Ухвала суду № 33080048, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/1985/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2011р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011р.

у справі №2а/6868/11/0170/16

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (надалі - ВАТ «ФСК «Море»)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (надалі - Феодосійська МДПІ), Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (надалі - ГУ ДКУ в АР Крим)

за участі Прокурора Автономної Республіки Крим

про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в сумі 183909,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2011р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011р., позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 183909,00грн. та судовий збір у розмірі 1700грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, Феодосійська МДПІ звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ «ФСК «Море».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ВАТ «ФСК «Море» перебуває на обліку в Феодосійській МДПІ та є платником податку на додану вартість про що наявне відповідне свідоцтво.

З матеріалів справи вбачається, у встановленому порядку позивачем контролюючому органу подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011р., разом з якою надані розрахунки сумі бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом за наслідками отримання вказаної декларації на підставі направлень від 27.04.2011р. №385 та №386 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ФСК «Море» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за лютий 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період січень 2011р., про що складено акт від 20.05.2011р. №900/23-4/14309008.

Зазначеною перевіркою підтверджено відображене ВАТ «ФСК «Море» у декларації з ПДВ за лютий місяць 2011р. бюджетне відшкодування у сумі 183909,00грн. Разом з тим, на час звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи відшкодування позивачеві ПДВ за вищенаведеним актом не здійснено.

Загальні підставі, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначені Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, містить загальні норми щодо самого поняття «бюджетне відшкодування» та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 цього Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України обумовлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п.200.8. ст.200 ПК України).

Згідно п.200.10. ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.12. ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ в розмірі 183909,00грн. за лютий 2011р., яка підлягає відшкодуванню, підтверджена вищезазначеною перевіркою відповідача Феодосійською МДПІ, однак відшкодування зазначеної суми не здійснено, бюджетна заборгованість по декларації за лютий 2011р. з ПДВ, що підтверджена відповідачем, складає 183909,00грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для відмови у наданні відповідачем бюджетного відшкодування.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ М.І. Костенко