною скаргою в розмірі 286,75 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок отримувача 31216206782003, код банку 851011) судовий збір за апеляційною скаргою в розмірі 286,75 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повна постанова складена 19.08.2013 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О. В.

Суддя Россолов В.В.