Рішення № 33080562, 21.08.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1353/13-ц

Провадження № 2/265/2137/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л. В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі - банк) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між банком та відповідачем 17 лютого 2006 року укладено кредитний договір № DNH4ЛЗ60530286 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит в сумі 3 840,20 грн. зі сплатою відсотків за його користуванням в розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2008 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на це тим, що підписала заяву разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), що і складає відповідний договір між сторонами. Згідно умов вказаного договору відповідачка зобов»язалася здійснювати погашення заборгованості таким чином: щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Однак відповідачка ОСОБА_1 умови вказаного договору не виконувала належним чином, не здійснюючи погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого станом на 21 січня 2013 року має заборгованість перед банком в розмірі 38 226,37 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 3085,29 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 12 818,08 гр., 20 026,51 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 1796,49 грн. Яку і просить стягнути з відповідачки у вказаному розмірі, а також судовий збір в розмірі 382,26 грн.

У судовому засіданні представник позивача, Пархоменко М.О., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що позивач пропустив строк позовної давності. Про збільшення строку позовної давності відповідачку ніхто не повідомляв. Наполягали на застосуванні строку позовної давності та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 17 лютого 2006 року відповідачка ОСОБА_1 на підставі Заяви Позичальника № DNH4ЛЗ60530286 отримала в ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 3 840,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 15 лютого 2008 року (а.с.5-6). Дана Заява була власноручно підписана відповідачкою ОСОБА_1

Під час судового засідання факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів не оспорювала.

Згідно вищевказаної заяви ОСОБА_1 ознайомилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були надані їй у письмовій формі (а.с.6)

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України, а згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно наданого банком розрахунку станом на 21 січня 2013 року відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в розмірі 38 226,37 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 3 085,29 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 12 818,08 гр., 20 026,51 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 1 796,49 грн.

З цього ж розрахунку видно, що погашення заборгованості за отриманим кредитом, відповідачкою останній раз здійснювалося 22 січня 2007 року.

Частиною 5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Частиною 1 ст.259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Згідно п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Враховуючи визначений змістом кредитного договору строк виконання зобов»язання - 15 лютого 2008 року та зміст розрахунку заборгованості, початок перебігу строку позовної давності почався з березня 2008 року і закінчився у березні 2011 року.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, при зверненні до суду 25 лютого 2013 року позивач до позовної заяви надав Умови надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт) підписані Головою Правління Банку О.В. Дубілет, в яких пунктом 5.5, терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (а.с.8-15).

Однак посилання представника позивача на вказані Умови та на те, що сторони досягли згоди та уклали договір в якому передбачили, що давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 5 років не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач не зазначав, що між сторонами при укладенні договору була досягнута така згода.

Посилання на те, що така домовленість встановлена п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт) підписаними Головою Правління Банку О.В. Дубілет, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не надано суду доказів про те, що саме із цими Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт) була ознайомлена відповідачка по справі ОСОБА_1, а також те, що саме вони діяли в період написання заяви позичальника відповідачкою.

Представник позивача при розгляді справи заперечував проти доводів відповідачки щодо пропущення ним строку позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж відповідачкою вчинений 12 серпня 2008 року на суму 5055,49 грн. шляхом повернення заставного майна, що свідчить про переривання строку позовної давності, однак згодом в судовому засіданні пояснив, що відомості про вказаний платіж відповідачки помилково внесені до комп»ютерної бази.

За таких обставин, а також враховуючи те, що відповідач про застосування спливу позовної давності просив суд під час судового засідання, суд приходить висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,11,14,15,57,60,212-215,218 ЦПК, 6,11,257,259,266,267,526,629,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова