Рішення № 33085313, 12.08.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа № 2-1627/11

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Плахтянська сільська рада Макарівського району Кивїської області, про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив зобов'язати ОСОБА_2, (далі - відповідач) відновити межі своєї ділянки та усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення паркану, що на ній розміщений.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність фактичних меж земельної ділянки ОСОБА_2, межам (координатам), зазначеним у технічній документації із землеустрою щодо виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, що з'ясувалося при винесенні меж ділянки позивача в натуру (на місцевість). Внаслідок зазначеного відповідачем безпідставно захоплена частина ділянки, що належить позивачу та побудовано на ній паркан.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, вимоги за позовом підтримав, просив їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4, проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що межі земельної ділянки відповідача відповідають межам, визначеним у правовстановлюючих документах. Позивач не довів належними та допустимими доказами факту захоплення відповідачем частини ділянки, що належить позивачу.

Плахтянська сільська рада Макарівського району Кивїської області письмово повідомила суд про можливість розгляду справи за відсутності її представника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до державних актів на право власності на землю серії ЯЛ № 582059 та серії ЯЛ № 582060 позивачу на праві приватної власності належать дві земельні ділянки: площею 0,2500 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0417 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Вказані земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_2. Державні акти на право власності на земельні ділянки видано на підставі рішення за № 660 Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області від 24 липня 2009 року. Відповідно до вимог чинного законодавства державні акти на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі реєстрації записів державних актів на право приватної власності на землю та присвоєно кадастрові номери 32227868001:01:017:0080 та 32227868001:01:017:0080.

Як вбачається із копії акту про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 26.02.2008 року, що у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю, межі земельних ділянок при оформленні державних актів були погоджені із суміжним землекористувачем - ОСОБА_2, про що свідчить її підпис.

Суміжним землекористувачем із ОСОБА_1, є ОСОБА_2, якій на праві власності належить земельна ділянка площею 0.22 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд, по вул. Коцюбинського, 58, у с. Плахтянка, кадастровий номер 3222786801:01:017:0048, на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії ЯЖ № 326680.

Акт видано на підставі рішення Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області від 08.08.2007 року № 241-10-5.

Як вбачається із копії акту про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки від червня 2007 року, що у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю, межі земельних ділянок при оформленні державного акту відповідача із суміжним позивачем у справі погоджені не були.

На замовлення позивача землевпорядною організацією «ГЕО-СЕРВІС-ПЛЮС» було виконано відновлення зовнішніх меж його земельної ділянки згідно координат, що містяться в технічній документації із землеустрою, після чого з'ясувалося, що відповідач фактично користується частиною земельної ділянки, що належить на праві власності позивачеві.

Як вбачається із зведеного кадастрового плану земельних ділянок позивача та відповідача, що виконаний Управлінням Держкомзему у Макарівському районі Київської області на виконання вимог ухвали суду, земельні ділянки позивача та відповідача згідно координат, що містяться в автоматизованій базі даних управління (які мають відповідати координатам, визначеним у технічних документаціях із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки) не накладаються одна на одну.

Вирішуючи вимоги за даним позовом суд керується наступним.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.ст. 10, 60 ЦПК України).

Також, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту порушених цивільних прав передбачені ст. 16 ЦК України, відповідно до якої ними можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Так ст. 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ст. 107 ЗК України).

Враховуючи викладене, оскільки після відновлення меж земельної ділянки позивача з'ясувалося, що фактичні межі земельної ділянки відповідача накладаються на земельну ділянку позивача, межові знаки відсутні, відповідач не бажає відновлювати межі своєї ділянки згідно земельно-кадастрової документації, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача відновити межі своєї земельної ділянки суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні належною на праві власності земельною ділянкою позивача, то у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України позивач не довів належними та допустимими доказами факту знаходження забору відповідача на його земельній ділянці, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Суд вважає, що слід відмовити і у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача повернути у користування позивача частини земельних ділянок, площею 0,0787 га та 0,057 га, оскільки після відновлення меж земельної ділянки відповідача відпаде така необхідність і порушені права позивача будуть відновлені.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити межі належної їй на праві власності згідно державного акту серії ЯЖ № 326680 земельної ділянки площею 0,22 га для будівництва та обслуговування будинку, кадастровий номер 3222786801:01:017:0048.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в дохід держави (отримувач коштів - Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 47,05 грн., судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир